Новини для українців всього свту

Tuesday, Jul. 16, 2019

Ініціатива, яку варто підтримати

Автор:

|

Липень 25, 2013

|

Рубрика:

Ініціатива, яку варто підтримати

Кажуть, що є злочини, які забуттю не підлягають! Звісно, це — не християнське вчення, бо ми молимось і кажемо: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим!» Коли ж іде мова про злочин проти людства, як є у випадку нацизму та сталінізму, то це – справа не одного «винуватця», а режиму, системи, яка нищить людей.

Ініціатива скандального депутата від Партії реґіонів Колесніченка про створення Центру розшуку нацистських злочинців після 68 років по закінченні Другої світової війни повинна отримати підтримку. Щоправда, слід спочатку визначитися з терміном, а не самовільно визначати нацизмом, нацистами лише те, що пов’язане з українцями в окупованій Німеччиною Україні.
Отже, слово Nazi є скороченням від слова Nationalsozialist, а термін Nazismus є скороченням від Nationalsozialismus. Тобто, обидва терміни стосуються німецького минулого й безпосередньо з Україною не мають нічого спільного. Нацизм — це різновид фашизму, який містить біологічний расизм і антисемітизм. То була ідеологія Нацистської партії в Німеччині, і споріднена вона з іншими рухами. Нацизм розвився під впливом руху пан-ґерманізму, ультраправого руху фольксдойч-націоналізму й антикомуністичних парамілітарних «Вільних загонів», які існували після Першої світової війни.
Тут слід зазначити, що різновиди фашистської ідеолоґії були не тільки в Німеччини, а й у деяких її союзників, таких як Італія, Угорщина, Японія, Словаччина, Іспанія, СРСР. України між ними немає, бо й її не було. А тих, що проголосив Акт відновлення Української держави (С. Бандера, Я. Стецько й ін.), було заарештовано та посаджено в концентраційні табори Німеччини, звідки вони вийшли щойно після закінчення війни.
Декого може здивувати, що до списку союзників нацистської Німеччини входить СРСР. Річ у тому, що коли йшлося про розподіл Польщі, балтійських країн, то Сталін виявився найвірнішим союзником Гітлера, і це було задокументовано в угоді й скріплено підписами Молотова та Ріббентропа в Москві 23 серпня 1939 року! Тому й Європейський парламент прийняв резолюцію 2008/09 рр., якою однаковою мірою засудив нацизм і сталінізм та визнав день 23 серпня Міжнародним днем смутку.
Обидві країни (Німеччина й СРСР) були не тільки союзниками, коли поділили між собою частину Східної Європи. Справа в тому, що вони були близькі ідеологічно, обидві нехтували людськими правами, обидві мали концентраційні табори. Відмінність полягала лише в тому, що Москва потребувала робочої сили для розбудови імперії, людей виснажували працею, допоки не помирали. Розстрілювали лише ідеологічно «небезпечних» націоналістів.
Якщо ж німці самі не могли за всім доглядати й змушені були шукати серед окупованих народів, говорячи мовою сьогодення, тушок (на зразок тушок у Верховній Раді України), то в СРСР із цим справлялася ціла армія енкаведистів і так званих стукачів, котрі також продавали сусідів і рідних (згадаймо Павлика Морозова).
Тепер уже немає сумніву, що большевицький режим у СРСР був різновидом фашизму, про що свідчать численні наукові праці та жертви цього нелюдського режиму. Одним словом, якщо приглядатись до конкретного змісту, то можна сміливо твердити про нацизм совєтської епохи!
Якщо ще є ті, хто був якимось чином причетний до німецького нацизму, то їх слід поставити перед судом. Але не можна залишити без кари злочинців, які були ідеологічно споріднені з німецькими нацистами, а їхній досвід не тільки переймали, але й удосконалювали. Отож, вони себе звали комуністами, і лише через багато років світ дійшов висновку, що обидва ці злочинні режими — нацистський і комуністичний — однакові за своєю суттю. І саме це надає нам відваги підтримати пропозицію п. Колесніченка щодо створення Центру розшуку нацистських злочинців.
Одне потрібно таки мати на увазі – те, що з німецьким нацизмом спочатку розправився Міжнародний трибунал у Нюрнберзі (1945-1946), а потім – німецьке законодавство Федеративної Республіки Німеччина.
Комуністичним злочинцям досі вдавалось уникати справедливого суду, а в Україні вони навіть увійшли до владної коаліції й досі безкарно засідають у ВРУ та на різних відповідальних посадах.
Може, Колесніченко і Ко візмуться спочатку за розслідування власного злочинного минулого, а також своїх коаліційних колег, які звикли кричати: «Ловіть злодія!», бо їхні кишені вже розриваються від краденого.
Зрештою, може, нарешті з’ясується, чи батьки чинних президентів Росії, України були колаборантами чи жертвами нацистів. Недарма англомовне прислів’я каже, що «зажерливу свиню ріжуть першою».

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...