Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 18, 2020

Примітивно

Автор:

|

Червень 25, 2015

|

Рубрика:

Примітивно

ОУН

Український націоналізм був і залишається ідеологією, що проросла та розвивалася як національно-визвольний рух у сучасну епоху. Неможливо назвати одного засновника або головного ідеолога українського націоналізму. Цей спектр — настільки широкий, , що можна було б назвати й 50 осіб. Та все ж назву тільки шістьох. Це — ті, хто зробив істотний внесок у його розвиток: Тарас Шевченко, Юліан Бaчинський, Микола Miхновській, Дмитро Донцов, Петро Полтава, Осип Дяків-Горновий та інші. Зокрема, Юліан Бачинський, по суті, – марксист, протекціоніст українського селянства та робітничого класу, а Дмитро Донцов – спочатку соціаліст, а пізніше прихильник інтегрального націоналізму.
Фашизм — це італійський термін латинського кореня, що означає в’язанка прутиків або сіна (з’єднання багатьох), який послужив назвою руху, сформованого Беніто Муссоліні й іншими в Італії 1919 року. Це загальне визначення належить до системи державного управління іє позначене централізованою диктатурою, яка містить у собі строге соціально-економічне управління та ворожий шовінізм.
Організація українських націоналістів (ОУН) була сформована 1929-го як структура, що об’єднувала українські націоналістичні рухи, які намагалися реалізувати національно-визвольну боротьбу українського народу. В основі її завдань була визвольна боротьба, окреслена яскраво у Декалозі, перша теза якого звучить так: «Здобудеш українську державу, або згинеш в боротьбі за неї». Її ідеологічна документація, яка здебільшого передавалася на конференціях і зборах на додачу до визвольної боротьби, часто містила і бачення незалежної української держави, що передбачало безліч соціальних програм, а також певний рівень протекціонізму в його економічному плануванні. Однак державна система, позначена централізованою диктатурою і ворожим українським шовінізмом, ніколи не були запропонована.
Та, не зважаючи на це, однак мимоволі визнаючи популярність і ефективність ОУН, упродовж багатьох років (довго після того, як збройне протистояння між Українською повстанською армією (УПА) та більшовиками завершилося на початку 1950-х) совєти витрачали багато зусиль на продовження боротьби, що передбачала вбивства лідерів ОУН на чужині та пропаганду, яка би принижувала ОУН, приписуючи їй ідеологію та дії, що не мали з нею нічого спільного.
Сьогодні росіяни продовжують пропагандистську складову операцій і навіть набагато більше, однак вони не в змозі замести всі сліди, бо історія ОУН залишила спадщину, яка надихає нинішнє покоління українців. Опора для Помаранчевої революції та Революції гідності виросла з героїзму ОУН та її збройного формування — УПА. Зараз майже всі патріотично налаштовані українці світу вітають одне одного гаслом «Слава Україні», що традиційно використовувалося членами ОУН.
Центр російських і східноєвропейських досліджень «Карл Бек Папери» при Університеті Піттсбурга нещодавно опублікував нову статтю вже сумновідомого критика ОУН і незрілого вченого Ґжеґожа Россолінські-Лібе під заголовком «Фашистське ядро українського ґеноцидного націоналізму». Публікація претендує на наукову роботу, але рясніє просто переспівами минулих спотворень автором історії, які підкріплюються лише його власною писаниною та працями його друзів і наставників з вкрапленням дуже небагатьох авторитетів, котрі фактично нічого не додають до тез автора. Спотворень — надто багато, щоби їх перерахувати в межах цієї статті. І спотворення — настільки кричущі, що продовжують дивувати, хоч і виходять від п. Россолінськi-Лібе, котрий давно вже страждає від «популярності» як недбалий вчений та авантюрист.
Наприклад, aвтор пише: «Фашистське вітання «Слава Україні» був винайдене на початку 1920-х рр. Леґією українських фашистів, яка пізніше злилася з ОУН». Заява сама по собі змушує здивовано піднімати брови, позаяк термін «фашизм» виник тільки 1919-го і, звісно, не міг ще набути світової популярності або великого поширення 1925 року, коли була створена Українська леґія. Цей червоний прапорець привів мене до виносу джерел, наданих п. Руссолінські-Лібе: «Липовецький, Організація Українських Націоналістів, 14».
Я звернувся електронною поштою до свого знайомого історика Свята Липовецького. Він був заскочений назвою «Леґія українських фашистів», бо ніколи такого не чув і не писав. Врешті ми встановили, що джерело п. Россолінські-Лібе виходить із книжки-альбому Липовецького під заголовком «ОУН, бандерівці, фрагменти діяльності і боротьби», де на сторінці 14 він пише про оформлення ОУН із таких частин, як Українська військова організація (УВО), Група української національної молоді (ГУНМ) і Леґія українських націоналістів, організаційним вітанням якої було «Слава Україні», що пізніше стало офіційним привітом ОУН. До речі, ця інформація подається п. Липовецьким у його книжці також англійською — League of Ukrainian Nationalists, що п. Россолінські-Лібе аж ніяк не міг помилково прочитати чи перекласти.
Тож який висновок? Недбалість незрілого вченого або навмисне введення в оману, що дуже схоже до колишньої совєтської, а тепер – і російської, пропаганди? Швидше за все, останнє. Що ж мотивує вченого, навіть початківця, навмисно спотворювати факти і робити це таким примітивним способом? Можна припустити — ненависть, гроші, служба чи ще щось.

Аскольд Лозинський

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply