Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 16, 2019

Лагідне теля дві корови ссе

Автор:

|

Березень 20, 2019

|

Рубрика:

Лагідне теля дві корови ссе

Це народне прислів’я пригадалося, коли в засобах масової інформації (ЗМІ) з’явилася вістка про те, що кандидатка на президентство Ю. Тимошенко зустрічалася з І. Коломойським. Про те, що вона раніше вже зустрічалася з В. Пінчуком, забулося. У ЗМІ також твердять, що і рейтинґовий кандидат у Президенти В. Зеленський має не лише доступ телеканалу, чи каналів оліґарха Коломойського, але й користується його авто та охоронцями.
Звісно, що зустрічі людей не лише можуть відбуватися, але й повинні, бо ж ми живемо в цивілізованому світі. Справа лише в тому, що коли ви зустрічаєтесь із людьми, щоб залагодити якісь бізнесові, політичні, особисті, громадські справи, то це одна справа. Якщо ж галасуєте на всю країну, що ви знищите оліґархів, а потім просите їх про грошову й іншу допомогу, щоб виграти вибори, то ваші заяви про те, що ви на посаді Президента ліквідуєте оліґархат в Україні, викликають великий сумнів.
Тож, коли я почув, що і п. Тимошенко надіється на фінансову й іншу допомогу оліґархів, то й пригадав те народне прислів’я про лагідне теля. Тут напрошується думка, чи можуть двоє телят ссати одну корову? Теоретично так, але насправді не вийде, бо сама корова може «запротестувати». Але ж мова йде про тварин, а людей, а це щось інше.
Щоденні повідомлення про корупцію політиків, держслужбовців і навіть поліціянтів, про підкуп виборців, про готовність 15% виборців продати свій голос будь-якому кандидатові, аби лиш добре заплатив, не викликає здивування, що серед кандидатів є такі, хто готові на угоду з оліґархами. А обіцянки все одно актуальні лише перед виборами. Після виборів можна сказати: було та загуло! Але не так воно з оліґархами.
Деякі коментарі викликають підозру, що люди, які їх пишуть, живуть у Росії і поширюють кремлівську пропаґанду. Блогер Сергій Лямець у своїй статті «Смерть или жизнь. Как украинцы выбирают между Порошенко и Зеленским» (УП, 14.3.19) змалював таку картину в Україні, що коли б я не відвідував її по кілька разів на рік, не спілкувався з рідними та друзями щотижня, то вже б звертався до Організацією Об’єднаних Націй (ООН) за гуманітарною допомогою для країни.
Чомусь такі писаки не згадають, за яких умов Порошенко прийшов до влади, скільки горя, фінансових збитків, смертей і недуг спричинив Путін українцям зі своєю «допомогою русскоязичним» та окупацією й анексією Криму? А шкода, бо тоді було б зрозуміло, хто найбільший ворог України і чому такі проблеми створюють різні партії та люди, коли країні потрібен військовий командувач більше, ніж якийсь політик, чи комедіант.
Таке враження, що п. Лямець був би задоволений, якби б в Україні прийшов до влади німецький Гітлер і совєтський Сталін, «успіхами» яких у розбудові своїх держав він захоплюється. Блогер, вочевидь, не знайомий з історіями цих країн, коли таке твердить. До нього дуже пасує народне прислів’я: чув дзвін, та не знає, де він! Дивує лише, що редакція «Української правди» надає місце на своїх сторінках такій неправді, а точніше — брехні та маніпуляції фактами.
Так, Україну вже обзивали жебрачкою (потім вибачалися, мовляв, читачі не так зрозуміли), а московські окупанти досі її «величають» то фашистською, то бандерівською (саме це відчувається у п. Лямця). Може, саме тому наступного дня УП вже усунула «роздуми» цього автора, які, мабуть, мали викликати хаос із обиранням Президента.
Цілковито іншим тоном позначене звернення членів ініціативної групи «Першого грудня» під назвою «Президент — це наша відповідальність». Звернення підписали незаперечні українські інтелектуали В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський та Ярослав Яцків. Вони зазначають: «Коли вибори стають приводом для безвідповідального глуму, то скажімо собі чесно: чи гідні ми цього права вибору? Чи, може, праві наші недруги, які переконані, що ми пограємось у свободу, тоді занапастимо її та й урешті заспокоїмось у новій диктатурі? Українці — волелюбний народ, який відчуває свою гідність, тож пам’ятаймо, що гідність накладає певну громадянську і моральну відповідальність».
На прес-конференції були озвучені арґументи, чому ініціативна група «Перше грудня» вирішила на виборах підтримати Порошенка: «Оскільки без пекові аргументи в теперішній ситуації стають щораз вагомішими, ми вважаємо, що сьогодні саме Петро Порошенко може якнайкраще гарантувати безпеку держави».
У заяві наголосили, що підтримуючи Петра Порошенка, члени групи розраховують на його здатність врахувати досвід керівництва державою в екстремальних обставинах і виправити помилки минулих років, зокрема, половинчастість реформ і відсутність постійного діалогу влади та суспільства, без якого успіхи країни неможливі.
Звернення ініціативної групи «Першого грудня» з’явилося вчасно і може відкрити багатьом очі, що може трапитися з Україною у разі перемоги коміка. Англійська газета The Economist попереджає, що у разі вибору Зеленського українці можуть пережити «трагікомедію». Вона звертає увагу на те, що кандидат у Президенти України не має жодного політичного досвіду й ясної програми. Його висловлювання щодо вирішення важливих проблем розпливчасті і дуже неясні, а Крим навіть не згадує, незважаючи на те, що дружина має там у власності будинок.
Зрештою, важко собі уявити Зеленського на трибуні ООН (не через його ріст), де звикли до поважних виступів, а не до того, щоб їх смішили та веселили. Його зустрічі з іноземними політиками та дипломатами залишають у співрозмовників багато запитань, на які комедіянт не здатен дати чітку відповідь. Його мовчанка про анексований Крим і висловлювання про закінчення війни викликають підозру, що він не має уяви про те, що робити й як розмовляти з аґресором-окупантом.
Дуже наївним виглядає думка, мовляв, ми напишемо, що хочемо, а Путін напише, що він хоче, а потім порівняємо. Та Україна хоче, від самого початку російської аґресії, дотримання міжнародного права та відновлення територіальної цілісності. Росія ж від самого початку порушила всі двосторонні угоди, міжнародне право та територіальну цілісність України, в т. ч. підписаний нею Будапештський меморандум. Отже, обидві сторони знають, що хочуть і не треба заводити людей в оману, мовляв, будемо домовлятися.
Згідно з різними опитуваннями, виборчий електорат п. Зеленського — переважно молодь та ті, хто хочуть змін за будь-яку ціну. Перший президент Чехо-Словацької республіки Томаш Ґ. Масарик (1850-1937), котрий був не лише політиком, а й науковцем, філософом, ще на початку минулого століття звертав увагу на те, що молодь, яка кидається на багаті чужі думки, легко в них губиться і свого «голоду та спраги» не вдовольнить. Він навів до цього приклад, що при великій спразі не можна її позбутися, хоч п’ємо багато води. Ось так і багато хто з молоді, не в стані насититися чужим багатством. Тому виникає потреба нового, зароджується нервове новаторство, «вчорашню думку вбиває сьогоднішня», не тому, що вона нова. Масарик зазначав: «Модність стає одинокою маґією (навіть не можна сказати: реґулятором), народжується духовна ґурманія (від фр. gourmand — знавець витончених страв, ласун. — Авт.), яка шукає, що дає день, та навіть хвилина. Ця філософія є екстрактом поверховості, дилетантства у поганому і найгіршому сенсі слова. Цим згубним електицизмом (лат. еlectus — вибраний. — Авт.) губимо свою особистість… Не здобуваємо повноти й єдності своїх різних поглядів, в основних життєвих питаннях вдаємося до чужих думок і для народу чужих».
Актуальність думок Масарика для українців, які під сучасну пору піддаються неймовірному тискові різноманітних «фахівців», «уболівальників» за Україну, щоденній російській державній антиукраїнській пропаґанді, російським аґентам поміж політиками та «п’ятою колоною». У цій навалі різних компроматів і просто брехні можна цілковито загубити суть президентських виборів.
Потрібно кожному виборцеві насамперед усвідомити, що президентські вибори — це не сцена «95 кварталу», щоб посміятися. Йдеться передусім про вибір головнокомандувача, оскільки країна вже шостий рік перебуває у стані війни. Якщо 2014-го не було кому дати наказ захищати Крим і схід країни, то зараз ситуація цілком інша — є не лише армія, а й добровольці та волонтери, котрі чекають від глави держави не комедії, не висміювання, а усвідомлення того, що справа тут серйозна — бути, чи не бути Незалежній Україні, чи знову податися у рабство, з якого ще досі не очистилися?!
Гадаю, що не чесно й аморально вишуковувати у Порошенка лише провину, бо ж, згідно з Біблією, немає людини, котра б не згрішила. Чому б не пригадати й те, що він зробив велику історичну послугу українцям, своєю допомогою при отриманні томосу на автокефальну Церкву, гідно репрезентував Україну на міжнародній арені, сприяв асоційованому членству з Європейським Союзом, створенню антикорупційних органів та деяким реформам, які ще не доведені до кінця, а чого не зробив, то конкуренти вже дбають про те, щоб пригадати, хоч самі їх і не збираються запроваджувати, і навіть перешкоджають їм.
Зрештою, запровадити реформи могла коаліція, яка була створена відразу після парламентських виборів, але ж відомо, що «Батьківщина» першою вийшла з цієї коаліції, а за нею — «Самопоміч», а потім і ще дехто усунувся від відповідальності. Юлія Тимошенко вже тоді планувала не допусти успіху Петра Порошенка, щоб можна було самій висунути свою кандидатуру на президентство. Про те, що багато з депутатів пов’язані з оліґархами, які не зацікавлені в реформах, відомо вже давно.
А стосовно двох телят, яких годує одна корова — явище рідкісне, зате з новітньої історії України знаємо, де закінчуються експерименти з коровами, точніше з оліґархами не тільки у владних структурах, але й у Верховній Раді України, де кожне голосування залежне від депутатів, які ссуть своїх корів-оліґархів. Правда, існує велика різниця між коровою і оліґархом — бо якщо корова не вимагає від теляти якоїсь сплати за молоко, то депутати, як і президентські кандидати, за підтримку оліґархів змушені будуть сплачувати борги, бо оліґархи «інвестують» у високі прибутки в майбутньому.

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...