Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 25, 2020

Не бути байдужими до наших земляків

Автор:

|

Серпень 14, 2020

|

Рубрика:

Не бути байдужими до наших земляків

Виповнилося вже 14 років із дня нашої імміґрації у Канаду: рік у Вінніпезі (провінція Манітоба) й уже 13 — в Місісазі (провінція Онтаріо). Не перестаю аналізувати життя тут і порівнювати його з життям людей в Україні.
Завдячуючи Богу за життя та можливості проживати у одній із найрозвиненіших країн світу, не одноразово задумуюся, в чому полягає повнота людського щастя — відчувати, що твої діти, батьки є здоровими та мають усе необхідне для них.
Наша імміґрація далася нам не просто і не з першого разу. Усе свідоме життя в Україні й у Канаді намагаємося не ледарювати, працюємо у силу своїх знань і можливостей. Знаємо, що успіх сам по собі не приходить, не перестаю задаватися метою іти вперед і шукати його.
Якщо задуматись про зміст життя, то окремі люди вкладають у подорожі великі кошти для того, щоб поїхати десь далеко від місця проживання і побачити щось гарне. При цьому не помічаючи, що щоденно ми їздимо дорогами нашого міста, які також мають бути у першу чергу гарними. Адже краса — породжує доброту, краса здатна змінювати кожного з нас.
Як віра людини зміцнюється від почутого та побаченого, так людина розквітає від того, хто і що її оточує, ставлення до неї. Мені прикро, що чомусь багато людей на землі, в тому числі і українців думають, що тільки важка праця може змінити людину. Ні — змінити людину та зробити її добрішою може добре слово та краса, яка усіх нас оточуватиме щоденно. Не усім може приносити радість відпочинок раз на рік, а багато людей на планеті і навіть раз у житті не мали такої справжньої можливості відпочивати, дехто не знає, що це й є належна основа життя — праця та відпочинок.
Усі ці зовсім не складні речі можуть окрилювати людину і вона здатна на нескінченну безліч творити та примножувати добро. Виходячи із цих простих і зовсім не геніальних речей ми можемо говорити про те, що саме вони можуть змінити нашу планету на геніальну.
Не одне покоління імміґрантів вклало багато зусиль у розбудову могутніх розвинених країн світу.
Усі країни без винятку у світі заслуговують мати стабільну економіку та належні людині людські умови праці, відпочинку, стабільності. Це може відбутися дуже швидко.
Що таке гроші — це цифри написані на папері. Що таке готівка — це папірці у кишенях людей. У кого менше, у кого більше, а хто їх взагалі не має. Чи не є простішим у світі створити стільки робочих місць у кожній країні, скільки кожна країна потребує. Наскільки б усі були щасливими, тому що усі б однаково мали можливість працювати, отримувати гідну платню за свою працю — кожен у себе вдома. Наскільки б менше піддавалися стресовим ситуаціям люди.
У могутніх державах є імміґранти багатьох різних національностей, котрі мають уже добре сформовані свої суспільні осередки, мають своїх лідерів.
Гадаю, що варто задуматись, щоб збудувати у кожній із таких країн по одному поселеному пункту повністю за сучасними технологіями. Ці нові поселення матимуть на початок навіть вищий технологічний рівень, ніж зараз. Не вартує будувати за старими технологіями, адже світ рухається уперед і його потрібно змінювати завжди у кращий бік.
Хтось скаже, що це лише слова. А чому їх не впровадити у дію. Збудувавши один поселений пункт за новітніми стандартами — дати можливість керівникам усіх країн продовжувати розбудову їх за новітніми технологіями.
На початок — рух потрібно розпочати з розвинених країн. Саме їхні уже існуючі підприємства можуть виготовляти на початок багато будівельної й іншої продукції для того, щоб експортувати туди, де потрібно розпочинати розбудову.
Як українка, звертаюся з пропозицією до українських осередків підтримати нашу країну. Адже не всі мають змогу імміґрувати. У багатьох навіть імміґрантів батьки ніколи не зможуть прижитися на чужій землі. І ми, їхні діти, маємо подбати про якнайкращі умови їхньої старості — не гірші за ті, що мають старші люди тут, у Канаді. Чи вони їх не заслужили?
Чи молоді люди, котрі отримали вищу чи будь-яку професійну освіту, не будуть раді отримати гідну працю у себе дома із гідною зарплатнею. Звісно, що так. Подбаймо про нашу країну — тому що за своє життя нам дано можливість перейняти досвід високої культури та рівня життя. Кожна людина на цій планеті вартує мати все, створене Богом.
Без Божого дару життя нас тут би не було на цій планеті. Без Його волі — ми б не були тут де ми є зараз. Без Його Благословення — ми б не були наділені усіма Його Дарами та Благодатями. То чому ми, люди, привласнюємо усе собі, а не вважаємо, що усе без винятку у Божих руках. Чому думаємо, що тільки кілька країн у світі повинні бути високорозвиненими, а не усі. Якщо ми не змінимо цієї думки, то в один момент Бог може зруйнувати усі людські надбання. Чи ми б хотіли цього? Чи не краще бачити усіх без винятку щасливими на цій землі? Закликаю всіх не бути байдужими до наших земляків, котрі залишилися в Україні і подбати про те, щоб вони жили у добрих умовах, усі мали б працю і були по-справжньому щасливими.

Марія Герасимчук

About Author

Meest-Online