Новини для українців всього свту

Wednesday, Jan. 20, 2021

Мораль, етика, відповідальність і довіра

Автор:

|

Січень 01, 2014

|

Рубрика:

Мораль, етика, відповідальність і довіра

Завдяки згаданим у заголовку категоріям розвиваються та стабілізуються родини, людські взаємини й суспільство загалом. Три перші – є запорукою довіри, а коли їх нема, то й довіри не існує між людьми, зокрема до політиків і посадовців.

Саме завдяки оцим властивостям характеру Нельсон Мандела став символом морального політика, котрого поважав увесь світ. Цей велетень Південно-Африканської Республіки після 20-річного ув’язнення став на чолі руху, довівши світові, що расизм і терор можна побороти любов’ю до ближнього, чистотою моралі й етики, відповідальністю за свої вчинки. Мандела здобув довіру темношкірих і білих громадян у своїй країні, а поза нею – визнання, якого не мав жоден політик кінця ХХ та початку ХХІ ст.
Світлий образ улюбленого світом політика довгі роки буде прикладом для прийдешніх поколінь, а, може, і для політиків, котрі ставитимуть на перше місце службу людям, а не самозбагачення. Саме такого образу політика й гуманної людини бракує зараз в Україні, де при владі перебуває президент, котрий також сидів у в’язниці, але за інші ідеали, ніж Нельсон Мандела.
Злочинні банди людиноподібних створінь (їх важко назвати людьми), котрі гумовими палицями б’ють до крові мирних дітей; котрі на дорогих авто наздоганяють журналістку на дорозі й по-звірячому калічать молоду жінку; котрі спалюють автівку майданника та ножем завдають йому небезпечних ран, — це свідчення того, що влада й провладна партія не знають, що таке мораль, що таке етика, що таке відповідальність!
Найбільшим нещастям тих людиноподібних істот є те, що за гроші вони готові піти на будь-який злочин. Саме тут бачимо аморальний вплив совєтської системи на формування деяких типів, котрі зараз є при владі, котрі посилаються на «спільну історію», на «спільні перемоги», на «спільні досягнення».
Звідки ж узялися оті нелюди, які за певну суму грошей готові не тільки покалічити, а й убити невинну людину? Чи це і є найбільшим досягненням комуністичного режиму, який ніколи не зважав на людські втрати, аби тільки втриматися при владі? Сьогоднішня аморальна влада в Україні тримається на підкупах депутатів, на фальсифікації виборів, на нищенні політичних супротивників, на корупції, на кишенькових суддях, котрі готові виправдати вбивцю — родича посадовця чи депутата – і засудити невинного.
Хіба це – не злочин проти власного народу, який вийшов на мирний протест проти сваволі голови уряду, який перевершив свої повноваження та брехнею відмовив країні цивілізаційний розвиток? Хіба це – не злочин, коли десятки тисяч, а часом і сотні тисяч людей мирно протестують проти політики уряду та мерзнуть на холоді, а уряд і президент навіть не реаґують на це?
Хто дав право Азарову розпоряджатися майбутнім українського народу? Янукович міг призначити його керівником уряду, але ж і він не має права відмовляти народові в його прагненні жити в цивілізованій Європі, а не в колоніальній Азії. Президент, який набрав заледве 49 % голосів виборців, не має права заганяти країну в імперську пастку, яку так старанно підготував для України кремлівський «собіратель» утрачених колоній.
Якщо влада починає святкувати Новий рік та Різдвяні свята й, натомість, не звертає уваги на десятки тисяч протестувальників, готових піти на жертви в морози задля майбутнього країни, то це – не те, що неморальна влада — вона нелегітимна. Якщо влада є неморальна й не здатна на відповідальність за злочини в країні, то автоматично вона сама доводить свою неспроможність і її слід усунути.
Якщо можновладці протягом місяця не зуміли навіть указати пальцем на винуватця антилюдського злочину проти дітей, то вони не можуть керувати країною, бо не знають, що в тій країні діється. Тобто, голова уряду, котрий протягом місяця не спромігся не те що покарати, а навіть знайти винуватців злочину, сам повинен проявити характер і людську гідність і сказати, що він добровільно йде з посади.
Але ж ми знаємо, що для такого вчинку потрібно мати мораль, потрібно мати характер, потрібно мати культуру поведінки, навіть якщо ти вже перебуваєш у пенсійному віці! Поведінка керівника уряду України свідчить про те, що для нього краще – неморальна поведінка, аніж моральний вихід на пенсію.
На жаль, так поводиться й президент, що на словах згадує навіть Господа Бога, а сам таємно служить Сатані. Яка ж то «любов до ближнього», коли ти йдеш їсти кутю до теплих хоромів, а десятки тисяч твоїх співвітчизників мерзнуть і все ще надіються, що ти виконаєш свою обіцянку й поведеш народ до цивілізації, до добробуту та демократії?!
Передвиборна обіцянка: «Почую кожного!» – була дана, скоріше, глухим! Якщо ж «слон на вухо наступив», то ще є очі — подивись на ті сотні тисяч невдоволених і запитай: «Чим можу допомогти?» Бо саме таке запитання напрошується у святкові дні, коли люди вітатимуть найгуманнішого Спасителя, Котрий закликав: «Люби ближнього, як сам себе!»

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply