Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 22, 2019

Чим обернеться для України ЗВТ із РФ?

Автор:

|

Червень 07, 2012

|

Рубрика:

Чим обернеться  для України ЗВТ із РФ?

Останнім часом уряд України не раз заявляв, що торгова угода зі Співдружністю Незалежних Держав (СНД) має бути ратифікована в стислі терміни. Так, наприкінці березня ц. р. прем’єр-міністр Микола Азаров повідомив: «Буде докладено всіх зусиль для максимально швидкої ратифікації договору про зону вільної торгівлі (ЗВТ) із СНД». А на початку квітня документ ратифікувала Російська Федерація (РФ).

Однак раптом з’ясу­валося, що ратифікований Москвою текст договору суттєво відрізняється від парафованого раніше. Більшість змін зроблено в Додатку 1, де перераховано вилучення з режиму вільної торгівлі. Нагадаємо, таке вилучення означає захисні заходи проти поставок конкретного товару. У затвердженому РФ тексті виявилося близько 50 нових товарних позицій, що підпадають під вилучення, у тому числі спирт, папір, скраплений газ тощо.

Багато експертів погоджується з думкою, що в зміненій редакції угода не може бути підписана. Такою є й позиція Адміністрації президента. Олексій Плотников, голова підкомітету Верховної Ради України з міжнародної економічної політики, наголосив: «Сподіваюся, ми зможемо пом’якшити протиріччя. Але в останній редакції договір навряд чи буде затверджений. Це пов’язано не тільки з митами, а й із неузгодженістю документа щодо Угоди про асоціацію та ЗВТ з Європою. Останнє є принципово важливим».

Так, у тексті з’явився Додаток 6, де передбачено санкції для учасників ЗВТ, котрі введуть вільну торгівлю з третіми країнами або їхніми об’єднаннями й тим самим «змінять структуру свого імпорту». Що, звичайно ж, застосовується до домовленостей із Європейським Союзом (ЄС).

Для повноти картини наведемо слова Валерія Мунтіяна, урядового уповноваженого з питань співробітництва з РФ і СНД: «ЗВТ із СНД економічно вигідна для України й вимагає якнайшвидшої ратифікації. Це — основ­ний напрям нашої зовнішньої торгівлі: 2011 року експорт до країн Митного союзу (МС) перевищив 35 % усього товарного експорту й склав 65 млрд USD, зокрема 55,5 млрд USD із РФ. Причому договір про ЗВТ розроблено на принципах Світової організації торгівлі (СОТ)».

Але ситуація зі зміною тексту документа вкотре змушує засумніватися в тому, чи потрібна українцям узагалі інтеґрація з РФ і СНД, у тому числі економічна. Тим більше, що при запуску ЗВТ із ЄС Москва погрожує миттєво запровадити ті самі санкції проти Києва, які, виявляється, записано в договорі про вільну торгівлю із СНД. Так, за словами Сергія Глазьєва, заступника генерального секретаря ЄврАзЕС, «одночасне бажання України створити ЗВТ із ЄС викликає занепокоєння. Якщо дві торгові зони з’являться одночасно, це призведе до припливу європейських товарів не тільки на український, а й на російський ринок. А в такому разі ми будемо змушені задіяти захисні інструменти».

Очікується, що насамперед постраждають товари широкого вжитку, продукти харчування, агросировина, різні машини й обладнання. Скажімо, із початком «сирної війни» російські лобісти заговорили й про захисні заходи проти шоколадної продукції з України. А українські цукор і спирт уже давно вилучено з двосторонньої вільної торгівлі з РФ і вигнано з федерального ринку.

Аналітик Віталій Кулик уточнює, що у сфері продовольства небезпека існує для чотирьох основних товарних груп: це — молоко й молокопродукти; какао та продукти з нього; жири й масла; алкогольні та безалкогольні напої. У цих сегментах українські постачальники займають непогані позиції у РФ, й основний удар може припасти саме на них.

Інший напрям, що перебуває під загрозою, — машинобудівна продукція. Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, зазначив, що 70 % продуктів українського машинобудування продається російським споживачам, і якщо цей канал збуту порушиться, це вдарить по галузі загалом. А також по національній економіці, адже машини й обладнання — дорогий товар високого переділу.

2011 року МС уже запровадив загороджувальні мита проти деяких металургійних товарів з України. А якщо Кремль реалізує свої «європогрози», то постраждає набагато більше товарних позицій. І щодо всіх перерахованих прикладів РФ може посилатися на нові технічні стандарти МС, як і в актуальному випадку із сирами.

Проте фахівці не радять сприймати погрози росіян надто серйозно. Так, п. Устенко впевнений, що реальний обсяг неґативних заходів буде набагато менший, а нинішня істерія — це насамперед політичний тиск на Київ. Його мета — зробити Україну поступливішою й на газових перемовинах, і в питанні газотранспортної системи, і, звичайно ж, у частині зближення з ЄС.

По-перше, Москві перешкоджає швидкий вступ до СОТ. Так, у ме­жах цього об’єднання повністю заборонено такий обмежу­вальний механізм, як міжнародні торговельні квоти. Обмежено також можливість антидемпінґових і спеціальних розслідувань, за результатами яких можуть уводитися захисні мита. Та й при закритті ринку на основі технічних нормативів можна звертатися до СОТ з апеляцією.

По-друге, РФ абсолютно не прагне погіршувати відносини з ЄС. І річ не тільки у збуті природного газу — «Газпром» кон­тролює основну частину європейського газового ринку й не боїться за свої позиції. Питання в тому, що багато великих російських компаній має стратеґічні бізнес-інтереси в Європі.

По-третє, після вступу України до ЗВТ із ЄС федеральний бізнес ще й зможе використовувати українську територію для просування до ЄС. Адже українські компанії отримають доступ до євроринку, і якщо росіяни будуть створювати на українській території свої виробничі майданчики, то також отримають такий доступ. Тому частина орієнтованих на Європу сучасних виробництв може бути перебазована з РФ на українську землю. Це підтримає українську економіку й підвищить зайнятість.

 Андрій Боярунець, ForUm

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...