Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 27, 2020

Що за країна!

Автор:

|

Серпень 06, 2015

|

Рубрика:

Що за країна!
Олександр Бившев

Олександр Бившев

Російський суд в Орловській області 14 липня ц. р. засудив 42-річного російського провінційного вчителя німецької мови та поета Олександра Бившева до 300 годин громадських робіт і заборонив йому викладати впродовж двох років тільки через написання та публікацію в Інтернеті вірша та звернення до українських патріотів, що критикують російське вторгнення в Крим і Донбас. Про цю подію, серед інших, повідомили радіо «Свобода», The Moscow Times і Російська служба Бі-бі-сі, хоча і досить скупо.
Дехто зауважив, що суддя, котрий виніс вирок, і багато свідків та односельчан відповідача, котрі давали свідчення проти нього, навіть не читали цього вірша. Дехто називав поему, в якій не має нічого наклепницького. Сам учитель — на половину українець з боку матері, якщо це стосується справи.
У той час, як обставини судового розгляду, сам предмет вірша та етнічної приналежності підсудного можуть бути цікавими, вони навряд чи актуальні. Вражає, що в Російській Федерації (РФ) людина була притягнена до карної відповідальності, звинувачена та засуджена — за написання вірша!
The Moscow Times, як зазначалося, повідомила про вирок. Я написав до редакції листа, питаючи, чому видання, яке позиціонує себе як нібито незалежне, не стало коментувати настільки волаючий випадок в юриспруденції. Відповіді не очікую.
Раніше писав кілька разів до цього видання з питань, пов’язаних із вторгненням Росії в Україну й анексією нею Криму. Мої думки на цю тему, зокрема, про історично обмежені та ворожі зв’язки між РФ і Кримом, ніколи не були опубліковані. Моя праця прямо суперечила твердженням російської пропаганди, що Крим історично був частиною їхньої батьківщини. Я безпосередньо запитав редактора про його рішення щодо моїх статей. Він був достатньо ввічливим, аби прямо відповісти, чому відхилив мої праці, і пояснив, що я говорив по суті про те, що і так очевидно. Можна подивуватися, чому «очевидне» ніколи не з’являлося на сторінках його видання.
Досить цікаво також те, що The Moscow Times у своїй рубриці «Про нас» відповідає на кілька надуманих запитань про себе. Серед них є запитання про його незалежність. Відповідь коротка й однозначна: зміст публікацій Кремль не контролює. Але, може, такою ж мірою цікава заява з цієї ж рубрики, адресована читачу, де читаємо: «У зв’язку зі збільшенням числа користувачів, які займаються особистими нападками, спамом, тролінгом та образливими коментарями… ми змушені призупинити функцію коментування до наших статей». Незалежна преса, що існувала в Росії в минулому, замовкла.
Трохи більше року тому, в червні 2014-го Росія викрала українського пілота Надію Савченко на території України. Росіяни вивезли її в РФ, звинуватили у вбивстві двох російських журналістів на території України, котрих справді вбили, але вже після того, як льотчиця була викрадена, допитували її без адвоката, перевели в психіатричну клініку, потім повернули у в’язницю та відмовилися визнати її військовополоненою, позбавляючи захисту Женевської конвенції. Українка оголошувала кілька голодовок і стала cause celebre серед груп із прав людини та міжнародного співтовариства. Минулого тижня Надію етапували до суду у віддалене місто Донецьк у Ростовській області, безсоромно оголосивши судовий розгляд у камері та заборонивши доступ будь-кому, в т. ч. журналістам та іноземним дипломатам.
Майже рік тому, 17 липня 2014-го російські ракети, випущені з території України, але контрольовані Росією й її бойовиками, збили малайзійський літак рейсу MH-17, на борту якого було майже 300 безневинних цивільних чоловіків, жінок і дітей. Путін негайно звинуватив Україну, перешкоджав міжнародному розслідуванню і досі це робить. З того часу всім членам міжнародного співтовариства стало зрозуміло, що РФ скоїла цей жахливий злочин. І сьогодні Росія як постійний член із правом вето Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй не дозволяє ухвалити резолюцію про створення міжнародного трибуналу та судового переслідування відповідальних за цей злочин осіб.
Росія демонструє свою незгоду і зовні, і в межах своїх кордонів (вбивства Литвиненка, Політковської, Нємцова). Ті, хто виконує брудні накази Кремля, часто носять маски, зелені однострої без розпізнавальних знаків, використовують вибухові речовини та різні токсини. Такі люди, як Путін, Медведєв, Рогозін, Лавров, Чуркін, носять ділові костюми, маскуючись під цивілізованих членів міжнародного співтовариства, мають доступ до міжнародних інститутів і конференц-залів і ведуть себе нахабно, нехтуючи громадською думкою. Що за країна! Якщо так, то чому РФ досі не визнана терористичною державою?

Аскольд Лозинський

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply