Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 28, 2020

Американський сліпий патріотизм у боксі

Автор:

|

Квітень 30, 2015

|

Рубрика:

Американський сліпий патріотизм у боксі
Віталій Кличко з представниками української діаспори

Віталій Кличко з представниками української діаспори

Спортивне змагання — чудове видовище, що викликає міріади індивідуальних і колективних емоцій, часто — позитивну прихильність, а іноді — і негативну ворожість. Для учасника це — не тільки нагода самореалізації, але й часто шанс заробити гроші. Для глядача ж це — звільнення, можливість почуватися добре в ролі фана і відчути приналежність до місцевої або національної групи.

Суботній матч з боксу в надважкій категорії між українцем Володимиром Кличком і американцем Браянтом Дженнінґсом якраз включав усе це та багато іншого. Це був урок як доброї, так і поганої поведінки.
В інтерв’ю американському телебаченню після бою журналісти запитали в переможця, чому він обмежився, в основному, лівими ударами з дуже небагатьма правими. Без будь-яких виправдань Володимир скромно сказав, що це не було його метою, а супротивник просто не дозволив йому скористатися правою. Він високо оцінив талант і серце Дженнінґса. Натомість, Браянт у своєму інтерв’ю після бою не хвалив свого опонента, а шукав виправдання власним недолікам. Він заявив досить недвозначно, що бій був значно ближчий, ніж рахунок.
Протягом кількох тижнів, що передували бою, американські спортивні медіа хоч і сприяли рекламі поєдинку Кличко-Дженнінґс заради продажу квитків у «Медісон Сквер Ґарден», та, тим не менш, як і раніше, зневажливо відгукувалися про нинрішню суперважку ліґу та Володимира Кличка. Це було трохи дивно, бо сам Кличко є чемпіоном у надважкій категорії вже впродовж десяти років. Він відстояв всі три свої титули 18 разів. Насправді, в історії боксу він — третій після таких відомих боксерів, як Джо Луїс і Ларрі Голмс. У нього немає зараз серйозного американського суперника.
Тим не менш, Володимир Kличко не задовольняє прототипу американського образу бійця. Адже брати Клички — високоосвічені, сучасні боксери, шляхетні на ринзі та поза ним. Американські медіа вважають великим супертяжем американця Майка Тайсона, котрий прославився звинуваченням у зґвалтуванні і кусанні вуха та, звісно, Мухаммеда Алі. Але навіть шанована ікона Алі був нещирим спритником — він відмовився служити у війську через свою релігію, яка за іронією долі була заснована воїном-пророком, був неосвіченим крикуном, котрий хвалив себе сам, жорстоко висміюючи своїх супротивників нібито в жартівливій формі. Брати Клички кардинально відрізняються поведінкою, характером тощо від відомих американських чемпіонів боксу.
Володимир Кличко часто зображується американськими спортивними медіа нудним бійцем, котрий, здебільшого виграє за рахунком, але не нокаутом. Природно, що середньостатичний брутальний фанат хоче бачити кров. Тим не менш, в Європі Кличко вважається майстром своєї справи, котрий перемагає супротивників систематично і вправно, а сам майже ніколи не отримує ударів у обличчя. У своїй кар’єрі він мав три поразки, всі — нокаутом, які він болісно пережив і, таким чином, тепер тримає тісну оборону.
Загалом, з історичної точки зору, брати Клички були раніше невідомим явищем в боксі, і вони не були американцями. Якби ж були, то їхній стиль, імовірно, був би прийнятий американським світом боксу. Вони мають також недоліки — виказувати голосно свої слабкі сторони, такі як надмірне утримання опонентів. Володимир Кличко пояснював це тим, що він — вищий, ніж усі його супротивники. Та й тримаючись за противника, боксер також отримує можливість короткого відпочинку. Адже Володимиру — 39 років.
Час американському боксу, його експертам і самим учасникам рости вгору, віддати братам Кличкам належне та визнати, що ці українці стали рятівниками боксу. Американські фанати самі зрозуміють це, коли їм не нав’язуватимуть своєї думки спортивні медіа й експерти. Будьмо чесними, бокс — вульгарний вид спорту, де головним є безглуздо бити супротивника, що нагадує бої гладіаторів у римському Колізеї, сенсом яких було вбити опонента. Кличкам удалося самостійно додати до спорту клас.
Американський патріотизм у спорті є чудовим і продуктивним, особливо в той час, коли так багато американських політиків високого рівня часто перевершує себе у своїх спробах дискредитувати Америку. Проте, коли такий патріотизм паплюжить всіх неамериканців і подає нещирі аргументи, то стає шовінізмом. Тоді він виглядає потворно і має зупинитися.

Аскольд Лозинський

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply