Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 30, 2020

Беззаконні арешти, а потім умовна амністія

Автор:

|

Лютий 06, 2014

|

Рубрика:

Беззаконні арешти, а потім умовна амністія

Цивілізований світ звик уже до того, коли приймають нові закони з дотриманням певних домовленостей і правил. В Україні ці правила чи закони перестали бути об’єктами законності. Влада зробила кишеньковий парламент, а після того ухвалює беззаконно закони, які повинні охороняти не народ, не державу, а корумповану владу.

Сучасна влада в Україні, певно, увійде до Книги рекордів Ґіннеса. Чого вже варте брутальне переслідування мирних демонстрантів та їх жорстоке побиття владою, а після того – арешти мирних протестувальників, яких утримують заручниками! Зрештою, як це доведено оприлюдненими відеодоказами, безкарне використання міліцією вогнепальної зброї, катування на морозі додатково свідчить про порушення українською владою всяких норм людських прав і міжнародних угод.
Після кривавої розправи над студентами, після спрямованого нападу на журналістів, відлякуючим прикладом якого стало жорстоке побиття провладною бандою Тетяни Чорновіл, після викрадення мітинґувальників, їхнього катування й навіть замордування міліція та «беркутівці» безпідставно заарештовують сотні людей. За нормальних обставин влада повинна була звільнити цих людей без будь-якого застереження. Але таке можливо лише там, де панує однакове право для всіх, а не в країні, де всім керує кримінал, який контролює міліцію та суди.
Кримінальна влада, що втратила вплив у багатьох областях, у яких, згідно з Конституцією, Народна Рада викинула з адміністрацій державний криміналітет, обрала нову форму «боротьби» — заручників. Саме так можна оцінити спробу так званого закону про амністію мирним протестувальникам. Цей закон «гідний» Книги рекордів Ґіннеса, бо це – перша у світі «амністія», яка висуває вимоги не до арештованих заручників, а до народних повстанців проти державної тиранії.
Зі щоденних новин випливає, що сучасна влада в Україні цілковито з’їхала з глузду. Зараз починають полювання на активістів Євромайдану, Автомайдану, навіть на найбільшу опозиційну партію «Батьківщина». Методи тоталітарного комуністичного режиму знову знаходять собі місце в Україні.
На жаль, Міністерство внутрішніх справ (МВС) України є не запорукою порядку в країні, а, скоріше, займається полюванням на неугодних людей і партії. Таке враження виникає, коли міліція протягом восьми днів не зробила жодної спроби розшукати Дмитра Булатова, а коли дізналася, що він живий, то не забарилася з оголошенням його в розшук, щоб арештувати!
Хто бачив на Майдані це симпатичне обличчя, а зараз – понівечене, пошматованим ножем, із відрізаним вухом, після тортур (під час яких Дмитра навіть розпинали), той ніколи не матиме симпатії до міліції чи «беркутівців», котрі є за це відповідальні. Повідомлення МВС про розшук п. Булатова й інших активістів викликає огиду до установи, яка мала би шукати злочинців, а не переслідувати жертв. Але, як виявляється, сучасна влада вже не здатна думати конструктивно, вона повертається до методів небіжчика СРСР, використовуючи в катуванні методи середньовіччя.
Мені пригадуються часи «хрущовської відлиги», коли в жовтні 1958 року російського письменника Бориса Пастернака за роман «Доктор Живаґо» нагородили Нобелівською премією. Тоді нас, студентів і «трудящихся» звільняли з лекцій і роботи та зганяли на «протестну демонстрацію» проти письменника. Саме на той час припадає відоме гасло «Не читав, але засуджую».
Часи «совєтської демократії» згадуються, коли послухаєш заступників начальника Головного слідчого управління МВС О. Гнатіва й О. Татарова. Перший на «брифінгу» 31 січня ц. р. повідомив про те, що на вилучених ще 9 грудня 2013-го (незаконн!) серверах ВО «Батьківщина» «міститься інформація» про те, що протестні акції планувалися заздалегідь.
Пригадаймо: 9 грудня 2013 року бійці загонів спецпризначення вибили вікна та двері в офісі партії «Батьківщина», провели обшук і вилучили сервери. Пізніше в міліції заявили, що обшук проводили не в офісі опозиційної партії на вул. Турівській 13, а в сусідів під номером 19-Б. Обшук проводили нібито в рамках розслідування справи про «шахрайство та зловживання службовим становищем». Саме оце останнє є свідченням забріханості п. Гнатіва щодо «інформації».
