Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Dec. 14, 2017

Кремлівські жарти насправді — імперські

Автор:

|

Грудень 01, 2016

|

Рубрика:

Кремлівські жарти насправді — імперські
Дмитро Медведєв

Дмитро Медведєв

Ще кілька днів тому у різних засобах масової інформації (ЗМІ) появилася інформація про «грізну» заяву московського патріарха Кирила, мовляв, Російська православна церква (РПЦ) ніколи не погодиться на незалежність Української церкви від Московського патріархату. Володимир Ґундяєв міг пропустити таку «деталь», як всенародний Референдум 1 грудня 1991 року, який уперше відбувся на території колишньої комуністичної імперії. Та саме патріарх Кирило мав би знати, що на тому референдумі 90,3 2% громадян України проголосували за незалежність України!
Коли б глава РПЦ і президент Російської Федерації (РФ) збагнули, що волевиявлення українців на референдумі за Незалежність є незворотнім, то не було б зараз більше 10 тис. жертв кривавої неоголошеної РФ війни. І саме служителі РПЦ, котрі не тільки посвячували зброю терористів, але й самі бралися за неї, щоб вбивати братів по вірі, довели, що вони не мають морального й етичного права заперечувати незалежність Української церкви.
Московські попи й досі не усвідомлюють, що справжня Церква — завжди незалежна, бо вона дбає не про інтереси держави, а в першу чергу — про людську душу, бо віра — це щось особисте. А щоб краще знайти шлях до душі людини, Церква у цілому світі користується мовою народу, серед якого вона діє. І саме цього РПЦ ніяк не втямить, бо їй ідеться не про душу людини, не про любов до ближнього, а про панування імперії. Тому РПЦ подбала про спорудження пам’ятника київському князю Володимирові у Москві, але нічим не сприяє припиненню безглуздої війни РФ проти України.
Варто пригадати, що торік у Чехії вийшла книга чеського історика і теолога Мартина Путни «Постаті з культурної історії російської релігійності». Журналіст Оксана Пеленська 25 листопада ц. р. провела з науковцем інтерв’ю на «Радіо Свобода».
Оскільки вчений розглядає історію християнства в Росії в контексті її історичного розвитку та вказує на значення таких постатей, як київський князь Володимир Великий, то він звертається також до ролі релігії в сучасному світі. На думку д-ра Путни, «не можна цілком однозначно сказати, що князь Володимир не мав нічого спільного з Росією, безумовно, там є хоча б часткове право на нього посилатися. Та все ж було б помилкою казати, що князь Володимир є основоположником Росії як такої і що, передусім, вони мають на нього виключне право».
В інтерв’ю проф. Путна слушно звернув увагу на те, що режим Путіна — це гібридний режим в тому сенсі, що комбінує посткомуністичну, релігійну і національну риторики. Якщо у ХХ ст. здавалося, що Церква і комуністи один одному протистоять, то у ХХІ ст. видається, що в авторитарних режимах вони один одного доповнюють.
Коли пригледітись до прагнень політики Путіна за допомоги «єдиної» Церкви утримувати Україну колонією Росії, то стане зрозуміло, чому патріарх РПЦ прагне контролювати Україну та категорично виступає проти незалежної Української православної церкви. А постала ця Церква у Київській Русі ще тоді, коли Москви не було на жодній мапі світу. Те, що священики та монахи Русі занесли Христове вчення та його Церкву і в Москву, не дає москалям право привласнювати собі київського князя, чи, навіть, історію Київської Русі.
Якщо у патріарха Кирила менше можливостей проявити свої зусилля за збереження імперської Росії («руський мір» не вдається, а незалежна Українська помісна церква є лише питанням часу), то Путін має більше можливостей проявити себе ініціатором відновлення імперії. Звісно, кремлівська пропаганда вже використала «аргумент» — «допомоги російськомовним», але бійці добровольчих батальйонів, котрі зупинили російську інвазію на Донбасі та Луганщині, звели «аргумент» Путіна нанівець.
Понад 10 тис. жертв і мільйони переселенців після російської аґресії стали найпереконливішим доказом того, яку «допомогу» отримали люди, багато з котрих вірили кремлівській пропаганді. Та Путін використовує пропаганду не тільки через ЗМІ, він вдало використовує навіть такі заходи, як «міні іспити з географії для обдарованих дітей». Він не тільки присутній на таких подіях, але й сам бере в них участь.
Так, на згаданому «міні-іспиті» він поставив (цілком «випадково») дев’ятирічному Мирославові запитання: «Де закінчуються кордони Росії?» Хлопець розпочав відповідь: «Кордони Росії закінчуються через Берингову протоку з США». На що Путін зреагував: «Кордони Росії ніде не закінчуються!» Під оплески присутніх президент Путін додав: «Це був жарт».
Якщо взяти до уваги те, що від розпаду комуністичної імперії російський керівник вже довів світові, що він не визнає кордонів і порушує, як сам захоче. Так відбулися напади на Чеченську республіку, на Грузію, на українські Крим і Донбас, на повстанські проти Асада сили в Сирії.
Але було б помилкою вважати, що «жарт» Путіна про Росію без кордонів — лише його ідея, яку він 2014-го, після анексії Криму, дуже чітко висловив: «Наша країна буде і надалі енергійно відстоювати права росіян, наших співвітчизників за кордоном (тут таки Путін визнав, що кордони таки є. — Авт.), використовувати для цього весь арсенал наявних засобів — від політичних і економічних до передбачених у міжнародному праві гуманітарних операцій, права на самооборону».
Не менш переконливим був 29 серпня ц. р. і Дмитро Медведєв, прем’єр-міністр РФ, котрий сказав, що «нас не можна розділити кордонами, ми пов’язані один із одним на глибинному рівні — певна річ, гарною і багатою російською мовою, славетною історією нашої країни, великою культурою наших предків».
Світова спільнота постала перед важливою проблемою, бо один із постійних членів Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй із правом вето — РФ — демонструє світові ігнорування міжнародного права, міжнародних кордонів, людських прав на існування і вільний розвиток, право на незалежність. Крім цього, член цієї міжнародної організації використовує Церкву у своїх шовіністичних цілях, забуваючи, що релігія — приватна справа кожного, це — сфера духу, а не влади.

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...