Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 22, 2020

«Московитяни виявляли оскаженіння неописане»

Автор:

|

Липень 25, 2020

|

Рубрика:

«Московитяни виявляли оскаженіння неописане»
Погром Новгорода

Щоденні вбивства, в т. ч. убивства санітарних військовиків російськими снайперами й іншими бандитами на сході України, не вміщуються у голові нормальній людині. З одного боку обнулений Путін публікує свою промову з нагоди 75-річчя закінчення найбрутальнішої війни у світі, а з іншого, ні словом не згадує жертви не тільки серед українців, а й московитів на різних фронтах.
Щоб краще уявити, що відбувається, почнімо з нападу Московського царства на Новгородську республіку 1471 року. Російський історик Карамзін про зруйнування цієї слов’янської землі писав: «Почалося страшне спустошення. З одного боку, московський воєвода Холмський і рать великокняжа, з іншого, псковитяни (союзники Москви. — Авт.), вступивши в землю Новгородську, винищували все вогнем і мечем. Дим, полум’я, криваві ріки, стогін і крик від сходу до заходу неслися до берегів озера Ільмень. Московитяни виявляли оскаженіння неописане: новгородці зрадники видавалися їм гірше татар. Не було пощади ні бідним хліборобам, ні жінкам. Із жорстокосердістю, притаманною тодішнім часам, воєвода Холмський, захопивши бранців-новгородців, наказав відрізати їм носи й губи й послати їх, скалічених, до Новгорода».
Це був перший прояв садистської поведінки Московської держави по щодо своїх сусідів, здійснений із метою розширення своїх володінь. Другий здійснив, за дорученням московського царя Петра І Меньшиков у Батурині на початку листопада 1708-го. Жертвами різанини в Батурині стали близько 15 тис. людей — московська орда не зглянулася ні над старими, ні над жінками, ні над дітьми. Козаків четвертували, голови відтинали, а потім показували по інших українських містах, проводячи криваву експедицію по Україні знищенням населення та плюндруванням сіл і міст.
Завдяки нечуваному звірству при завойовуванні чужих територій Московське князівство переросло спершу в державу, а потім в імперію і 1721 року змінило свою назву на Росія. Не менш жорстоко й по-звірячому Росія захоплювала чужі території і за Катерини ІІ, котра 1775-го наказала зруйнувати січ. З того часу і дотепер брутальність московських завойовників не припиняється не тільки щодо України, її поширили й на Азію, Африку, Америку, застосовуючи методи «гібридної війни».
Якщо раніше московити хоч формально визнавали міжнародне право та дотримувалися якийсь час міжнародних угод, то за путінською конституцією Росія не буде визнавати міжнародні суди, угоди та домовленості. А голова Державної думи Російської Федерації (РФ) Володін загрозив, що будуть судити будь-кого, хто наважиться сказати, що Крим належить Україні.
Єдине, чим Російська імперія керувалася і керується, це сила, підкуп, нелюдська жорстокість до поневолених народів із обов’язковою русифікацією. Тож не дивно, що вже шість років московити провадять війну проти України, яку вони офіційно визнали державою, але їхній обнулений президент заперечує її існування, її мову й її право на вільний від імперії розвиток. Згідно з останніми «одкровеннями» Путіна, Росія ще «не сформована», бо від неї «забрали багато російських територій», а тими «територіями» російський президент вважає всю територію СРСР, бо ж саме на тій території звучала безмежна російська мова, що й є для Кремля «доказом» власності московитів.
Коли б таке твердила будь-яка людина у світі про англійську, німецьку, іспанську, французьку, чи якусь іншу мову, то її б визнали божевільною. А в РФ таку людину обирають довічним президентом і «схвалюють» її конституцію, яка вилучає неоімперію зі спільноти цивілізованих народів.
Тому в жодному разі не можна йти на поступки на будь-яких перемовинах із московитами — чи в Мінську, чи деінде, бо підписані домовленості путінська конституція може не визнати вже наступної години після підписання. Зрештою, за ухваленої путінської конституції немає сенсу взагалі домовлятися, бо угоди з московитами ще німецький канцлер Отто фон Бісмарк (1815-1898) оцінив, як не варті ціни паперу, на якому вони написані.
Будапештський меморандум був лише випробуванням і шкода, що після його порушення Україна не вимагала його дотримання всіма підписантами і не заявила про відкликання свого підпису про відмову від ядерної зброї.
У зв’язку зі скупченням російського війська на кордоні з Україною помітною стала активізація українофобів п’ятої колони з «Опозиційної платформи — За життя», але й панівної партії «Слуга народу» (СН). Її депутат Максим Бужанський у коментарі київській газеті «День» заявив: «Моїм ідеалом є відродження Російської імперії, а я вимушений пристосовуватися до потворних умов «розбудови» незалежної України».
Не завадило б йому познайомитись зі запровадженням державної мови іврит в Ізраїлі, де живе значна група російськомовних ізраїльтян, котрі, проте, не вимагають відкриття російських шкіл.
Український історик і політолог Ігор Лосєв звернув увагу: «Українофобія буває і серед самих етнічних українців. Це здебільшого люди, котрі не ототожнюють себе з українським народом, з Україною, а почуваються, так би мовити, солдатами Російської імперії, захисниками інтересів колишнього Радянського Союзу». Таким «солдатам» варто допомогти переїхати неоімперії — нехай не страждають.
