Новини для українців всього свту

Tuesday, Jun. 18, 2019

ООН майбутнього

Автор:

|

Січень 16, 2019

|

Рубрика:

ООН майбутнього

Зараз лунає багато критики на адресу Організації Об’єднаних Націй (ООН). Мовляв, світова організація стала неповороткою, забюрократизованою й неефективною. З цим важко не погодитися. Ба більше, делегація України чи не найчастіше за всіх каже про це з різних трибун. Адже ми на власному досвіді пересвідчилися в неспроможності ООН, насамперед її Ради Безпеки (РБ), вчасно й адекватно відреагувати на російську аґресію проти нашої держави.
Усі ми пам’ятаємо, що ООН заснували після Другої світової війни. Тоді її основним завданням було не допустити повторення такої трагедії в майбутньому. За 74 роки світ кардинально змінився. І хоча викликів міжнародному миру та безпеці не поменшало, вони суттєво еволюціонували. Змінилася й сама організація. Кількість членів збільшилася з 51 до 193, спектр і географія діяльності розширилися.
Для ефективної протидії сучасним світовим загрозам потрібна сучасніша міжнародна організація. Саме на це й спрямована реформа, яку розпочав Антоніу Гутерріш, теперішній генеральний секретар ООН, після вступу на посаду в січні 2017-го. Він — не перший, хто ставить перед собою таке «не підйомне» завдання. Перша реальна спроба, мабуть, належала одному з його попередників — Кофі Аннану, котрому вдалося багато що змінити наприкінці 1990-х рр. Тодішні кроки припали на головування на 52-й сесії Генеральній асамблеї (ГА) ООН видатного українського дипломата Геннадія Удовенка, котрий чимало зробив для того, щоб пропозиції генсека «не заховали до шухляди» країни-члени організації.
Реформа Гутерріша охоплює три напрямки: посилення превентивної дипломатії з метою запобігання конфліктам і забезпечення сталого миру; реорганізація системи ООН для досягнення Цілей сталого розвитку; адміністративна реформа, що містить часткову зміну структури секретаріату ООН, зміцнення управління кадровою політикою, перегляд систем бюджетування, планування фінансів і закупівлі.
І хоча процес реформування розрахований на кілька років, основні елементи нової реформи ООН запрацювали вже з 1 січня ц. р.

Секретаріат ООН
У структурі секретаріату ООН створили новий підрозділ — Департамент політичних і миробудівних справ. Він займатиметься питаннями запобігання та вирішення конфліктів, електоральної підтримки, підтримання сталого миру і забезпечення діяльності політичних місій ООН. Основний акцент робитиметься на ранньому реагуванні та мобільності ресурсів. Зазначена ініціатива відповідає оголошеному Гутеррішем на початку своєї каденції стратегічному підходу «дипломатія заради миру».
Іншою новою структурною одиницею став Департамент операцій миру, який опікуватиметься діяльністю теперішніх операцій ООН із підтримання миру (зараз їх є 14 на чотирьох континентах), а також реагуватиме на нові конфліктні ситуації.
За задумом авторів реформи, два нових департаменти сформують так званий мозковий центр ООН, де одна «півкуля» відповідатиме за аналіз і стратегічне планування, а інша — за безпосереднє реагування в зонах конфліктів. А своєрідним інституційним «хребтом» має стати Департамент менеджменту, стратегії, політики й дотримання норм.
У рамках реформування ООН 2017-го запрацювала ще одна нова структура — Бюро ООН з боротьби з тероризмом, яке об’єднало розкидані по всій системі старі підрозділи, що займалися проблематикою тероризму.
Планована реформа має торкнутися й оптимізації системи персоналу ООН, чисельність якого вражає — 38,1 тис. осіб, у т. ч. 18,2 тис. задіяних у польових операціях. І хоча потребу в таких масштабних ресурсах для діяльності ООН на місцях ще можна зрозуміти, залишається багато питань до ефективності 20-тисячної армії працівників секретаріату ООН. Лише у Нью-Йорку їх працює 6,4 тис. До речі, у системі ООН Україна представлена 196 особами: 75 — в секретаріаті, 25 — в польовій службі, 96 — у категорії загального обслуговування.

Перегляд ролі резидентів-координаторів
З 2019 року у системі ООН впроваджується так званий інститут послів. Тепер резиденти-координатори безпосередньо підпорядковуватимуться генеральному секретарю ООН і вважатимуться найвищими представниками системи ООН у місцевих офісах. Їхній мандат передбачатиме не лише реалізацію програм розвитку, як це було донедавна, а й поліпшення загальної координації між аґенціями системи ООН і підтримку урядів для запобігання кризам.
Ширші повноваження резидентів-координаторів мають допомогти генеральному секретареві тримати руку на пульсі на місцях із метою оперативнішого реагування. Відповідно, вимоги і відповідальність ООН також посиляться. Такий посол ООН діятиме і в Україні. Але для цього доведеться переглянути підписану ще далекого 1992-го угоду між Україною й ООН, яка вже не відповідає сучасним реаліям.

Реформа РБ
Будь-яка реформа ООН не може бути повноцінною без реформування її головного органу, відповідального за підтримання міжнародного миру та безпеки, — Ради Безпеки. І хоча деякі зміни в підходах діяльності ООН на цьому напрямку намітилися, прогресу в ключових питаннях — насамперед щодо «права вето» — немає.
Реформування РБ обговорюють у різних форматах уже понад 30 років! Основні підходи держав-членів ООН можна умовно звести до таких:
* позиція «четвірки», або «країн-аспірантів на постійне членство в РБ» (Бразилія, Індія, Німеччина, Японія), яка передбачає розширення РБ із теперішніх 15 до 25 членів шляхом додавання шістьох нових постійних членів (згадані держави та ще два представники Африки) і чотирьох непостійних членів (у т. ч зі Східноєвропейської реґіональної групи). При цьому питання надання новим постійним членам права вето підлягає подальшому обговоренню;
* «африканська ініціатива», головною відмінністю якої від моделі «четвірки» є закріплення за новими постійними членами права вето, а також двох додаткових постійних і п’яти непостійних місць для Африки;
* пропозиція руху «Об’єднуючись заради консенсусу», в який входять Італія, Пакистан, Іспанія, Арґентина, Мексика та Канада, яка передбачає створення десяти додаткових «непостійних/напівпостійних» місць.
Попри те, що за останні десять років у рамках Міжурядових перемовин почали вимальовуватися спільні підходи до окремих аспектів реформи РБ, насамперед її взаємодії з ГА та методів роботи, консенсусу в інших важливих кластерах, зокрема, розподілу місць між реґіональними групами, категорій нових членів, збереження чи скасування права вето, наразі немає. На це впливає розрізненість позицій учасників перемовного процесу, а також незацікавленість теперішніх постійних членів — США, Великої Британії, Франції, Китаю та Російської Федерації (РФ) — в обмеженні їхніх прав і привілеїв.

Позиція України
Під час візиту генерального секретаря Гутерріша до України в липні 2017-го питання реформування ООН обговорювали на зустрічі з Президентом України. Тоді Петро Порошенко підтвердив, що Україна повністю підтримує задекларовані підходи до реформування міжнародної організації.
Україна розраховує і робить усе можливе задля вироблення дієвіших інструментів у питаннях миру та безпеки, з особливим наголосом на ефективних механізмах запобігання конфліктам. Важливо знайти активнішу модель участі ООН у вирішенні тих складних викликів, які постали перед Україною в контексті триваючої російської аґресії — в політичному, безпековому та гуманітарному вимірах.
Активною є позиція України і в питанні реформування РБ. Будь-яке збільшення числа непостійних членів РБ має забезпечувати розширене представництво Групи східноєвропейських держав шляхом виділення їй, щонайменше, одного додаткового місця непостійного члена (наразі наша група має одне непостійне місце, яке Україна займала у 2016-2017 рр.; у 2018-2019 рр. це місце займає Польща).
Наша держава також послідовно виступає за поетапне скасування права вето, що особливо нагально в умовах аґресії проти України з боку РФ як одного з постійних членів РБ. Через зловживання РФ правом вето РБ — чи то під час розгляду російсько-українського конфлікту і ситуації навколо збиття малайзійського літака МН17, чи то в питанні Солсбері та ситуації в Сирії — виявляється паралізованою. Переконані, що постійний член РБ, коли він є стороною конфлікту, має бути обмеженим у можливості застосування права вето з питання, в якому він — зацікавлена сторона.
На цьому тлі особливо цинічно звучить російський наратив про те, що, мовляв, саме «інститут вето» дозволяє запобігти світовим війнам, оскільки примушує всіх членів ядерної п’ятірки шукати компроміс навіть у безвихідних ситуаціях.
Саме тому Україна входить до кола країн-підписантів декларації на підтримку ініціативи про добровільне зобов’язання представників «постійної п’ятірки» РБ щодо відмови від використання права вето у випадках масових злодіянь. Наша держава також приєдналася до Кодексу поведінки щодо дій РБ ООН у питаннях геноциду, злочинів проти людяності та військових злочинів, який розробили з ініціативи групи держав АСТ (accountability, coherence, transparency).
Крім цього, у рамках згаданого дворічного непостійного членства в РБ українська сторона внесла чимало пропозицій, зокрема, щодо вдосконалення процедури прийняття рішень про здійснення РБ польових візитів до окремих країн і реґіонів та підготовки підсумкових рекомендацій. Спільно з ініціативною групою інших країн-членів РБ ми також активно виступали за послідовне оновлення робочих процедур цього органу для забезпечення його більшої транспарентності, що, зрештою, було відображено в оновленому Документі РБ ООН стосовно робочих методів, схваленому в серпні 2017-го.

Час покаже
Для того, щоб реформа ООН стала успішною, потрібні кілька факторів. По-перше, рішучість генерального секретаря Гутерріша впроваджувати зміни. Але й цього замало. Потрібні ще й віддані виконавці на місцях. А ось із цим, як свідчить досвід майже всіх попередників теперішнього генсека, часто-густо виникали проблеми, адже значній частині оонівської бюрократії жодні зміни не потрібні: занадто комфортно вони почуваються.
По-друге, підтримка реформи з боку держав-членів ООН, насамперед основних контрибуторів регулярного бюджету ООН (США, Китаю, Японії, Німеччини, Франції, Великої Британії, Бразилії тощо). По-третє, налаштованість держав на досягнення реального прогресу в реформуванні найпроблемніших ділянок ООН, насамперед інституту РБ.
Попри небезпідставну критику, в інтересах міжнародної спільноти, у т. ч. України, перетворення ООН на сучасну міжнародну організацію, здатну адекватно реагувати на виклики сьогодення. Не для того, щоб створити рай на землі, а для того, щоб принаймні вберегти її від пекла.

Володимир Єльченко

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...