Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 6, 2019

До питання внесення змін у Конституцію

Автор:

|

Вересень 10, 2015

|

Рубрика:

До питання внесення змін у Конституцію
Протистояння біля ВРУ

Протистояння біля ВРУ

Зобов’язання, які Україна взяла на себе з виконання мінських домовленостей, також передбачають «проведення конституційної реформи в Україні за набранням чинності до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає як ключовий елемент децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, погоджених із представниками цих районів), а також прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей».
Оскільки Україна як правова держава шанує свої домовленості, Президент України, отримавши схвалення конституційної реформи Конституційним судом (КСУ), вніс на розгляд (для першого читання) до Верховної Ради України (ВРУ) свій законопроект. Цей захід Президента, як і сам текст законопроекту, викликав протест певної групи громадян перед приміщенням ВРУ. Під час протесту, за твердженням охоронних органів, один свободівець скористався гранатою, внаслідок чого потерпіло більше 100 осіб і загинуло три національних гвардійці.
Чи справді це був прояв кримінальної поведінки, чи безвідповідальності з боку одного представника патріотичної громади, чи, може, це була провокація ворожих сил, ще треба буде з’ясувати. Адже чільні лідери «Свободи» були учасниками протесту разом із своїми родинами. Чи наражали б вони своїх рідних на небезпеку? Можливо, гранату кинув один свободівець без відома інших?
Громадяни мають повне право протестувати, але без кримінального надуживання. До самого дня протесту багато осіб, відомих як сьогодні, так і в минулому своєю діяльністю на користь України, висловлювалися категорично проти цього законопроекту. Поки що, мабуть, хіба можна константувати, що цей захід Президента викликав сильну реакцію та що це питання треба, мабуть, глибше аналізувати після докладного ознайомлення з самим текстом, хоча КСУ прийняв своє рішення мало не за кілька днів, а ВРУ прийняла сам законопроект у першому читані за один день.
Можна аргументувати, що беручи до уваги постійні порушення мінських домовленостей іншою стороною, Україна могла б і відмовитися від своїх зобов’язань. Однак, правду кажучи, цього Україна не могла собі дозволити. Очі світу звернені на Україну, справою перемовин керують дві держави з невизначеною до цього часу прихильністю до України та в теперішньому становищі, коли так багато залежить від підтримки міжнародним товариством України та продовження санкцій проти Росії. Україна мусить виконувати мінські домовленості до кінця.
Стосовно цього патріотичне українське суспільство має проявити не тільки більше розуміння Президента та довіру до нього, як також розуміння політичної гри, в якій, на жаль, Україна вже принесла майже 10 тис. жертв.
У законопроекті щодо Донецької та Луганської областей викликає суперечності тільки одна стаття — 18-та у розділі «Перехідні положення» у такій редакції: «Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом».
Суть справи — в тому, що у розділі І статті 8 Конституції вказано, що Конституція України має найвищу юридичну силу, закони й інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та мають відповідати їй. Законодавство України не сміє суперечити Конституції, а в Конституції (Розділ І, стаття 1 і 2) визначено, що «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава», що «суверенітет
України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою». Тобто законопроект щодо самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, якщо б він приймався ВРУ, не може суперечити цим статтям.
У законопроекті є чимало пропозицій щодо багатьох статей, які, в основному відносяться до виконавчої влади в районах і областях, у Києві та Севастополі, впровадження концепції префектів, які тяжко зрозуміти, що до певної міри узурпацією влади Президентом тощо. Я сприймаю ці пропозиції як прикриття основного. Ці розділи мають відносно антидемократичний характер, але треба сподіватися, що це — справа тимчасова, більше політична, ніж юридична та що теперішній Президент України, учасник першого та другого Майданів, не бажає третього Майдану, об’єктом якого стане він сам.
Коли б пропонувалися зміни до Конституції Розділу І чи ІІ чи ХІІІ, Президент не міг би просто винести ці питання на схвалення ВРУ. Такі зміни вимагають спочатку всенародного референдуму. Але навіть згаданий законопроект може і повинен проходити всенародне обговорення.
Воєнний стан в Україні не проголошений і тому зміна до Конституції допускається. Мабуть, найважливіше у відсутності проголошення воєнного стану в Україні є те, що є можливість отримувати таку важливу допомогу від Міжнародного валютного фонду, адже економічний стан в Україні — критичний, зокрема через воєнні видатки та брак інвесторів із огляду на непевну ситуацію.
Тому пропоную народу до цього питання підходити врівноваженіше та політично зріло, а Президентові та його людям — з розумінням занепокоєння бо, фактично, завдання, які Україна прийняла за мінськими домовленостями, можна вважати такими, що суперечать Конституції України. Над усе потрібна добра воля.

Аскольд Лозинський

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply