Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 12, 2017

Наслідки колоніальної адміністрації

Автор:

|

Травень 25, 2017

|

Рубрика:

Наслідки колоніальної адміністрації

У Дніпрі поліція з «тітушками» била ветеранів АТО

Так можна зрозуміти події, які відбулися у деяких містах України 8-9 травня ц. р. Антиукраїнські й антидержавні виступи п’ятої колони, підживлювані відвертими ворогами української держави та нації не отримали рішучої відсічі з боку органів внутрішніх справ та осіб на найвищих державних посадах. Ганьбою для «реформованої» поліції залишиться її потурання ворогам держави, якій вони присягали вірність. Справа в тому, що акції п’ятої колони мали відвертий антидержавний характер, який демонстрували не лише проти національної держави, яку вони, через свою неосвіченість, називають фашистською, але й побиттям захисників України.
У будь-якій демократичній країні міністр втратив би свою посаду, добровільно, чи примусово, після такого ганебного вчинку поліції, яка не тільки не втрутилася, але й не затримала бандитів, котрі під фасадом «Безсмертного полку» та «пам’яті» за загиблими у «вітчизняній» війні, під червоними прапорами з комуністичною символікою нападали на справжніх героїв країни. Закон про декомунізацію ще «свіжий», тож не могли про це забути в українській поліції. Відповідальний за внутрішній спокій міністр внутрішніх справ мав негайно написати заяву на звільнення.
В Україні ж Арсен Аваков продемонстрував своє розуміння «реформування поліції» — змінив місцевих керівників. Правда, очолити дніпровську поліцію призначив В. Глуховерю, котрий, згідно з оприлюдненою в Інтернеті інформацією, цій посаді не буде кращим за свого попередника, бо дуже шанує спортивний одяг зі символікою СРСР. Іншими словами, п. Аваков поміняв шило на мило, як у народі звикли казати.
Міністр внутрішніх справ ще недавно обурювався перекрученим висловам українського співака Олега Скрипки. Бо йшлося не так про те, що музикант сказав, а про те, що сам міністр не хоче вчити українську мову. А тут кажуть, що російська мова в українських посадовців обмежує їхні IQ, якщо за 26 років незалежності не зуміли вивчити державну мову.
Участь депутата Вілкула від «Опозиційного блоку в антиукраїнській демонстрації 9 травня у Дніпрі лише зайвий раз підтверджує, що в Україні й досі при владі колоніальна адміністрація. Після декомунізаційного процесу, який законно зніс пам’ятники катам українського народу, позбавив міста та села України символів окупації, події в Дніпрі показали, що демонстрантам йдеться не про пам’ять про «дідів, бабусь, батьків», а про підживлення ідеї про імперію.
Я впевнений, що з отих «маніфестантів» «Опозиційного блоку» та маршу «Безсмертного полку» ніхто й гадки не мав про стотисячну армію генерала Власова, котрий також став жертвою «Вітчизняної війни». На жаль, московська пропаганда затьмарює людям мізки і вони, зомбовані кремлівською пропагандою, цілковито відповідають уяві «зомбувальників», котрі мають не лише своїх «зомбі» на міністерських посадах, але й в рядах різних партій і в поліції.
Провину того, що деякі громадяни України не збагли суті колорадських стрічок і «пам’яті» треба бачити і української преси, журналістів, істориків, політологів та інших державних чинників. Українці мають навчитися не тільки звинувачувати ворога у гібридній війні, але активно діяти проти неї, а нагоду дали саме оці «зомбі», які вірять на слово російській пропаганді.
Приклад російського генерала Власова, котрий потрапив у німецький полон і з німецькою допомогою організував «Рускую освободітельную армію» (РОА), яка була оформлена у три дивізії, що боролися разом із нацистами проти СРСР є незаперечним. І саме армія Власова була продовжувачем традицій російського імперіалізму, а «колорадські» стрічки збереглися у пам’яті теперішніх прихильників імперії, включно з прапором, під яким воювали власовці проти сталінського режиму.
Якщо вірити інформації з Інтернету (навіть свілинами-доказами), то й батько теперішнього володаря Кремля був в рядах РОА (навіть наближеною особою до Власова). Можливо, саме тому так мало згадують в Росії РОА. А шкода, бо в листопаді 1944-го кількість бажаючих вступити до цієї армії становила 300 тис.! Дуже сумніваюся, що прихильники тієї стрічки та «Безсмертного полку», знають, що не «полк» поплатився життями і пережив сталінський режим, а цілі дивізії й армії.
Німці позбулися минулого тим, що заборонили не лише Націонал-соціалістичну партію, але й будь-яку пропаганду нацизму. Неможливо уявити, щоб у Німеччині хтось сьогодні виходив із плакатами, портретами, прапорами, символами нацизму на демонстрації, немає жодного телеканалу, радіо, газети та журналу, який би прославляв нацистське минуле й її очільників. Зараз Німеччина вважається однією з найдемократичніших країн світу з високим життєвим рівнем. Все це стало можливо тому, що німецька поліція не толерує нацистські символи, чи акції прибічників цієї нелюдської ідеології.
Отже, повчитись є у кого, а в Україні ще далеко не всі збагнули, що українці вже своїми двома мирними революціями визначилися зі своїм напрямком — цивілізована Європа. Щоправда, відчинені двері туди вимагають від українців зачинити двері в азійську, нецивілізовану частину Європи, бо саме вчинки зомбованих п’ятої колони у Дніпрі 9 травня довели, що вороги української держави створюватимуть «протяг» при відчинених дверях, який шкодитиме всім.
Приклад Німеччини щодо заборони нацистського минулого у будь-якій формі для України гідний наслідування. Тоді не матимемо справу не тільки з комуністами, але й зі сепаратистською Партією реґіонів, яку перейменували на «Опозиційний блок» та низьку інших її уламків.
Українському громадському суспільству слід визначитися: якщо влада не спроможна поборювати деструктивні сили, підживлювані споконвічним ворогом українців, то слід громадськими ініціативами вимагати від Верховної Ради України ухвалення законів, які каратимуть не лише порушення Закону про декомунізацію, але й депортуватимуть відвертих ворогів держави.
Українські волонтери врятували вже не одного захисника Батьківщини, одягли, нагодували й озброїли не одного бійця, то, може, слід організувати волонтерів для політиків, щоб їх спрямувати на працю, яка принесе добробут населенню, а країні — мир, безпеку та верховенство права. Втішатися «безвіком» можна лише у тому разі, коли є за що поїхати за кордон, але знаєш, що ти маєш домівку, родину, країну, до якої тебе тягне повернутися чим швидше, бо хочеш так жити, як живуть оті за кордоном. В іншому разі це лише окозамилювання.
Події в Дніпрі мають послужити всім для того, щоб побороти насамперед минуле, яке вже 26 років переслідує українців не лише символами, але й наявною спробою реваншизму. А той реваншизм приховує в собі московський фашизм, який ніяк не збагне, що Україна — не Росія, що вже книжкою з такою назвою доводив Леонід Кучма ще 2004 року.
Поведінка правоохоронців у Дніпрі довела, що «реформована» поліція міністра Авакова виявилася лише «потьомкінським селом», бо насправді вона не склала іспиту та порушила присягу. Бо не лише толерувала, але й навіть допомагала бити героїв України, котрі захищають країну від московської орди на сході України.
Дивує і те, що ніхто з «Опоблоку» на «марші пам’яті» не згадав про пам’ять тих, котрі полягли на нещодавньому фронті, від аґресії тих, хто захищають оті червоні прапори і комуністичну символіку. А коли б українська поліція придивилася, як у Москві російська поліція розправляється з тими, хто, за їхніми мірками, порушує закон, то побиття захисників Вітчизни могло б і не бути.
Українська поліція повинна зрозуміти, що вона має захищати Українську державу, а не агентів іншої країни. А щоб бути рішучим у боротьбі з «ватниками» та «зомбі», не завадило б запропонувати їм перебратися жити у той «рай», де не лише люблять символи ворожого українцям режиму, який обійшовся українцям у понад 30 млн людських життів, а й можуть їм надати омріяне імперське громадянство. У такий спосіб вороги Української держави позбудуться «терпіння» від «фашистів», «бандерівців», «укрів», «Правого сектора» і знайдуть мрію свого життя — руський мір, народною мудрістю сказавши: і вовк буде ситий, і вівця ціла!
Ганьбою поліції залишиться їхній учинок, що не захищали саме тих, завдяки кому можуть зараз в Україні демонструвати, протестувати, але сприяли тим, хто не лише симпатизує ідеї імперії, але й убиває щодня українців. Тобто, поборники «пам’яті» жертв фашизму цілковито засліплені кремлівською пропагандою і не бачать, що справжній російський фашизм нищить щодня їхніх співгромадян й українську землю.
За порушення присяги поліціянтами мають бути покарані не лише реґіональний начальник, але й сам міністр, котрий не був здатен організувати безпеку тим, хто захищають цю країну. Потрібно, зрештою, ставити на посади людей, котрі знаються на реформах краще, ніж на корупції. Фахівців щодо реформ знайдеться, бо ж Україна має сотні, а то і тисячі людей, котрі здобували освіту на Заході, проходили стажування, котрі розуміють, що таке будівництво демократичної держави з верховенством права. Саме переставлення чисел 3+4, чи 4+3 —кінцевого результату (7) не змінює і цього знання бракує українській владі, коли, замість кваліфікованого молодого працівника, призначають «досвідченого» спекулянта-корупціонера. Свідченням цього може послужити не одне «затримання», чи «висловлення підозри», які на тому й закінчуються, що «підозрюваний» підписує заяву про те, що не виїде за кордон (але не забирають у нього паспорт із іншим громадянством), що відпускають з ув’язнення під гарантію, або й просто затягують зі з’ясуванням, поки справа притихне, а там і забудеться.

Йосиф Сірка

 

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...