Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 22, 2019

Імперський цвях в історію Одеси

Автор:

|

Липень 12, 2012

|

Рубрика:

Імперський цвях  в історію Одеси

Очолювана «реґіоналами» одеська міська влада на дух не зносить усього українського. За розпорядженням мера Олексія Костусєва (на фото), не лише документи на підпис йому подаються винятково російською мовою, а й витрачаються кошти платників податків на перейменування вулиць, на закупівлю російських підручників для шкіл, на влаштування свят на кшталт «Великое русское слово». Особливо ж влада опікується популяризацією колишньої Новоросії та «хрещеної матері Одеси» Катерини ІІ, безпідставно вважаючи саме її засновницею міста.

Не був обділений її прихильністю та численними відзнаками й генералісимус Олександр Суворов, війська якого разом з українським козацтвом під час російсько-турецької війни 1787—1791 рр. звільнили Північне Причорномор’я. На його честь один із районів Одеси названо Суворовським, а ось пам’ятника йому місто не поставило. На думку Геннадія Труханова, голови найчисельнішої у міськраді фракції Партії реґіонів, це — не просто прорахунок влади, а велика ганьба для Одеси. Тож, аби ще раз підтвердити леґенду про нібито російське походження міста, п. Труханов ініціював збір підписів і коштів на встановлення пам’ятника Суворову. Про людське око все це видається за волевиявлення ветеранів Суворовського району.

Тут доцільно зробити екскурс в історію. Річ у тім, що пам’ятник Суворову в Одесі був. Ще 1913 року відомий одеський скульптор Борис Едуардс виготовив скульптуру полководця для міста Римніка (Румунія). Там вона простояла вісім місяців, а коли почалася Перша світова війна, пам’ятник демонтували й вивезли. Борис Едуардс вирішив повторно відкрити цей монумент в Ізмаїлі, однак його закладанню завадила окупація Бессарабії. Так і простояла готова скульптура в майстерні автора аж до середини 1930-х рр., доки її не встановили на газоні посеред Одеси на звичайні дерев’яні підкладки. А 1945 року за постановою Раднаркому України цю кінну статую перевезли в Ізмаїл і встановили на центральному проспекті імені Суворова. Там вона стоїть і досі. І це — досить логічно, бо у визволенні Ізмаїла Суворов брав безпосередню участь, а в Одесі він ніколи не бував, як, до речі, і Катерина ІІ.

Спроби відкрити пам’ятник Суворову в Одесі робилися не раз. 2004-го навіть було заготовлено проект монумента, погоджено його встановлення в усіх інстанціях, але проти пам’ятника Суворову так активно виступили патріотичні організації, що міськрада була змушена заморозити цей проект. Однак це не завадило їй 27 жовтня 2007 року відкрити пам’ятник Катерині ІІ, що тоді спричинило бійку між супротивниками встановлення монумента й бійцями спец­підрозділу «Беркут».

Хоча збір підписів на підтримку цієї українофобської ініціативи ще триває, мерія поспішила зареєструвати проект рішення Одеської міськ­ради «Про встановлення в Суворовському районі копії скульптурної композиції О. В. Суворову роботи скульптора Б. В. Эдуардса». Вона має з’явитися на перехресті проспекту Добровольського, Південної та Миколаївської доріг.

«Реґіонали» квапляться реалізувати свій задум, бо не впевнені, що їм удасться й надалі утримувати владу у своїх руках. Опозиційні партії, заклопотані наступними виборами до парламенту, байдужі до нової витівки одеських україноненависників. Проґресивні громадські організації теж досі ніяк не відреаґували на ініціативу Геннадія Труханова. А доки ця «братія мовчить собі», «п’ята колона» готується розіграти той же сценарій, що й із пам’ятником Катерині ІІ. Жодного сумніву, що міськрада дасть дозвіл на встановлення пам’ятника Суворову, ні в кого немає.

Сергій Горицвіт

 

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...