Доставка товарів з Інтернет магазинів США

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 24, 2017

Мінськ-2

Автор:

|

Лютий 26, 2015

|

Рубрика:

Мінськ-2

Путін у Мінську

Надія вмирає останньою. В українських колах це кліше — уже неактуальне, коли мова йде про відносини України та Росії. Багато хто на Заході  наївно або, що теж  можливе, досить ідеалістично досі вірить обіцянкам російських лідерів і їхніх ставлеників. Тим не менш, список віруючих скорочується.

Незважаючи на цинізм уроки, почерпнуті з минулих та навіть уже останніх порушень найновішого договору «Мінськ-2», можуть виявитися «лихом не без добра» чи навіть можливістю, яка не повинна бути втрачена марно. У більшості випадків у минулому гра Путіна була домінуючою. Цього разу він, маючи перевагу (захопивши ще більше української території), уклав угоду на своїх умовах. Проте ймовірне коротке затишшя в бойових діях. Окремі та систематичні порушення з боку росіян ніколи не будуть припинятися. Тим не менш, через відносне скорочення бойових дій буде період короткого перепочинку для всіх сторін, у т. ч. на Заході, щоби провести інвентаризацію та розробити стратегію. Інвентаризація повинна містити в собі визнання того, що попередня стратегія мало що зробила для стримування аґресії.
Кричущим упущенням в угоді є те, що там немає конкретної згадки про Надію Савченко в пунктах 5 і 6, у яких ідеться про амністію для осіб, що беруть участь у конфлікті в Донецькій і Луганській областях, а також про обмін заручниками протягом п’яти днів від часу реалізації угоди про припинення вогню. Справа української льотчиці має слугувати найпершим індикатором російської невідповідальності.
Білий дім привітав угоду стримано, назвавши її «потенційно важливим кроком на шляху мирного врегулювання конфлікту та відновлення суверенітету України згідно з Мінськими угодами  від вересня минулого року»,  зауваживши про свою заклопотаність у зв’язку з ескалацією бойових дій на період договору, яка не сумісна з духом цієї угоди.
Держсекретар Джон Керрі також привітав новину. Тим не менш, він був чомусь змушений великодушно додати: «Як ми вже давно казали, Сполучені Штати готові розглянути скасування санкцій щодо Росії, коли мінські домовленості з вересня 2014-го та нинішня угода будуть виконані в повному обсязі».
А як щодо гібридної війни, яка триває далі, щодо російських анклавів на території України? А як щодо приєднання Криму до складу Російської Федерації? Держсекретар про це, мабуть, забув. Держсекретар повинен був сказати про санкції те, що якщо Росія знову не дотримуватиметься угоди про припинення вогню, то будуть накладені додаткові обмеження. Це надало би більше сенсу позиції США.
Щойно угода про припинення вогню, в основному, набула чинності чи навіть тепер, якщо не запізно, Сполучені Штати мають оголосити, що вони готові зробити в разі ще одного російського порушення. Звісно, одним із найзначущіших заходів було би попрацювати з нашими європейськими партнерами, щоби блокувати Росію від Системи всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій, відомої як SWIFT. Відключення матиме вкрай негативні для російської економіки наслідки. Попередження про можливе блокування буде серйозним і відчутним ударом по російським банках і олігархах.
Мають бути оголошені також додаткові, менш значущі, санкції, які міститимуть заборону російським компаніям вести бізнес у Сполучених Штатах, наприклад, «Лукойлу» і безлічі російських виробничих горілчаних компаній. Ці обмеження будуть серйозно впливати на російську промисловість, російську державну скарбницю та приноситимуть користь американським виробникам енергії, продуктів і фермерам.
Нарешті, сам президент США повинен оголосити, що він і союзники по НАТО думають довго і наполегливо про оснащення українців смертельною зброєю, а не поспішають це робити тільки через проблиск надії, що всі конфлікти можна вирішити дипломатичним шляхом, у дусі доброї волі. Порушення Росією другої мінської угоди переконає їх безповоротно в тому, що РФ грає нечесно. Президент США має дати зрозуміти Путіну дуже чітко, що він бачить припинення вогню не як іще одну спробу принести мир в Україну, але як остаточне випробування для Росії, яка систематично порушує так багато міжнародних договорів і угод. Якщо Росія не дотримуватиметься угоди про припинення вогню, то США й їхні союзники по НАТО почнуть озброювати Україну, оскільки, вичерпавши дипломатичні канали, збройна допомога українцям, аби зупинити Росію, буде сприйматися як єдиний спосіб зупинити поширення російської аґресії, гарантувати Україні суверенітет і територіальну недоторканність та дотримання принципів міжнародного права. Участь у цьому США може бути тільки початком — доти, доки всі кордони будуть відновлені в їх попередньому, станом на лютий 2014-го, статусі.
Такі оголошення нададуть сенсу угоді про припинення вогню. В іншому разі, «Мінськ-2» стане просто ще однією міжнародною угодою, яку Росія підписала та порушила. Але ще важливішим стратегічно може бути останній шанс для Заходу забезпечити мир у Східній Європі і, можливо, запобігти поширення аґресії за її межами. Надія вмирає останньою. Але в політиці навіть сподівання з відтінком наївності мають свої обмеження.

Аскольд Лозинський

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...