Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 27, 2020

Окупанти не подають у відставку

Автор:

|

Грудень 19, 2013

|

Рубрика:

Окупанти не подають у відставку

У демократичних країнах відповідальність посадових осіб стоїть на високому рівні. Тому було цілком природним, що президент Німеччини відступив, коли його звинуватили в корупції. Інший міністр пішов із посади, бо його диплом виявився нечистим. Можна навести десятки прикладів, коли політик чи просто посадова особа сама поступається, бо відчула відповідальність перед громадськістю. Останнім свіжим прикладом є вчинок латвійського голови уряду, котрий узяв на себе відповідальність за обвал торговельного центру в Ризі. Отже, у демократичному світі це – норма поведінки політиків.

Але в історії окупованих країн не знаємо випадку, коли б окупаційний уряд добровільно пішов у відставку. Твердоголовість уряду в Україні та партії влади є яскравим свідченням того, що в країні панує не українська, а окупаційна влада.
Саме «твердість» позиції Азарова, жорстоке побиття дітей і впертість президента звільнити безвідповідальний уряд говорять про те, що владою керують не з України.
Оскільки окупаційна влада сама не усунеться від керування країною, то, звісно, напрошується потреба усунути її. Потрібно цю істину довести до відома народу, його армії та зробити все, щоби міліція також зрозуміла, що повинна охороняти не окупаційний уряд, а народ.
Не можна собі уявити, аби сусіди з такою брутальністю били дітей своїх сусідів, як це було на Майдані, але можна собі уявити, що це могли бути імпортовані бойовики «старшого брата», котрий уже третій рік бере з українців майже подвійну ціну за газ. Інакшого пояснення цієї безглуздої операції окупантів немає.
Безвідповідальне ставлення посадовців в Україні – це свідчення не тільки того, що вони є окупантами, а й того, що їх потрібно замінити, якщо вони не в стані самі це зробити.
Провадження Януковичем таємних зустрічей і перемовин із Путіним яскраво демонструє те, що він почувається не президентом незалежної України, а ґубернатором Південної Росії. Та річ лише в тому, що Путін — не імператор, а Україна — не «Южная Расея»! Таємні зустрічі й іще таємніші розмови двох президентів наводять на думку, що це – зустрічі полковника КГБ і його підопічного-інформатора. Секретність їхньої розмови є доказом того, що обговорюваних тем вони не можуть оприлюднити, бо ті не є на користь України або мають характер зради.
Історія знає приклади, коли окупанти під тиском громадського мирного руху звільняли цілі країни, прикладом цього була й індійська революція на чолі з її народним вождем Магатмою Ґанді. Зрештою, найсвіжіші окупанти звільнили Ірак, а вже заплановано й відступ з Афґаністану.
Чи знають про це окупанти України, котрі керуються інтересами не свого народу, а великого сусіда, який хоче стати ще більшим за чужий рахунок?!
Судячи з поведінки влади в Україні, вона не розуміє, що їхній час минув і вони повинні мирно відійти. Румунський диктатор Чаушеску також собі уявляв, що він – безсмертний, а єгипетський чи лівійський президенти були певні, що «мають владу під контролем»!
Європейська революція на Майдані поки що нікому не загрожує розправою, але саме брутальне та злочинне побиття дітей на Майдані є доказом того, що окупаційна влада добилася цілковито протилежного результату, аніж хотіла.
Тому така влада повинна відступити, коли й сам президент є її втіленням, а коли вона сама цього не зробить, то Майдан не має іншого виходу: потрібно її скинути! Пам’ятаймо, що окупант добровільно влади не віддає!

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply