Москалі
Пишу цю статтю для тих наших українців, котрі вважають, що не росіяни переслідують Україну, а Путін. Також для тих, котрі зі мною ходили на демонстрації впродовж останніх півтора року, зокрема новоприбулих, «Разом» чи «окремо», котрі мене коригували, коли я вигукував, щоби росіяни залишили Україну, чи Крим, чи Донбас, котрі мене критикували, коли я не дозволяв виступати російською мовою, і для тих, уже тут роджених проводом громадським, який думає, що з росіянами не тільки можна, але треба співпрацювати. Я не належу до тих, хто вважає, що погані росіяни — це москалі, а всі інші — добрі наші сусіди, просто росіяни.
У Державному департаменті США тривалий час (під час «холодної» війни та, мабуть, сьогодні) працювали політики й бюрократи, котрі вважали, що ворогом був СРСР, що російський народ був теж поневолений комуністами. Коли розпався СРСР, американські державні бюрократи та політики почали думати, що проблема зникла, що з росіянами можна співпрацювати, що президент Російської Федерації (РФ) Єльцин — великий демократ, що з його особисто обраним наступником Путіним можна співпрацювати, що треба встановити нову політику щодо Росії, суттєво відмінну під політики щодо СРСР.
До найвизначніших політиків, котрі так думали або ще й далі думають, належать два президенти Буші, президент Обама, держсекретар Клінтон та інші. Цікаво, що кандидат у президенти, третій Буш — Джеб, уже так не думає. Не знаємо, що тепер думає із цього приводу кандидат у президенти Гіларі Клинтон, але знаємо, що вона недавно прирівняла Путіна до Гітлера.
До США приїхав один із речників єврейсько-української громади, колишній політв’язень Йосиф Зіселс. На відміну від наших новоприбулих, він стверджує, що не Путін виховав Росію, а Росія виховала Путіна. Тобто, не Путін — проблема. Проблема — Росія і росіяни. Я сказав тоді: от мудрий єврей, але чого ми, українці, – такі наївні?
Найавторитетніший центр соціологічного опитування у РФ має назву «Левада-центр» (за прізвищем її засновника— відомого першого професора соціології Юрія Левади). Чому він – авторитетний? Бо, здається, незалежний, тобто неурядовий. Йому загрожувала ліквідація 2013 року. Чому Путін його не ліквідував — не знаю, але він досі діє. За останнім опитуванням, із 1,6 тис. осіб віком від 18 років по цілій РФ (45 реґіонів) 89 % підтримує Путіна та його політику. Інші політики не є конкурентами Путіна, наприклад, його права рука Дмитро Медведєв має тільки 66 % підтримки населення. Щоправда, тут можна поставити запитання: «А що було б, якщо би після опитування «Левадою» популярність Путіна була значно нижчою?» Мабуть, не було би «Левади».
А от президент Обама має в США підтримку близько 45 %.Чи це опитування «Левади» — достовірне? Пряма відповідь: ми не знаємо. Знає кілька осіб у «Леваді», і знає Кремль. Знаємо, однак, що це число зросло для Путіна більш ніж на 25 % за останніх півтора року, відколи армія РФ і Путін вторглися в Україну.
Чи це означає, що росіяни засадничо є імперіалістами? Можна по-різному це інтерпретувати, мовляв: вони просто жадібні до давньої слави. Але фактично відповідь є: «Так, росіяни є імперіалістами».
Знаємо також, що якщо рейтинг президента — 89 % (хоча це число, можливо, й завищене), то Путін є популярніший у РФ, ніж президент Обама – в США. На це вказують західні соціологічні центри, що не мають безпосереднього доступу до російського населення, але можуть зробити хоча би примітивну оцінку. Така підтримка — при далеко гіршій, ніж у США, економіці, при ізоляції майже від цілого світу й при тому, що гинуть російські хлопці на чужій території!
Звісно, це — правда, що при демократії можна й не погоджуватися, кожен має свою оцінку, свого протеже чи політика, і тому популярність демократичного політика — значно нижча, ніж авторитарного. На початку 1990-х рр. президент Буш-старший після перемоги в Іраку мав популярність на 75 %. Американці були захоплені мілітарною силою своєї країни. Правда, це захоплення тривало недовго, бо Джордж Буш програв президентські вибори роком пізніше.
Немає сумніву в тому, що популярність Путіна у РФ сьогодні — це наслідок перемог на полі бою в Україні, анексії Криму, утворення терористичних Донецької та Луганської «народних республік».
Тарас Шевченко значну частину свого життя прожив у Росії. У Кобзаря було чимало російських друзів. Викупили Шевченка з кріпацтва переважно саме його російські друзі. Хоч я переконаний, що вони зробили це, щоби користати з його артистичних здібностей. До речі, багато з них радило поетові зайнятися лише малярством і покинути писати. Однак Шевченко тому і вважається генієм і пророком. Він бачив це і писав: «Отак подивишся здаля на москаля — неначе справді він людина: іде собі як сиротина, очима — блим, губами — плям, і десь трапляється хвилина — його буває навіть жаль. А ближче підійдеш — скотина…»
Мабуть, краще й не скажеш. Чи є добрі, чесні росіяни? Є, але їх дуже мало (десь 10 % у самій Росії), і навіть ті — здебільшого мовчазні.
Аскольд Лозинський
Кобзар Валерій Харченко просить допомоги
Звернення кобзаря, волонтера, патріота України Валерія Харченка до всКобзар Валерій Харченко просить допомоги
APPELL von Kobsaspieler, Freiwilliger, Patriot der Ukraine Valeriy KhaЧому ніхто не знає про князя, котрий розбив перший наступ на Київ московитів?
Минуле якого не знаємо. Чому українська історія є витвором сусідськихПутін продовжує бавитися в «морський бій»
*** В небі чистім високім сяє золотом Сонце, Над Дніпром синьооким від