Московити всіляко підтримували Олеся Бузину, автор пасквіля «Вурдалак Тарас Шевченко», а коли він втратив своє значення для розпалювачів міжнаціональної ворожнечі, його прибрали, щоб приписати його вбивство невинним українським патріотам.
Може в Офісі президента України звернуть увагу на те, що інтенсивні атаки кровожерливих наставників Москви на російсько-українському фронті пов’язані з пожвавленими нападами на українську мову, на закон про її використання, який чимось не влаштовує голову Верховної Ради (ВРУ) Разумкова та одного з лідерів СН Корнієнка. Та й кум Путіна Медведчук вирішив провести повторний суд над поетом Стусом. Дуже можливо, що вважає ситуацію близькою до часів, коли він був призначеним «захисником» поета, погоджувався з обвинуваченнями і навіть не намагався захистити підсудного.
Українофоби зараз уже не вбивають людей на вулиці за українську мову, а лізуть до ВРУ, а це треба зробити неможливим, бо ж хижак лише чекає, щоб хтось запросив «рятівників» імперської мови в Україну. Бо ж, у ВРУ російська мова вже потрапила на межу, що не дозволяє поширити імперські володіння Кремля.
Завдяки обнуленому президентові РФ, українці мають зрозуміти, що саме законом стверджена українська мова є найбезпечнішою зброєю проти імперського зазіхання на всю українську територію. Тобто, вдома розмовляйте, якою завгодно мовою, беріть приклад із ізраїльтян, але в державних установах дотримуйтесь закону, бо московит прийде з танками і гарматами «допомагати». Понад 14 тис. жертв і 35 тис. поранених за шість років — переконлива «допомога», якої українці не потребують.
Не дотримання угод, домовленостей, порушення установлених міжнародних законів, моралі й воєнної етики стало буднями російських бойовиків на російсько-українському фронті. 13 липня російські окупаційні війська вчинили воєнний злочин навмисним вбивством українського військового медика, котрий, згідно з домовленостями, йшов забрати тіло загиблого, з дотриманням усіх норм і візуальними знаками, які вказували, що це медик, а не солдат. Цей вчинок знову нагадує московську жагу вбивати — Новгород, Батурин, Голодомор, Катинь.
Поведінка та слова декотрих політиків в Україні вказують на те, що вони далекі від знань історичного минуло країни, в якій живуть. Це наводить на думку, що не можна до ВРУ та на владні позиції призначати неграмотних з історії України людей — хочеш належати до державників, вивчай мову й історію, яка написана не імперськими фахівцями.
Знання свого минулого допоможе уникати помилок, які були частими причинами неуспіху відновлення Української державности. Українські політики повинні вивчати й історію ворога, щоб зрозуміти його тактику та стратегію. Шлях Московського князівства до імперії тривав кілька століть. 1325-го в Орді від руки тверського князя Дмитра загинув Юрій Данилович і на московський престол зійшов Іван I, відомий під прізвиськом Калита. 1328 року він отримав ярлик на велике княжіння, завдавши за допомогою ординського загону удару своєму головному суперникові у Твері.
Московські великі князі, майже всі без винятку, уміли поєднувати позірну покірність із відчайдушно сміливими, зухвалими, але таємними діями, спрямованими на підрив своїх потенційних супротивників: Тверського або Рязанського князівств, Новгородської республіки або й самої Орди.
Звичні для доби середньовіччя політична виверткість, зрада союзників, а також готовність іти на приниження, уявні вияви покірності та вірності сформували психологію підступності та лицемірства як основну рису тодішніх умілих дипломатів, якими були московські князі. І саме ці риси перейняли більшовики, а НКВС-КДБ вдосконалили їх і, за допомогою телебачення, Інтернету, підкупів і найновіших методів вбивства (як у випадку Литвиненка чи Скрипаля) використовують їх по всьому світу.
Найновіші новини про спроби російських гакерів викрасти з лабораторій США, Великої Британії, Канади найновіші розробки вакцини проти Covid-19 викликали обурення не лише в цих країнах. Заява кандидата в президенти США Байдена про те, що йому відомі факти, що РФ пробує втручатися в виборів президента США 2020-го лише підтверджують те, що у Москві мало що змінилося від часів, коли Московське князівство формувалося за допомогою Орди.
Для України, яка вже понад 350 років відчуває на собі наслідки аґресивної поведінки Московії, сформованої Золотою Ордою не тільки як князівство, але й як імперія, просякнуті підступністю, лицемірством, підкупом, які демонструє і «спадкоємець» ординських московських князів на кремлівському троні, важливо пам’ятати, з ким має справу і діяти відповідно.
Можливо, що на 300-літній ювілей світ звільниться від облудної уяви обнуленого президента обнуленням російської імперії і тоді побачимо її повернення до її першої історичної назви — Московська держава. Бо ж не можна українців, китайців, американців, або мексиканців вважати росіянами лише тому, що вони вивчили цю мову — це можна приписати лише їхнім інтелектуальним здібностям. Українці й інші народи царської та комуністичної імперій були змушені її вивчати і треба надіятися, що це нарешті дійде до свідомості усіх українців і допоможе їм вирватися з колоніального імперського ярма, пов’язаного колоніальною мовою «без кордонів». Звільнення і відмова від російської мови буде найпереконливішим запереченням путінської «теорії» про те, що «там де закінчується російська мова, закінчується й кордон Росії».

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply