Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 15, 2017

Путінські погрози

Автор:

|

Вересень 04, 2014

|

Рубрика:

Путінські погрози

Путін

У своєму нещодавньому виступі на зборах молодечого табору Кремля Путін заявив про намір створити загрозу глобальній безпеці у ХХІ ст. Президент Російської Федерації (РФ) попередив Захід: «Краще не зачіпайтеся з нами», натякаючи на ядерний потенціал РФ. «Хочу нагадати вам, що Росія є однією з провідних ядерних держав», — сказав він.

Якщо Барак Обама під час своєї виборчої кампанії 2012 року вважав, що Росія є просто реґіональною загрозою, то Путін, безумовно, виправив це помилкове уявлення американського президента. РФ є серйозною світовою небезпекою, що випливає як із її міжконтинентальних можливостей, так і з її ворожості — раціональної чи ні.
По-перше. Враховуючи неефективність Організації Об’єднаних Націй (ООН) і її структур, коли РФ має вето в Раді безпеки (РБ), зауваження Путіна необхідно сприйняти як серйозну ядерну загрозу. У 4-му пункті Будапештського меморандуму від 1994 року від держав-підписантів, таких як США, Велика Британія, Франція та Китай, вимагається «домагатися негайних дій РБ ООН щодо надання допомоги Україні як державі, що не володіє ядерною зброєю… якщо Україна стане жертвою акту аґресії або об’єктом погроз аґресією з використанням ядерної зброї».
Питання аґресії Росії проти України було об’єктом розгляду на кількох сесіях РБ ООН починаючи з лютого ц. р. Цього разу, однак, за дебатами повинні йти конкретні заклики до дії. Але зробити це має не Україна, а чотири постійних члени РБ, троє з яких може відразу зробити конкретні кроки, навіть якщо Китай не виконає своїх зобов’язань.
По-друге. Санкції — як особисті, так і стосовно поплічників путінського режиму — і навіть галузеві, що впливають на російську економіку, виявилися неефективними. Вони не змогли втримати диктатора, котрий, мабуть, є ірраціонально глухий до страждань інших людей, навіть якщо це – його власний народ. Це нормально для російських диктаторів. Сталін не захотів влаштувати обмін полоненими навіть заради власного сина, а радянський солдат був для цього диктатора лише гарматним м’ясом. Тим не менш, Сталін страшенно, до параної, переймався особистою безпекою та благополуччям.
Тому санкції мають бути спрямовані особисто проти Путіна та членів його сім’ї. Однак це — за умови, що Путін є більш прихильний до своїх дітей, ніж Сталін. Обмеження на в’їзд до Європи і/або США створять незручності для найближчих родичів Путіна. Заморожування активів, безумовно, також матиме свій вплив. Процес має починатися з розірвання FIFA контракту на проведення в Росії чемпіонату світу з футболу 2018 року, якщо Путін не піде з України, Грузії та Молдови.
По-третє, найнагальніше. НАТО має почати постачати зброю — як летальну, так і нелетальну, — медичне обладнання в Україну та навчати її вояків. Крім того, сили Альянсу повинні розташуватися на всіх кордонах України зі союзниками по НАТО й перебувати в стані постійної бойової готовності. Водночас Україні треба надати прискорений план дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО.
Прем’єр-міністр України минулого тижня висловив бажання української держави вступити в Альянс. Членство в НАТО зараз підтримує й народ України. Правду кажучи, ідея членства назрівала давно, ще від Бухарестського саміту НАТО 2008-го, коли Україна просила про ПДЧ. Сполучені Штати підтримали прагнення України, і тільки Німеччина та Франція з егоїстичних міркувань заблокували її вступ. Тим часом, президенту Обамі слід визнати Україну важливим союзником США — не членом НАТО, з усіма подальшими перевагами, починаючи з передачі в Україну, згідно з програмами ленд-лізу, американського профіциту військового озброєння, яке зараз лежить в Афганістані й усе одно має бути вивезене звідти або знищене.
Філософ XVIII ст. ірландського походження Едмунд Берк писав: «Єдине, що необхідно для тріумфу зла, — це нічого не робити добрим людям». Робити щось політично й трохи — військово є рівносильне тому, щоби не робити нічого. Це забезпечує ступінь задоволеності для діяча та лише ілюзію надії для жертви. Річ у тому, що Путіна треба сприймати дуже серйозно, а не ставитися до нього, як до божевільного. Не варто порівнювати його з п. Жириновським, котрий насправді є путінською лялькою, створеною для того, аби сам Путін здавався поміркованим. Їхня схожість помітна яскравіше, ніж відмінність. Сполучені Штати та НАТО не можуть дозволити собі грати роль психолога Путіна чи РФ. Подібно до того, як ісламська держава Ірак та Сирія характеризуються президентом Обамою як ракові пухлини, Росія й Путін і є тією раковою пухлиною, яка повинна бути ліквідована або, принаймні, нейтралізована. Крім того, час тепер став важливим чинником. Що далі, то більше російська аґресія буде розростатися, як рак. У певний момент стане занадто пізно.

Аскольд Лозинський

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...