Пан Татаров пішов іще далі, коли стверджував, що побиття й катування Дмитра Булатова могло бути «інсценоване з метою вчинення провокацій, щоби викликати в суспільстві негативний резонанс». МВС іще, певно, дійде висновку, що майданівці задля провокацій убивали власних активістів. А міністр закордонних справ України Кожара, виступаючи перед західними журналістами, навіть висловився, що п. Булатов – при доброму здоров’ї, лише подряпини на обличчі має. Так і хочеться сказати: шкода, що отих «подряпин» нема на брехливому обличчі міністра.
Не кращим був і «інформаційний ролик» Партії реґіонів (ПР) на «зльоті первинних організацій» у Харкові, який стверджував, що катований козак Гаврилюк сам десь зник, а потім з’явився зі синцями, які, напевно, були намальовані. А пережив він, голий, холод тому, що є «моржем», — таке ось виховання п. Добкіним «первинних організацій» ПР.
Це так нагадує комуністичні часи, коли полюбляли жартувати, що в СРСР – найвищі у світі життєвий рівень, демократія та справедливість, а якщо не вірите, то ви не читали московської «Правди»!
Зараз газету замінюють «заяви» представників МВС, МЗС, ролики ПР і «інформація» владної партії. До цієї безглуздої пропаганди кримінальної української влади долучаються й кремлівські керманичі. Путін на прес-конференції у Брюсселі 28 січня ц. р. «звернув увагу» на «націоналізм, расизм, антисемітизм», які, мовляв, «проповідує Майдан», а його міністр закордонних справ Лавров через три дні в Мюнхені, на Конференції про безпеку, повторив це звинувачення. Ні перший, ні другий не згадали про кремлівський план ліквідації України, яким вони керуються у створені «Єдиної російської держави на просторах України, Білорусі та Росії», що є задокументоване офіційним листом п. Федорова з Державної думи РФ від 2 січня 2010 року до депутата Верховної Ради України (ВРУ).
Російські пропагандисти не перестають кричати про «фашистський націоналізм», про загрозу єдності країни, а тепер ще й долучили федералізацію України, і роблять вони це за допомогою своїх васалів у ВР від ПР і комуністів. Очевидячки, вони вже бачать, що втримати всю територію під окупацією не вдасться, то поспішають хоч би щось вирвати для себе. У них одне прагнення: якщо не з’їм, то хоч надкушу!
До картини московської антиукраїнської пропаґанди цілковито вписується організований п. Добкіним «Український фронт», який він заснував у Харкові. Він закликає своїх прибічників, членів різних антиукраїнських угруповань, на боротьбу з українцями. Він проголосив, що звільнять Україну від окупантів, але чи мав він на увазі московських окупантів, не зрозуміло, хоча інших на території України немає!
Кремлівські стратеги вигадують расизм, антисемітизм і націоналізм в Україні (але вже не буржуазний, як то було за СРСР), аби хоч когось залучити в союзники. Тим часом як українці не надають значення етнічному походженню людей, свідченням чого є перебування п. Добкіна та п. Кернеса на посадах у Харкові. Саме їхнє етнічне (точніше — релігійне) походження спростовує твердження п. Путіна та п. Лаврова про антисемітизм в Україні, де на державних посадах і більша частина уряду та депутатів ВРУ не є етнічними українцями. Гасла ж «Банду геть», які лунають на Майдані, не можна вважати за расистські чи антисемітські, хіба що самі бандити самі так почуваються.
Московська державна пропаганда почала навіть насміхатися з того, хто від опозиції поїхав до Мюнхена, щоби проінформувати європейців про події в Україні. Віталій Кличко для них — лише боксер, а інші опозиційні політики – незначні постаті. Мовляв, куди їм до Януковича! У кремлівських головах не вкладається, що Євромайдан повстав не за посади, а за справедливу систему, де перед Законом будуть усі рівні!
Методи 60-річної давності та середньовічне катування «інакодумців» у ХХІ ст. уже є архаїзмами, які ще впливають на типів, котрих можна залякати, яким можна щось пообіцяти. Способи запроваджувати незаконні закони, щоби перемогти неприхильників чи мирних протестувальників, є зайвим доказом слабкості влади, яка залишається не тільки глухою, а й сліпою до протестів!
Я переконаний, що Євромайдан, який керується християнською любов’ю до ближнього, який має підтримку християнських Церков, переможе режим, де панує сатанинська нетерпимість протестів, що тримається на купівлі-продажі підтримки, і для якого люди є козлами та бидлом, що дається купити на виборах, але зараз перешкоджає красти й грабувати народне майно.
Ніхто навіть не подумає зупинити чи переставити пори року — вони законно приходять одна одній на зміну. Отак «законно» й український народ перебере на себе владу від тих, хто її використовував лише задля власного збагачення. Зима може затягуватися снігопадами та морозами, але затримати прихід весни вона не здатна!

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply