Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Feb. 18, 2018

Щодня гинуть люди — так терористи розуміють мир!

Автор:

|

Жовтень 09, 2014

|

Рубрика:

Щодня гинуть люди — так терористи розуміють мир!
Ось у що терористи перетворили Донецький вокзал

Ось у що терористи перетворили Донецький вокзал

Про те, що щодня проросійські бойовики вбивають українських військових, що від їхніх куль і ракет гине мирне населення, що щодня десятки разів нападають на позиції українського війська, світ уже й «призабув». Пробудження настало, коли 2 жовтня ц. р. від ворожої зброї загинув працівник Міжнародного комітету Червоного хреста (МКЧХ) — громадянин Швейцарії Лоран Дю Паск’є. Смерть цього представника благодійної організації після недавніх майже 300 жертв малайзійського літака, збитого проросійськими терористами, є доказом того, що московська затія на сході України переростає в міжнародний конфлікт.

Тисячі вбитих громадян Російської Федерації (РФ), сотні нідерландців, бельгійців, німців, малайзійців, австралійців, канадців та громадян інших країн, котрі гинуть у лавах бойовиків, залишаються поза увагою світової громадськості. Непоінформованість світу про справжні причини та справжнього організатора цього кривавого конфлікту, дає Кремлю змогу провадити війну з Україною та заперечувати її перед своїми громадянами і всім людством.
Угода про припинення вогню та виведення російських військ із території України не тільки не виконується Росією, але й порушується новими контингентами російського війська. Мова йде про військовослужбовців 100-ї розвідувальної бригади Збройних сил РФ із Північної Осетії, котрих перекинули під Маріуполь і про підрозділ БПЛ із гарматами та бронетехнікою, який росіяни перекинули до летовища в Донецьку, котре атакують щодня.
Зі засобів масової інформації (ЗМІ) щодня дізнаємося, стільки було вбитих, коли терористи обстріляли, атакували, порушили перемир’я, дізнаємося, що снаряд влучив у школу, житлові будинки, загинули військові, мирні жителі, є поранені… Такі сумні звістки отримуємо щодня зі зони, якій перемовники з Європейського Союзу (ЄС), Росії, України та терористів пообіцяли мир ще місяць тому. План припинення війни нібито з ініціативи президентів Порошенка й Путіна залишився на папері, бо російські бойовики та їхній спонсор РФ не вважають за потрібне пристосуватися до цивілізованої поведінки й дотримуватися даного ними слова.
Світова практика свідчить, що з терористами не можна домовлятися, бо вони розуміють лише мову сили. Дивує те, що саме Росія провела найбільшу акцію під гаслом антитерористичної боротьби, коли розпочала другу війну проти Чеченської Республіки 15 років тому — 23 вересня 1999-го. Згідно з офіційними даними міністерства оборони (МО) РФ, станом на 2010 рік, із 1999 до 2008 рр. у чеченській війні загинуло 3 684 військовослужбовці та 2 тис. працівників внутрішніх військ. Про втрати чеченців нема статистики, але Amnesty International стверджує, що було вбито понад 25 тис. мирних жителів.
«Антитерористична акція» Росії спричинила не тільки величезні людські жертви, які, згідно з іншими твердженнями, були значно більшими з обох боків, аніж офіційні дані МО РФ. Вона зруйнувала міста, школи, лікарні, житлові масиви й усю інфраструктуру країни. Та війна виправдовувалася антитерористичною боротьбою, і тут помічаємо «трансформацію» кремлівського керівництва, яке цілковито змінило своє ставлення до терористів.
Із антитерориста Путін став не тільки симпатиком терористів, але й спонсором. Спочатку він спонсорував терористів у Криму, котрі окупували кримський парламент і допомогли провести там «референдум». Путін прилюдно визнав, що Росія «допомогла організувати та провести» антиконституційний референдум у Криму. Тобто, РФ підтримувала й сама допомагала терористам у Криму порушити українську територіальну цілісність і суверенітет, що стало порушенням нею угод, ґарантій, міжнародного права і людських прав.
Перехід від борця з тероризмом до спонсора й організатора тероризму є результатом «сепаратистського руху» на сході України. Сучасний стан Луганщини та Донбасу є свідченням того, що терористи вийшли з-під контролю Росії й зараз навіть Путін не в стані впливати на їхні дії.
Щоденні порушення угоди про припинення бойових дій, щоденні вбивства військових або мирних жителів говорять про те, що влади над терористами не мають навіть ті, хто їх представляв на перемовинах у столиці Білорусі.
Одночасно з безконтрольними діями терористів поширюється і безконтрольна та брехлива дезінформація російських ЗМІ, спрямована не тільки на російських громадян, але й цілого світу. Міністр закордонних справ РФ Лавров на прес-конференції у Москві 1 жовтня ц. р. привселюдно поширив брехню про «злочин» розстріляних 400 людей під Донецьком. Його ж підопічний, лідер бойовиків на Донбасі Андрій Пургін заявив, що його неправильно зрозуміли, оскільки біля Макіївки було виявлено тіла дев’яти осіб, а 400 невпізнаних трупів привезли в морги з різних місць реґіону в різний час!
Московська пропагандистська машина — активна й на різних міжнародних конференціях, де вона пробує сіяти брехню про «український фашизм» і про дивізію «Галичина». Українські ЗМІ та дипломатичні представництва дуже неадекватно реагують на масовану антиукраїнську пропаґанду Кремля, який пробує звести українську Революцію гідности до рівня фашизму.
В Україні й у світі взагалі мало знають про стотисячну армію генерала Власова, у якій служив і Володимир Путін, батько російського президента. Зрештою, не тільки українці повірили гітлерівській пропаґанді у боротьбі з большевизмом, серед наївних є представники майже всіх національностей Європи.
Нинішня кремлівська пропаганда за зразком ґеббельсівської нацистської матиме такий самий кінець, як і брехня про «зрадника» генерал-лейтенанта Власова, котрий був головою Президії комітету визволення народів Росії (1944-1945) і головнокомандувачем Російської визвольної армії (РОА). А не завадило б у ЗМІ вказати на те, що Степан Бандера провів усю війну у концентраційному таборі «Аушвіц», а генерал-лейтенант Власов до кінця війни був командувачем РОА на боці Гітлера! Бандерівці ж у лавах ОУН боролися проти гітлерівської окупації до кінця Другої світової війни, а проти московського окупанта — до кінця 50-х рр. минулого століття.
Сучасній російській антиукраїнській пропаґанді вдалося завербувати до лав терористів на сході України не тільки «добровольців» російської армії (між іншим, єдина у світі армія, якщо вірити кремлівським твердженням, що надає солдатам «відпустку», яку ті використовують, щоби їхати воювати в іншу країну), котрим російська армія надає не тільки танки, ракетні установки, а й протиповітряні ракети, якими ті збивають військові та цивільні літаки, як це було з малайзійським авіалайнером.
На жаль, в Україні дехто й досі не зрозумів, що вірити антиукраїнським пропагандистам не можна, бо для них і підписи під угодами нічого не означають. Без відкликання підпису під зобов’язанням, під ґарантією, під світовою угодою, кремлівські керманичі порушують дане ними слово, а «яблуко від яблуні далеко не падає», тобто терористи на сході України подібні до своїх «творців»: командири підписують угоди, які їхні ж бойовики іґнорують!
Українці протягом перемовин із Росією та ЄС могли вже переконатись, що і Захід не дуже дотримується своїх гарантій безпеки. Якщо би «гаранти» дотримували свого слова, то не було б окупації Криму та тероризму на сході України! Тому потрібно брати приклад з Ізраїлю, який у ворожому оточені вміє відстоювати свою цілісність і недоторканність, який спромігся на виробництво власної зброї, котра йому допомагає рятуватися від різних напасників. Саме Ізраїль повинен бути в цьому взірцем для України, а не завадило б і порадитися з ним!
Якщо українська оборонна промисловість попрацює хоч кілька місяців на потреби українських Збройних сил, то не потрібно буде просити західних «гарантів» про постачання зброї — її дасть вітчизняний виробник, і вона буде переможною.
Проросійські бойовики та російські дипломати дуже нагадують палестинський «Хамас», який обіцяє мир, а потім запускає ракети в бік ізраїльських міст. Щоправда, Ізраїль карає нападників і при цьому страждає невинне населення Палестини, а українські солдати гинуть, бо дали слово дотимуватися перемир’я. В Україні ще й досі не зрозуміли, що брехунам і злочинцям вірити не можна — їх слід покарати, а цього українським керівникам варто повчитися від ізраїльтян!

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...