Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, May. 24, 2019

Будителі свободи закликають до боротьби

Автор:

|

Червень 14, 2012

|

Рубрика:

Будителі свободи  закликають до боротьби

У вирі подій і гучних заяв політиків майже непоміченою залишилася зустріч колишніх радянських ди­сидентів у Сімферополі. Вони зібралися на запрошення лідера меджлісу кримськотатарського народу, відомого правозахисника й дисидента Мустафи Джемілєва саме в дні жалобних заходів із нагоди 68-ї річниці депортації кримських татар із Криму. Серед учасників цього поважного зібрання були Людмила Алексєєва (Москва, Росія), Вардан Арутюнян (Єреван, Вірменія), Володимир Буковський (Кембридж, Велика Британія), Наталя Горбаневська (Париж, Франція), Андрій Григоренко (Нью-Йорк, США), Валерій Калабугін (Таллінн, Естонія), Сергій Ковальов (Росія, Москва), Миро­слав Маринович (Львів, Україна), Петер Реддавей (Вашинґтон, США), Євген Сверстюк (Київ, Україна), Айше Сейтмуратова (Сімферополь, Україна), Олексій Смирнов (Росія, Москва), Петро Хлебович (Краків, Польща), Тетяна Янкелевич (Бостон, США) й інші відомі особистості.

На робочій нараді колишніх політичних в’язнів комуністичного режиму було підтримано ініціативу меджлісу кримськотатарського народу про заснування Кримського форуму дисидентів і правозахисників, який проводитиметься щорічно. Його головним завданням є забезпечення спадкоємності правозахисного руху колишнього СРСР у діяльності інститутів громадянського суспільства в пострадянських державах. У заяві, ухваленій із цього приводу, мовиться, що за більш як 20 років від часу розпаду світової комуністичної системи в політичному й економічному житті незалежних держав, що утворилися на посткомуністичному просторі, сталися кардинальні зміни. Проте стан громадянських прав і свобод людини в окремих країнах заслуговує на пильну увагу, а нерідко вимагає негайного реаґування міжнародних інститутів. У таких країнах, як республіки Центральної Азії, Вірменія, Білорусь, Російська Федерація (РФ) й Україна, відбувається стрімке згортання демократичних перетворень, що супроводжується переслідуваннями політичної опозиції та громадських активістів. Украй важливо також залучити міжнародне співтовариство до процесів, пов’язаних із відновленням прав народів, вигнаних радянським режимом зі своїх історичних земель.

Із глибоким занепокоєнням колишні політв’язні говорили про небезпеку відновлення тоталітарних режимів і необхідність міжнародного засудження й заборони комуністичної ідеології. Письменник, правозахисник Володимир Буковський, зокрема, сказав: «Ми не змогли добитися засудження цієї системи як злочинної, і нам потрібно продовжувати свою справу, тому що все ще триває виправдання звірячих злочинів. Хіба гадано, аби в Німеччині депутат бундестагу став заперечувати факт Голокосту? Ні, цього не можна уявити. А чому? Та тому, що там був процес денацифікації, Нюрнберзький процес, усе це вже визначено юридично як злочин. А в нас цього не сталося. Тому що не було поставлено крапку, і це — наша біда».

Учасники конференції одностайно засудили виступ Петра Симоненка, лідера Комуністичної партії України, який із трибуни українського парламенту, повторюючи арґументи енкавеесівців-карателів, виправдовував сталінський злочин депортації народів. Таке стало можливим лише тому, що комунізм досі не засуджено за злочини проти людства разом із нацизмом. У відповідь на виступ

п. Симоненка представники України проголосили заяву «На захист прав кримськотатарського народу», яку підтримали й підписали російські ди­сиденти та правозахисники з інших країн.

Було прийнято й низку інших заяв. Зокрема, заяву «Майбутньому Росії загрожує її минуле», проект якої запропонували представники російського правозахисного руху. У ній ідеться про відродження у РФ методів авторитарного державного правління, що практикувалися в СРСР, про імітацію владою демократичних свобод, про поліцейське насильство над опозиціонерами.

Особливу ж увагу на цій зустрічі було приділено ситуації, що склалася в Україні після приходу до влади четвертого президента та його злочинного клану. Аналізуючи її, учасники нерідко повторювали, що демократія в нашій державі під загрозою й ще зарано говорити про її перемогу. А не перемогла вона, бо залишається незавершеною справа побудови незалежної національної держави. Тут доцільно згадати застереження одного зі соратників Робесп’єра — Сен-Жюста, який більш як 200 років тому стверджував, що той, хто робить революцію наполовину, риє собі могилу. Приклад двох «половинчастих» революцій — серпня 1991 року та листопада 2004-го — підтверджують це правило. Демократія, що не розчавила вчасно гадюку, буде нею розтоптана й похована.

У заяві, зокрема, сказано: «Сьогодні вибіркові, а завтра — масові репресії: судові процеси з відвертим політичним підтекстом однозначно свідчать про те, що для усунення з політичної арени своїх опонентів влада не гребує жодними методами. Ми вважаємо, що повинні бути негайно звільнені Юлія Тимошенко, Юрій Луценко, Валерій Іващенко, Ґеорґій Філіпчук і інші політичні в’язні двох останніх років.

Особлива небезпека криється в тім, що вперше від часу відродження незалежності України ми бачимо в її керівництві політичну силу, яка не готова віддати владу в принципі, навіть якщо програє вибори. Готовність до компромісів вона сприймає як слабкість, коректні заяви міжнародної дипломатії — як ознаку нерішучості й відсутності сили.

Ми закликаємо всі сили українського суспільства, які не піддалися шантажу й погрозам, підкупу та демагогії, об’єднати свої зусилля для порятунку України. Доля української державності — у руках українських громадян. Демократія неможлива без усвідомлення кожним громадянином особистої відповідальності за стан справ у власній країні та без готовності активно й цивілізовано відстоювати свої права.

Ми звертаємося також до міжнародного співтовариства, яке зберегло вірність принципам європейської цивілізації й не розміняло ці цінності на догоду комфорту: успіх української демократії — це ключ до цивілізаційного перетворення всього пост­комуністичного простору. І навпаки: поразка української демократії — це пряма загроза реконструкції геополітичного утворення, що несе загрозу життєвим інтересам усього світу».

Перед загрозою ре­ставрації радянської імперії сучасні демократичні та правозахисні сили знову об’єднуються під своїм давнім гаслом «За вашу й нашу свободу!». Міжнародний форум колишніх радянських дисидентів і політв’язнів, яких Євген Сверстюк назвав будителями свободи, має відбутися в Криму цієї осені.

Сергій Горицвіт

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...