Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 25, 2017

Захист лідера опозиції. За межами України за Тимошенко борються активніше, ніж усередині країни

Автор:

|

Травень 04, 2012

|

Рубрика:

Захист лідера опозиції. За межами України за Тимошенко борються активніше, ніж усередині країни

У Києві 27 квітня нарешті відбулися акції протесту прихильників колишнього українського прем’єра Юлії Тимошенко.

Марш двох тисяч

Побиття лідера опозиції тюремниками й іґнорування владою її голодування таки вивело 27 квітня приблизно 1,5—2 тис. її прихильників на центральні вулиці Києва — протестувати проти цієї ганебної розправи над екс-прем’єркою й політичних репресій загалом. Та навіть така, порівняно невелика, кількість маніфестантів налякала владу, тож перед центральним входом до будівлі уряду виставили металеві турнікети, за якими ховалися бійці внутрішніх військ. На додачу шлях протестувальникам перекрив мітинґ нібито проти пропаґанди гомосексуалізму, який «за збігом обставин» дозволили провести цього ж дня.

А коментатори інформаційних повідомлень про теракт у Дніпропетровську, скоєний того таки дня, наполягали, що й ним влада щонайменше намагалася відволікти увагу від акції протестів. А в гіршому випадку — під приводом боротьби проти тероризму обмежити свободу дій громадян.

І все це робилося з іґноруванням статті 39-ї Конституції України, де читаємо: «Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї й проводити збори, мітинґи, походи та демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування».

Водночас, голоси протесту глушили гучними маршами радянських часів. Вочевидь, сподіваючись, що хоч би напередодні 1-го та 9 Травня — Днів, відповідно, міжнародної солідарності трудящих і Перемоги, прихильники п. Тимошенко хоч тимчасово знову стануть такими ж лояльними щодо влади, якими були громадяни СРСР. Та це не завадило прихильникам Юлії Володимирівни ганити нинішній український режим скандуванням гасел: «Зека — на нари», «Хама — на нари», «Банду — геть!», «Правду за ґрати не сховати». А проходила ця акція під прапорами лише двох політичних сил, які нарешті ніби об’єдналися, — Всеукраїнського об’єднання (ВО) «Батьківщина», очолюваного Юлією Тимо­шенко, і партії «Фронт змін», керованої Арсенієм Яценюком.

«Ледве пересувалися»

Але присутня там оглядач інформаційної аґенції УНІАН Оксана Климончук зауважила, що «прапороносці «Фронту змін» поводилися так, аби, не дай Боже, їхня символіка не перемішалася з прапорами «Батьківщини». Попереду колони протестувальників крокували заступник голови ВО «Батьківщина» Олександр Турчинов, депутати від цієї партії у Верховній Раді України (ВРУ) Андрій Павловський, Сергій Пашинський, Володимир Яворівський, їхній колеґа з парламентської фракції «Наша Україна» — «Народна самооборона» Олесь Доній і депутат Київради Олександр Бригінець, який також голодує на підтримку Юлії Тимошенко.

Лідера «Фронту змін» п. Яценюка на акції не було, бо він разом з іншими депутатами блокував тим часом трибуну ВРУ. Їхні вимоги оприлюднив журналістам голова парламентської фракції БЮТ – «Батьківщина» Андрій Кожем’якін: «Ми підписали звернення до президента для того, щоби він дав указівки виконавцям, зокрема генеральному прокуророві Віктору Пшонці, щодо порушення карної справи про притягнення до відповідальності осіб, які фізично знущалися з Юлії Тимошенко».

На підтримку цих вимог 27 квітня з гучномовців на центральних вулицях Києва лунало: «Не може бути така влада в європейській державі. Янукович — ізгой, із яким уже ніхто не хоче сідати за один стіл. Геть гестапо з України!»

Пані Климончук розповіла після цієї акції й таке: «Деякі бабусі ледве пересувалися. Хтось від старості, хтось — від хвороби. Але вони йшли. І виглядали так, наче готові вмерти за «свою Юлю» вже тут і зараз. Мабуть, поки що інші політики можуть у цьому лише позаздрити Леді Ю, бо вона поки що стійко зберігає своє фан-крило, дарма що вже дев’ятий місяць перебуває за ґратами».

Повістка — президенту

На одному з плакатів протестувальників було написано: «Народний трибунал України. Повістка

№ 2. Отримувач: Янукович В. Ф. Адреса реєстрації: Київська область селище Старі Петрівці, Межигір’я, Хонка». Власне, для того, щоби передати цю повістку до суду за адресою, і прямувала до будівлі Адміністрації президента колона опозиціонерів.

У повістці її автори написали: «Викликається до суду в якості звинуваченого за статтями: посягання на територіальну цілісність України, державна зрада, побої, катування та мордування Юлії Тимо­шенко та всього народу України, незаконне позбавлення волі Юлії Тимо­шенко та Юрія Луценка, зловживання владою, перевищення влади».

Заступник голови ВО «Батьківщина» Олександр Турчинов пояснив, що це — повістка, яка викликає на суд організаторів злочину проти українського народу: «Тих, які розв’язали в Україні політичні репресії, хто знущається з лідерів опозиції, з політв’язнів. Вони мусять відповісти за українськими законами, Конституцією. На цьому суді не буде таких суддів, як Киреєв, а будуть чесні судді, чесні звинувачення, які базуються на законах України».

Але після того, як колона протестувальників повернула в напрямку будівлі Адміністрації президента, міліцію й бійців внутрішніх військ швидко було перекинуто туди. Тож коли кілька депутатів-опозиціонерів спробувало пройти всередину будівлі, їх і тут зупинили правоохоронці, перейменовані народом на «владоохонців».

Нардепи все-таки прорвали цей «кордон», але наступною й остаточною перешкодою їм стали зачинені двометрові ворота будівлі Адміністрації президента. А коли вони продовжили акцію на майдані Незалежності, то, як переповіла присутня там Оксана Климончук, «народ уже почав обурюватися самим собою: мовляв, на акції вже треба виходити з вилами й граблями, тільки тоді ми переможемо». «Поки ми будемо збиратися щось робити, невідомо, що з нею (Юлею Тимошенко) буде. Треба щось робити, — кричали жіночки до п. Турчинова й решти вождів», — описує ситуацію журналістка.

Не дуже й прагнуть?

Однак погодьтеся, що вихід на вулиці Києва півтори-двох тисяч прихильників Тимошенко після її побиття — вочевидь, не досить. Отже, її соратники з опозиції таки заслуговують, аби їм закинути чи то нездатність повести за собою народ, чи то не дуже й велике бажання це робити.

Політолог Володимир Фесенко навіть заявив із цього приводу: «Яценюку об’єктивно вигідно, щоби Тимошенко залишалась у в’язниці. Адже тоді він залишається першим номером, фактичним лідером опозиції й по суті буде претендувати на роль єдиного кандидата від опозиції на президентських виборах».

Що тут казати, якщо вже опозиційно налаштований щодо влади київський журнал «Український тиждень» присвятив лідерові «Фронту змін» публікацію під заголовком-звинуваченням «Друг олігархів: Арсеній Яценюк не демонструє готовності зламати олігархічний устрій». А в підзаголовку статті видання стверджує: «Претендуючи на роль альтернативи до чинної влади та головного борця з режимом, політик обмежується лише декораціями».

При цьому газета нагадує, що «історія особистого та політичного успіху Арсенія Яценюка тісно пов’язана з активним сприянням йому найвпливовіших у відповідний час олігархів»: «Своє сходження наприкінці 1990-х рр. Яценюк розпочинав у структурах зятя тогочасного президента Кучми Віктора Пінчука, який посприяв призначенню Арсенія Петровича на міністерську посаду в уряді Криму, а відтак — голови Національного банку України. Власний політичний проект 2008 року він розпочинав за прихильного ставлення Дмитра Фірташа, коли медіа-ресурси, підкон­трольні останньому, забезпечили необхідний імпульс для швидкого зростання рейтинґу молодого політика в умовах, коли суспільство перебувало в стані глибокого розчарування Віктором Ющенком і старими елітами загалом».

Резюме «Українського тижня»: «Усе це мимоволі створює враження, що Арсеній Яценюк не має намірів зламати наявну в країні олігархічно-монополістичну модель, без чого ні успішний розвиток країни, ні її реальна європейська інтеґрація неможливі, натомість планує лише зміну декорацій та її адаптацію під себе».

Ситуація драматизується

У той же час у Львові шпиталізували учасника голодування на підтримку Тимошенко. Романа Пилип’яка із Дрогобича, партійця львівської «Батьківщини», який таким чином засвідчував підтримку Юлії Тимошенко в наметовому містечку в центрі Львова, пізно ввечері 30 квітня відвезли до лікарні швидкої допомоги. Про це поінформувала прес-служба ЛОПО ВО «Батьківщина». «Лікарі бригади «швидкої» констатували в голодуючого серцеву недостатність і наполягали на його шпиталізації», — повідомив Роман Ілик, лідер львівської «Батьківщини», який разом із партійцями голодує в галицькій столиці.

Водночас, серйозну стурбованість умовами лікування й утримання під вартою екс-прем’єр-міністра України демонструють Сполучені Штати Америки. Зокрема, свої претензії щодо справи Юлії Тимошенко висловила держсекретар США Гіларі Клінтон. «Фотографії Тимошенко, опубліковані українським уповноваженим із прав людини, викликають додаткові запитання щодо умов її утримання під вартою, — ідеться у заяві, розміщеній на сайті Держдепартаменту. — Ми закликаємо українську владу забезпечити Тимошенко негайну медичну допомогу в належних установах». У Вашинґтоні розраховують на те, що влада України надасть послу США в Києві можливість відвідати екс-прем’єра, зазначила п. Клінтон. Крім того, США, як і раніше, наполягають на звільненні не лише п.Тимошенко, а й «інших ув’язнених членів її уряду, а також на відновленні їхніх громадянських і політичних прав у повному обсязі».

А тим часом лікарі берлінської клініки Charitе оприлюднили діагноз Юлії Тимошенко — хронічна грижа міжхребцевого диска. Медики виключають будь-яку симуляцію симптомів із боку Леді Ю й заявляють про те, що її успішне лікування неможливе в Україні, де клініки не мають необхідного оснащення та методики. Лікарі наполягають на наданні п. Тимошенко можливості лікування в берлінській клініці й готові їй допомогти.

«Ми відчуваємо свою відповідальність за здоров’я Юлії Тимошенко, яку після обстеження сприймаємо як свою пацієнтку. Ескалація подій навколо неї та голодування, яке вона проводить уже кілька днів, дають змогу припускати вплив на стан здоров’я п. Тимошенко й викликають необхідність нового обстеження, яке буде проведене нами найближчим часом», — сказав Карл-Макс Айнгойпль, голова правління клініки.

Відповідаючи на запитання журналістів, проф. Айнгойпль сказав, що оцінює можливість дозволу Юлії Володимирівні виїхати на лікування до Німеччини як малоймовірну, однак наголосив: «Ми готові прийняти тут п. Тимошенко, українські відповідні органи повинні бути готовими відкласти виконання вироку, принаймні на обмежений час, і привезти її до Німеччини». Він також звернувся до Віктора Януковича зі закликом: «Будьте президентом, який несе відповідальність за гуманітарні цінності, і дайте їй (Тимошенко) можливість лікуватися за кордоном, у Європі».

Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...