Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 24, 2017

Право обирати національних героїв

Автор:

|

Березень 22, 2012

|

Рубрика:

Право обирати національних героїв

Гадаю, що, крім України, у світі не знайдеться іншої країни, якій би забрали її первісну назву (Русь), якій би замінили мову (сільську на окупаційну), якій би писали історію окупанти, якій би визначали національних героїв чужі гнобителі, яку би звинувачували у злочинах, скоєних іншими на її території й поза нею.

Ще не згасли неприємні спогади про судилище над невинним Іваном Дем’янюком, якого намагалися звинуватити в німецькому (після виправдання в Ізраїлі) суді в злочинах проти євреїв у німецьких концентраційних таборах, а тут з’явився новий вискочка. Цього разу — уже не вбивство десятків тисяч людей, яке з німецькою зброєю в німецьких концтаборах здійснює український 25-річний полонений. Тепер зброю замінює фашистська ідеолоґія. Такий собі 32-річний німецький хочу-бути-історик польського походження Ґжеґорж Россолінський-Лібе з Гамбурґа навіть приїхав в Україну, щоби «повчити» українців їхньої історії, а точніше — паплюжити визвольний український рух. Офіційно «дослідник» запропонував лекцію «Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам’ять про нього, 1909—2009». Пан Россолінський-Лібе посилався на свій компаративний метод, але якщо порівнювати, то й поміж нинішніх політиків по всьому світу знайдемо дуже багато фашистів. Шкода, бо цей іще молодий дослідник, що знає польську й українську історію та відомий своїми статтями, зокрема про Львів, міг би відіграти значно позитивнішу роль у справі примирення українців і поляків. Українці не опльовують польських національних героїв словами на кшталт «фашисти», хоч гіпотетично можна було б і це зробити. Українці й не накидають нікому своїх героїв чи мучеників.

Отож коли лунають чергові звинувачення українців у співпраці, наслідуванні фашистів, то мені пригадується німецьке містечко Зіґен, що в центрі Німеччини. Зараз це — університетське місто, але під час Другої світової війни воно жило з важкої промисловості, яка дуже інтенсивно працювала на гітлерівську Німеччину. Саме тут є велике поховання українців, що були завезені сюди на примусову працю — добувати залізну руду. У самому місті та навколо нього є десятки цвинтарів, але найбільше поховання українців — на цвинтарі Гермельсбах: імена 377 (із 691) примусових робітників, переважно зі східних областей України, викарбовано на меморіальному камені; завдяки членам німецько-українського товариства «Діалог» є тут і плита українською мовою, де зазначено: «Українським жертвам націонал-соціалізму». На іншому кладовищі міста поховано українських дівчат і жінок, а також народжених ними від німців немовлят, які повмирали голодною смертю, бо мами змушені були йти на роботу, а діток залишали у бараках без догляду, а коли поверталися з праці, то ті вже не дихали. Та це — цвинтарі, де хоч про частину загиблих українців і українок щось відомо, а скільки є таких місць, де ховали українців без імені. І вже давно й сліду нема від того поховання або ділянку зайнято іншим небіжчиком, бо в Німеччині, коли перестанете платити за могилу, то через певний час місце віддається під поховання іншим.

Українці найбільше з-поміж європейських народів зазнали недолі від нелюдського комуністичного фашизму, який спричинився до страшних Голодоморів 1922—1923, 1932—1933 та 1945—1946 рр. Нормальна людина не може збагнути, чому кремлівські проводирі та керівництво Російської православної церкви так уперто заперечують Голодомор! Щоправда, не всі в Росії дотримуються тої ж думки, що в Кремлі, але ж політику провадять, на жаль, ті, що себе дають обирати або що себе призначають керівниками.

Другу світову війну спричинили дві споріднені ідеології — комуністично-більшовицька й націонал-соціалістична. Про їхню спільність уже написано багато книжок, але чомусь деякі «історики» не вдаються до пошуків ґносеологічних коренів їхньої спорідненості, але шукають щось сенсаційне, що можна вивертати на всі боки, що псує не тільки добрі наміри співжиття, а й викликає ненависть.

Україна як країна та як нація постраждала від представників цих ідеологій найбільше: від однієї — через її панування в Україні протягом 72 років, а від другої — починаючи переходом німецького війська через кордон України 1941-го й закінчуючи покиданням її території 1944-го. Встановлено, що за час комуністичної влади Україна втратила десятки мільйонів найкращих хліборобів, інтелігенції, служителів Української православної й й Української греко-католицької церков.

До втрат, які спричинили нацисти за час окупації України, також зараховують мільйони життів, але мало хто говорить про зруйновані села й міста, фабрики й заводи, про знищену освіту, про десятки тисяч вивезених на примусову працю людей. Німці заплатили кілька мільйонів тим, хто був на примусовій праці в Німеччині, тобто тим, що пережили рабство, але тим, хто без імен похований на численних цвинтарях не тільки Німеччини, але і Європи, ніхто не платив і не просив у них вибачення. А про зруйноване життя, про знищену інфраструктуру, про отруєння української землі вибухами бомб, мін, хімічної зброї тощо вже й не згадують. А шкода, бо коли б німецький «дослідник» досліджував, скільки українців було не тільки на примусовій праці в Німеччині, а й у концентраційних таборах, скільки там загинуло та скільки їх вижило, то, може, дійшов би й до архівних матеріалів, із яких дуже чітко видно, що Степан Бандера провів у концтаборі в Заксенгаузені майже всю війну — з 15 вересня 1941-го до грудня 1944 року, коли був звільнений американською армією. Комуністи України й навіть міністр освіти також про це мовчать.

Страждання України ми наочно бачимо через призму родини Бандери. Батька С. Бандери

о. Андрія вбили комуністи, молодший брат Богдан загинув у боротьбі з німецькими окупантами, братів Олександра та Василя знищили польські наглядачі-капо в німецькому концтаборі Аушвіц, сестер Оксану та Марту-Марію 1941 року арештували й заслали в Сибір, Марта померла на чужині, а Оксана повернулася в Україну аж через 48 років! Оце і є картина поневірянь України на прикладі одної родини!

Українці боролися з комуністичною окупацією й мали надію, що коли Німеччина як цивілізована держава переможе комуністичний режим, то німці зрозуміють прагнення українців до незалежності. Приклад надання Німеччиною самостійності Словаччині, співпраця з Угорщиною та Румунією, передбачали, що й Україна може стати самостійною. Проголошення Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 року викликало неґативну реакцію в німців: вони заарештували тих, хто проголосив самостійну Україну, — одних розстріляли, а інших відправили в концентраційні табори.

Дотепер ніхто не досліджує тісної співпраці Hlinkova garda з нацистами в Словаччині, вояки якої навіть уніформи мали подібні до нацистських, чи переслідування євреїв і інших націй на догоду нацистам! Тому дивує, що молодий дослідник із Німеччини взявся твердити, що С. Бандера — фашист. Тут не треба бути істориком, бо Бандера пережив фашизм у концентраційному таборі, а московський комунізм дав наказ його вбити не за співпрацю з фашистами, а за зв’язки з українським визвольним рухом в Україні, з яким він взаємодіяв до останнього свого подиху.

Недавно вийшов сотий том «Літопису УПА». Отже, є 100 томів документів і свідчень, якими історик мав би скористатися, якщо береться за вивчення визвольного руху в Україні. Якщо ж хтось не шукає правди, а повторює брехню комуністичної пропаґанди проти Організації українських націоналістів і її провідників, то це нагадує радше мавпу, яка в чомусь наслідує людину, але мавпою залишається.

Звинувачувати Степана Бандеру у фашизмі, знаючи, що саме через це постраждали він і вся його родина, є не тільки не гідним звання науковця, історика, а й неморальним і суперечить науковій етиці! А те, що німецьке посольство в Україні надало можливість виступити з не гідною науковця доповіддю про Героя України, свідчить, що серед німців є люди, які б охоче перекинули провину з хворої голови на здорову! Зрештою, злодійська практика «Ловіть злодія!» ще актуальна й у ХХІ ст.

 Йосиф Сірка

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...