Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Aug. 23, 2017

Що очікувати від випускника школи смерті?

Автор:

|

Вересень 11, 2014

|

Рубрика:

Що очікувати від випускника школи смерті?

Володимир Путін

Від лікаря очікують допомоги хворі, від учителя — мудрої поради, від інженера, будівельника, сантехніка, медсестри, водія, електрика та представників інших фахів — професійного ставлення до людей! А чого очікувати від випускника КГБістської школи у Москві?

Про те, якими були вимоги до вихованців цієї найбрутальнішої установи у світі, є низка свідчень самих випускників, у котрих прокинулася совість. Оскільки у цивілізованому світі навіть не припускають, що можлива школа, де удосконалюють методи вбивства, то й існує нерозуміння політики її вихованця Путіна.
Дивно чути міркування західних політиків, котрі хочуть «допомогти» Путіну «зберегти обличчя», бо, мовляв, він — не такий поганий, як виглядає! Дехто забуває, що зберегти можна лише те, що є, а того, чого немає, ніхто не збереже. Тому провину за сотні тисяч смертей і поранень на сході України несуть і західні політики.
Особа, закомплексована щодо cвого зросту, котра свій комплекс «недорослості» хоче компенсувати «історичним» відновленням імперії, не здатна зрозуміти чуже горе, бо так її виховали у школі КГБ. Путіна не турбує смерть десятків тисяч людей, бо його в цій школі вчили, як убивати підступно. І він легалізував смерть як державну політику своєї влади.
Девід Олив, автор книжок і статей на теми ґлобального бізнесу, економіки та політики, опублікував у газеті Toronto Star за 6 вересня ц. р. статтю Deciphering How Much Land Putin Really Needs. Стаття розпочинається відповіддю з відомого оповідання Льва Толстого «Много ли человеку земли нужно?» (1886): «Поднял работник скребку, выкопал Пахому могилу, ровно насколько он от ног до головы захватил — три аршина, и закопал его». В англійському перекладі сказано: Six feet of land was all that he needed — тобто близько 2 кв. м!
Автор стверджує, що світ розділився в оцінці Путіна. А це є причиною того, що він провадить свою країну у прірву. Його порівнюють з Іваном IV Грозним, котрий започаткував імперію, яку Путін хоче відновити. Інші вважають, що Путін діє, мов за сценарієм кіносатири 1997 року Wag the Dog, де американський президент, аби відвернути увагу народу від щоденних злиднів, вдається до зовнішньої війни. Дехто припускає, що Путін такими діями хоче замаскувати своє приватне життя, бо ніхто не знає, як воно склалося після розлучення.
Девід Олив дивується, що Путінові замало 34,3 млрд. кв. футів найбільшої у світі країни, щоб зробити її справді великою державою. Науковець — не єдиний у світі, хто не може збагнути, до чого саме прагне Путін своїми вчинками, порушуючи всі міжнародні закони, міждержавні угоди, Хартію ООН та людські права сусідньої країни. Можливо, що найближчим до правди був патріарх Філарет, коли сказав, що Путіним керує Сатана.
Саме зі смертей громадян Російської Федерації (РФ), які приписують російським спецслужбам, розпочалася аґресивна та брутальна війна проти молодої Чеченської республіки. Брутальність, з якою була знищена ця мала країна, зустрічаємо тепер у війні РФ із Україною. Під час аґресії Москви проти чеченського народу трапилася перша помилка «цивілізованого» Заходу, який повівся нецивілізовано, бо лише приглядався до путінських безчинств.
Після зруйнування Чечні апетит Путіна зріс: він зазіхнув на Грузію, і знову йому вдалося «заробити» — окупувавши Абхазію й Осетію. Подібна доля спіткала й Молдову, де московські окупанти проголосили Придністровську республіку. Останньою в часі жертвою путінської аґресії став Крим, який є найкращим доказом того, що ця психічно хвора людина не здатна зберегти моральне «обличчя», бо в ній моралі нема.
Або візьмімо «гуманітарний конвой» аж із 280 КамАЗів, понад 200 з яких перевезли «допомогу» нелегально. Не дивно, що саме після такої «путінської гуманітарки» розпочалися інтенсивні обстріли позицій українських військ із території РФ і наступ на сили Антитерористичної операції, керований і проведений російськими солдатами та російською важкою військовою технікою.
Світ уже знає, що в Україну увірвалося російське військо на танках і БТР за підтримки ракетного озброєння, яке РФ використала і проти українських прикордонних човнів в Азовському морі. Про неоголошену війну Росії проти України не знають лише зомбовані громадяни РФ, бо навіть матерів, котрі побиваються за долю синів, котрих вислано на війну в Україну, у Росії називають західними агентами.
Путінський «винахід» щодо гуманітарної допомоги як засобу диверсії й аґресії проти сусідньої країни є свідченням «високої освіченості» та послідовності вихованця і довголітнього працівника КГБ, яким він залишився й на посаді президента країни.
Доки Захід не зрозуміє, що підступні вбивства Троцького, Коновальця, Бандери, Ребета, Литвиненка й сотень інших (усіх не перерахуєш), тривають далі й переростають у вбивства цілих народів, то цю «машину смерти» не зупиниш! Професія колишніх КГБістів та їхніх спадкоємців — купувати, а коли не продаються — убивати й знищувати. Саме це ми бачимо зараз на сході України, де терористи не цураються катування, спалювання людей, мінування мостів і навіть засіяної ниви, щоби не допустити жнив!
Путінська «гуманітарка» коштувала Україні сотень убитих і поранених, а російська армія допомогла бандитам розстрілювати поранених і полонених. Українські сили здали кілька сіл і постів, бо ж проти танків з автоматом не підеш! Сподіваймося, що «другий путінський конвой» не перетне кордону безконтрольно, бо така «гуманітарка» може окупувати пів’України.
Не зрозуміло, чому Україна дотримується дипломатичних відносин із РФ, якщо дипломатія не працює, а число російських солдатів на українській території щодня збільшується – їх уже 15 тис.! Не вкладається у головіе , що й досі в Україні функціонують російські банки, тоді як Росія окупувала та привласнила Крим, українські кораблі, літаки й іншу військову техніку, підприємства, музеї тощо.
Про те, що Путіну вже мало України, свідчать його слова: мовляв, казахи ніколи не мали державності. А політичний клоун Жириновський уже почав ділити і Казахстан. Ненажерливого може зупинити хіба що отрута.
Україні слід негайно очистити усі силові структури від зрадників, але не тільки звільненням, а й покаранням, і задіяти військову промисловість, яка допоможе врятувати країну та вигнати окупанта зі захопленої території. Декларації «нових друзів» України, які постачають зброю в Ірак проти ісламських бандитів, але не хочуть дати її українській армії, є свідченням того, що покладатися слід тільки на власні сили. Якщо українські танки та зброя годяться на експорт, то вони будуть добрими й для захисту Батьківщини.
Молода українська державність живе вільним духом Майдану, якому притаманні гуманізм, толерантність, воля, рівність, справедливість і любов. І саме ці цінності переможуть випускників «школи смерти», котрі проповідують ненависть, нерівність, релігійну нетерпимість, мовну привілейованість і диктатуру хворої особи.
Воля «задокументована» в українському національному гербі — Тризубі, вона була гаслом українського козацтва, Української повстанської армії, вона є символом і нинішньої боротьби з ворогом. Зомбовані росіяни не відчувають браку волі, бо вони століттями її не мали й не знають, що за неї полягли мільйони людей у світі.
Російські кріпаки вмирали за царя, а їхня Церква за нього молилася. А українці боролися за волю, за яку вмирають і зараз на російсько-українському фронті, де і російські хлопці гинуть за хвору ідею імперії Путіна. На українському фронті вже полягло понад 2 тис. російських солдатів.
Траґедія російських хлопців полягає ще й у тому, що батьки цих юнаків навіть не знають, куди відправили їхніх дітей, бо влада у Москві бреше, що, мовляв, Росія не бере участі в російсько-українській війні.
Російські медіа наполегливо продукують брехню про Україну, про сепаратистів, про фашистів, бандерівців, а невинні солдати платять за це своїм життям. Вони вже давно не тільки перевершили гітлерівського міністра пропаґанди Ґеббельса, але й «вдосконалили» його методи. Не дарма Путін назвав Ґеббельса «мудрим чоловіком». Успіхи пропаґанди «окрилили» кремлівське керівництво.
У Росії — царській чи комуністичній — життя народу ніколи не вважали за щось сакральне. Тому були можливі численні концтабори, голодомори, тому в Москві КГБ вдосконалювало свої методи у знищенні народних мас, які повставали, й окремих осіб, котрі могли чимось загрожувати тоталітарній системі.
Нам залишається лише сподіватися, що у брехні — короткі ноги, і правда дійде до росіян. Якщо б Путін хотів поліпшити життя усіх громадян РФ, то йому не потрібно окуповувати інші землі, бо в Росії і так нема кому працювати на десятках тисяч квадратних кілометрів. Санкції Путіна на заборону ввезення продуктів харчування є покаранням власного народу. Загарбання сусідніх територій не зменшать смертності росіян від алкоголю, яка складає 52 % усіх смертей. Зрештою, навіть «великим росіянам» не потрібно буде більше, ніж 2 кв. м землі, а карликам і стільки не треба!

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...