Новини для українців всього свту

Saturday, Jun. 6, 2020

А потрібно танки замість королівського палацу

Автор:

|

Лютий 13, 2020

|

Рубрика:

А потрібно танки замість королівського палацу
Рінат Ахметов

Саме такою була перша думка, коли в українських та і світових засобах масової інформації з’явилася звістка про те, що український олігарх Рінат Ахметов купив собі королівський палац Les Cеdres (в перекладі з французької — «Кедри», розташований за 6 км від відомого міста Ніцца) з виглядом на море. Видання Bloomberg 2017 року назвало його найдорожчою нерухомістю на планеті — 400 млн USD. Але п. Ахметов зумів сторгуватися на суму «лише» 220 млн USD!
Коли б він був американцем, французом, німцем, або громадянином будь-якої країни, яка живе в достатках та не перебуває у війні, то на це мало хто звернув би увагу, але ж… Країна, в якій живе олігарх, — Україна, частину якої 2014-го окупувала Росія, яка з того часу ні на годину не припиняла своєї аґресії — і воєнної, і пропаґандистської, і гібридної війни. Коли б п. Ахметов подарував Збройним силам України десять нових українських танків, вартість яких обійшлася б мільярдерові лише кілька відсотків від суми, яку він заплатив за королівську віллу, це була б гідна подяка країні, в якій він зумів стати найбагатшою людиною. Військо отримало б нарешті якісний український продукт, а робітники, зайняті у воєнній промисловості, мали б стабільне і робоче місце, і заробіток.
В час, коли новий уряд України агітує інвесторів — своїх і закордонних, обіцяючи їм податкові пільги й інші вигоди, олігарх не звертає увагу ні на програму уряду, ні на нужди сиріт, калік, пенсіонерів і працюючого люду на його ж підприємствах.
Доречно буде пригадати, що одним із перших власників французької вілли Les Cеdres, яку купив п. Ахметов, був бельгійський король Леопольд ІІ (1835-1909). Якщо приглянутись до цих двох власників вілли у Франції, то можна знайти моменти «близькости» шляхів їхнього збагачення. Леопольд ІІ збагатів на нищенні африканських ґумових лісів і слонів — одних задля каучуку, інших задля слонової кості, застосовуючи до тутешнього населення та природи жорстоку експлуатацію. До багатства ж Ахметова допомогли українська металургія, вугілля, електроенергія тощо.
Король Бельгії Леопольд ІІ відомий, зокрема, своєю причетністю до геноциду в Африці — тоді чисельність населення Вільної держави Конґо (сучасна територія Демократичної республіки Конго), яку він собі привласнив, за 30 років скоротилася на 15 млн людей. Це можна назвати, сьогоднішньою мовою, першим геноцидом задля збагачення. Звісно, п. Ахметова не можна назвати рабовласником, яким був насправді бельгійський король, але вивезення 200 млн EUR з країни, яка благає Міжнародний валютний фонд надати їй наступний транш — мільярд доларів позики, з країни, яка надає інвесторам різні пільги, є свідченням того, що ставлення Леопольда ІІ і п. Ахметова до тих, хто на них працював і працюють, є подібним. Різниця, щоправда, велика в тому, що робітникам-африканцям за невиконання праці (норми) могли відтяти руку, а сталевари й інші підопічні численних підприємств Ахметова отримують зарплату, яку ніяк не порівняти зі зарплатою у Франції, куди український мільярдер перевів свої 200 млн EUR. Саме в цей час, коли промислове виробництво України зменшилося, а влада намагається пожвавити економіку та збільшити експорт, учинок п. Ахметова можна прирівняти до поведінки російських і проросійських бойовиків на Донбасі: ідейний їхній керівник і постачальник із Кремля домовляється про повну тишу, а вони, відразу ж після його заяви про припинення вогню, порушують домовленості: оскаженіла жадоба до вбивства перемагає.
Зрештою, втрати українців на території сходу України, де п. Ахметов почав накопичувати маєтки, фабрики та капітал, не такі нищівні, якими були серед населення Конґо. Зате суттєва відмінність між цими багатіями полягає у ставленні до своєї держави — короля Бельгії і некоронованого «короля» українських олігархів.
Якщо бельгійський король Леопольд ІІ був жорстоким експлуататором у своїх африканських колоніях (які вважав своєю власністю), то йому не можна закидати відсутність патріотизму щодо Бельгії.
За свої статки, здобуті в Африці, він збудував у Бельгії багато палаців, великих вулиць, музеїв, греблі й оборонні вали, які вберегли Бельгію від руйнування під час франко-прусської війни. Свої статки перед смертю Леопольд ІІ подарував державі. Незважаючи на брутальну експлуатацію в колоніях, йому й досі стоять пам’ятники в Бельгії, бо бельгійці не відчували його брутальности на собі, а людська натура така, що чуже горе — не моє.
Цілком протилежна діяльність українського «короля» багатіїв Ахметова. Він уже 2011-го інвестував 221 млн USD в елітне помешкання в Лондоні (Велика Британія) — яку користь вона принесла українській економіці досі невідомо. Та й інші олігархи України (хоча, українськими їх назвати важко, якщо їхні вливання в українську економіку мізерні, а мільярди вивозять за межі своєї країни) були послідовними щодо вивезення капіталу, який чомусь не інвестували в Україні, пригадайте мільярди Коломойського, Пінчука, Боголюбова, Фірташа й інших. Про їхні статки українці дізнаються лише з преси, коли ті закуповують дорогі годинники, авта чи нерухомість по всьому світу.
Бельгійський король Леопольд ІІ повівся по-королівськи й тим, що подарував все, включно з віллою, бельгійській державі, а український грошовий «король» та «принци» (бідніші за «короля» Ахметова) не здатні на таке, бо вони зайняті лише думкою, як більше витягнути грошей із України, щоб за них купити нерухомість, від якої українцям краще не буде. А якби олігархи керувалися розбудовою своєї країни, то сьогодні в Україні не було б на 15 млн (чи й більше) населення менше, ніж 1991 року.
Рівнятися було на кого, бо Україна може похвалитися меценатами, починаючи вже з Володимира Великого, приклад якого наслідували острозькі князі, Сагайдачний, Мазепа, Розумовський, Галаган, Скоропадський, Ханенки, Тарновський, Чикаленко, Симиренко, Шептицький, Терещенки та сотні інших, котрі здобули собі славу та добро для країни, для простих смертних.

Йосиф Сірка

Довідка
Рінат Леонідович Ахметов (нар. 21 вересня 1966 року) — український підприємець і політик татарського походження, народний депутат України (2006–2007 рр., 2007–2012 рр.), найбагатша людина України, президент футбольного клубу «Шахтар». 2000-го заснував компанію «Систем Кепітал Менеджмент», і з 7 квітня 2009 року є єдиним акціонером компанії. На її підприємствах працюють близько 200 тис. осіб. 13 січня 2015 року шеф-редактором газети п. Ахметова «Сєгодня» призначили проросійського журналіста Олеся Бузину, котрий пізніше загинув.
Українські журналісти стверджували, що донецькими і луганськими озброєними сепаратистами, котрі захопили на початку квітня 2014-го Донецьку та Луганську обласні державні адміністрації (ОДА) та низку інших будівель, керували люди Ріната Ахметова. Він також начебто прибув уночі до донецьких сепаратистів і повідомив їм, що якщо українські силовики розпочнуть штурм будівлі Донецької ОДА, він буде разом із цими людьми. Російський терорист Ігор Гіркін заявляв, що донецький мільярдер контролює банду «Восток».
1 жовтня 2015 року український військовий і журналіст Дмитро Тимчук повідомив, що у вересні п. Ахметов їздив на територію, підконтрольну терористичній організації «Донецька народна республіка», де відвідав школу, в якій учився, і пообіцяв відремонтувати власним коштом один із районів Донецька.
Деякі видання в Україні й Європі не раз заявляли про імовірне «кримінальне минуле» олігарха — журналіст Тарас Кузьо, дослідник Іван Качановський, професор Ганс ван Зон заявляли, що у 1980-х рр. Ахметов був асистентом кримінального авторитета Ахата Брагіна. У жовтні 1995-го його підірвали разом із шістьма охоронцями на стадіоні «Шахтар» під час матчу. Дехто пов’язує зі смертю Брагіна Ахметова, котрий після вбивства успадкував величезну фінансову імперію.
У вересні 1999 року «Огляд найнебезпечніших організованих злочинних структур в Україні», офіційний документ українського міністерства внутрішніх справ (МВС), назвав Ріната Ахметова лідером організованого злочинного угрупування, яку пов’язують із відмиванням грошей, фінансовим шахрайством і контролем за численними великими і фіктивними фірмами. Після Помаранчевої революції 2004-го олігарха звинуватили у вбивстві та запідозрили в причетності до організованої злочинності в Донецькій області. У червні 2005 року Сергій Корнич, керівник економічного відділу злочинів МВС, публічно заявив, що п. Ахметов був «головою організованої злочинної групи», однак довести це не вдалося.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply