Новини для українців всього свту

Tuesday, Jun. 25, 2019

Візит імператора. Віктору Януковичу дали зрозуміти, що він — васал

Автор:

|

Липень 19, 2012

|

Рубрика:

Візит імператора. Віктору Януковичу дали зрозуміти, що він — васал

Володимир Путін, президент Російської Федерації (РФ), скористався з міжнародної ізоляції свого українського візаві Віктора Януковича, аби змусити його піти на якомога більше поступок.

Мільйонів зрікся задарма

Укотре виявилися надто наївними сподівання українського президента домогтися від російського колеґи здешевлення російського газу капітуляціями перед Кремлем. Як чергову з них не тільки аналітики, а й пересічні громадяни України сприйняли невдалу наразі спробу парламентської більшості розширити сферу російської мови, котру в Москві неодноразово відкритим тестом визнавали «інструментом» відродження колишнього СРСР.

Ще однією капітуляцією виявилася спільна заява Віктора Януковича й Володимира Путіна, підписана 12 липня в Ялті, де під їхнім головуванням пройшло п’яте засідання Російсько-української міждержавної комісії. Бо, зокрема, читаємо в тій заяві, що «сторони вважають важливим здійснити делімітацію морських просторів у Азовському й Чорному морях, а також у Керченській протоці, у дусі дружби, добросусідства та стратеґічного партнерства», «включаючи стабільну роботу й розвиток Керч-Єникальського каналу шляхом створення українсько-російської корпорації з управління цією судноплавною артерією».

Але тільки фарисеї здатні проголошувати «дружбою й добросусідством» поділ винятково української акваторії. Адже Керч-Єникальський канал належить Україні, оскільки розташований між її півостровом Крим і островом Тузла. І щороку за проходження тим каналом своїх кораблів росіяни платили 15 млн USD. А всі іноземці загалом — 80 млн USD. Але після створення українсько-російської корпорації з управління каналом Київ позбудеться цих надходжень до державного бюджету. А взамін не отримає нічого. Бо Росія вперто не бажає здешевити свого газу, навіть попри те, що заощадить щороку 15 млн USD, користуючись українським каналом.

Адже, як розповів журналісту московської газети «КоммерсантЪ» неназваний «високопоставлений представник української делеґації», хоч «Росія готова погодитися на український варіант делімітації, за яким і острів Тузла, і фарватер залишаються на українській стороні», його судноплавна частина перебуватиме в загальному управлінні. Та й московській інформаґенції «Новости» її «джерело в російській делеґації, знайоме з перебігом перемовин» підтвердило: «Досягнуто попередньої домовленості, що в межах делімітації кордону українській стороні відійде острів Тузла, Росія при цьому збереже «право ключа» для проходження суден через Керченську протоку».

Чотири години приниження

Але не тільки відмовою здешевити газ для України п. Путін уже котрий раз продемонстрував, що росіяни завжди чинять так, як повчає їхня приказка: «Застряг пазурець — усій пташці кінець». У цьому випадку йдеться про «пазурець» п. Януковича, яким він прагне зачепитися хоч би за РФ, бо Європейський Союз (ЄС) і США відповіли бойкотом на переслідування ним опозиції.

А позаяк громадяни України під час парламентських виборів, звісно ж, урахують і цей чинник, президент Янукович намагається демонструвати дружбу з Москвою хоча би прихильній до неї частині українського електорату, погоджуючись на розширення сфери вжитку російської мови й поступками в Керченській протоці. Але глава РФ знову нагадав йому, що в Кремля друзів не буває, а є лише інтереси.

Президент Росії, змусивши очільника української держави чекати на себе впродовж не запланованих протоколом чотирьох годин, які він провів із кримськими байкерами, котрі зарекомендували себе російськими шовіністами, недвозначно засвідчив тим зневагу до свого колеґи, спонукаючи його таким чином до остаточної капітуляції — вступу до Митного союзу (МС) РФ, Білорусі й Казахстану та Євразійського Союзу. Мовляв, прагнеш здобути на виборах голоси українських прихильників РФ, створивши ілюзію дружби з нею, — здавай свою державу не частинами, а повністю. Тим більше, що після всього 20-хвилинної розмови з Віктором Януковичем Володимир Путін провів кілька годин на ялтинській віллі свого кума, екс-голови Адміністрації президента Леоніда Кучми — Віктора Медведчука, який повсякчас обстоює вступ України в Євразійський Союз. Оглядачі сприйняли це як демонстраційний жест, адресований симпатикам РФ в Україні: ну ж бо, переорієнтовуйтеся з п. Януковича на п. Медведчука.

А вже наступного дня той навряд чи за збігом обставин почав утілювати один із проектів п. Путіна з розчленування України, заявивши: «Федералізація нашої країни — це єдині й безальтернативні ліки проти її розколу, загроза та реальність якого існують».

Скромне обурення

Прикметно й те, що вголос із приводу такої відвертої демонстрації п. Путіним зневаги до глави України обурився «аж» один український урядовець — міністр із надзвичайних ситуацій Віктор Балога. Та й то, швидше за все, тому, що сподівається здобути цим голоси виборців для «Єдиного центру», його партії перекинчиків від опозиції. Зокрема, він скаржився у Facebook: «Був на комісії з росіянами. Враження похмурі. Багато невихованості, від цього гостинних українців трясло. Президент Путін перебрав допустимі ліміти запізнення. Поїхав до байкерів і їхніх бойових подруг, цим показав пріоритети».

Вивело міністра з рівноваги й те, як поводився російський президент і вся його делеґація: «Нечемно втручатися, коли говорить господар зустрічі. Очевидно, п. Путін не знає цього правила. Коментував виступ президента Януковича. Мабуть, думав, що це доречно й розумно. Із цим згодні були далеко не всі. Дехто з гостей також, це було видно». За словами п. Балоги, нових ідей росіяни не привезли: «Мислення залишилося те саме: «Ми дотуємо Україну на мільярди доларів знижкою на газ». «Україна має вигідну ціну на російський газ». Може, це говорилося для Ніжнєго Тагіла чи Вятки? Києву слухати таке вже нецікаво. Кремль, міняй диск».

Що ж до МС, то тут, як написав міністр, росіяни застосували свою тактику «прінуждєнія»: «Так ніби це треба не їм, а нам. Знайшли прекрасний приклад — Білорусь. Явно не розуміють, що для українців це не орієнтир. Мабуть, далі думають, що Україна спить і бачить себе в неоСРСР. Щось там у них у підходах застопорилося. Сусіди, які один одного поважають, в усьому поводяться поважно. Українська сторона показала, що вважає Росію партнером. Що показала Росія? Мені особисто нічого нового».

Але у відповідь на ці скарги Дмитро Пєсков, прес-секретар президента Путіна, ще й, по суті, посипав його рани сіллю, заявивши: «Вважаємо, що думка, висловлена паном міністром в одній із соціальних мереж, є виключно його особистою точкою зору. У плані оцінки атмо­сфери контактів на вищому рівні, які відбулися напередодні в Ялті, і результатів візиту президента Путіна в Україну ми виходимо з високої й позитивної оцінки, яка була дана як під час самих переговорів, так і на прес-конференції президентом України Віктором Януковичем».

«Поводьтеся серйозно»

А інакше кажучи, у Кремлі сміються: чого обурюєтеся, якщо п. Янукович… задоволений? Тим часом російський політолог Сергій Марков, один з ідеологів реанімації СРСР, прямо визнав, що своїм хамством п. Путін тиснув на п. Януковича. Ще й пояснив: «Поводьтеся серйозно, і, як результат, ми вас серйозно оцінимо. Але якщо ви поводитеся, як політичні малюки, ми не можемо розцінювати вас серйозно». А відтак додав, що у РФ лише іронічно розцінюють «проросійськість» Януковича і не сприймають політичних ігрищ його влади на кшталт поспішного ухвалення закону про російську мову чи ув’язнення Юлії Тимошенко, тож зустріч президентів у Ялті «була лише преамбулою до майбутнього серйознішого обговорення використання енерґетичного комплексу для подальшої інтеґрації».

Своєю чергою, колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко переклав мову Кремля з точки зору дипломатії: «Замість того, щоби поспішати на зустріч, зробили зупинку, аби випити чарку з байкерами… На мою думку, це — дипломатичний ляпас або дипломатичне хамство. Це — ненормальний прояв відносин».

А екс-міністр економіки Віктор Суслов додав, що запізнення президента РФ можна оцінювати так, що Володимир Путін просто не бачив серйозних питань для обговорення на комісії й вирішив не поспішати.

Гостріше зреаґували на демарш п. Путіна політологи й журналісти. Так, політолог Вадим Карасьов, один із лідерів «Єдиного центру», розповів: «Балога озвучив загальні настрої. Путін явно продемонстрував неповагу до української делеґації. Його дві години всі чекали, коли раптом з’ясувалося, що він іще тільки вилітає з Москви». А щодо демонстрації главою Кремля своєї прихильності до п. Медведчука п. Карасьов зауважив: «Я багато разів із ним розмовляв. Він не хоче обіймати серйозні посади, та й розуміє, що це — нереально. Швидше, Путін грає на нервах. Відео, звичайно, з’явилося невипадково. Януковичу показали: до тебе ми ставимося прохолодно, а до Медведчука, який виступає за МС, — з усією душею. Тому думайте, вирішуйте».

Майбутнє — це Медведчук?..

Кандидат політичних наук Олександр Палій стверджував у київській газеті «День»: «Російський президент кількаразово винахідливо продемонстрував: він не поважає державного керівництва України». А оглядач інформаґенції УНІАН Євген Магда ще й констатував: «Путін публічно показав відсутність політичних симпатій до Януковича. Візит Володимира Путіна до Криму важко назвати подарунком для Віктора Януковича, який 9 липня відзначив 62-річчя у форматі «робочої відпустки». Володимир Володимирович не просто запізнився на кілька годин у Лівадійський палац, де на нього чекав український колеґа, а й показово завернув по дорозі на міждержавні перемовини в табір байкерів, очолюваних Хірургом. Не менш демонстративною виглядала вечеря з Віктором Медведчуком, яка відбулася після нетривалих російсько-українських переговорів на найвищому рівні. Двоє кумів поспілкувалося між собою значно конструктивніше й розкутіше, ніж Путін і Янукович, які вкотре домовилися домовлятися. Принаймні Віктор Володимирович усе активніше просуває в інформаційному просторі країни тезу, що євроінтеґрація є не єдино можливим шляхом для нашої країни».

Натомість оглядач «Радіо Свобода» Віталій Портников резюмував: «Путін намагався поводитись у Криму, як у себе вдома. І демонстрував, що перемовини з українським президентом для нього — неприємна формальність. А от тусовка з байкерами, яка мала переконати, що президент не має наміру поступатися російськими інтересами в Севастополі, — це дійсно важливо. Путін приїздив не до Януковича. Янукович для нього — уже минуле: російське керівництво впевнене, що економічні й політичні проблеми України не дозволять Вікторові Федоровичу довго перебувати на президентській посаді. І тут я був би готовий погодитись із російським президентом. Якби тільки він не вважав, що наше майбутнє — це Медведчук».

 Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...