Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 24, 2017

Українська влада профанує законність. Новий КПК — чергова декларація нездійсненного

Автор:

|

Квітень 19, 2012

|

Рубрика:

Українська влада профанує законність. Новий КПК — чергова декларація нездійсненного

Президент Янукович не поспішає підписувати те, що депутати понаприймали серед темної ночі.

Пил — у вічі?

У всьому солідарна з президентом більшість Верховної Ради України (ВРУ) укотре засвідчила, що займається шахрайством. Ось і в Страсну п’ятницю 13 квітня по-злодійськи та похапцем під покровом ночі прийняла Кримінально-процесуальний кодекс (КПК), за допомогою якого вдає, що нібито дбає про дотримання законності.

Але принаймні доти, доки президент не підпише цієї «фільчиної грамоти», Україна все ще житиме за попереднім КПК, прийнятим 1960 року. Як бачимо, упродовж 20 років незалежності він цілком улаштовував тих, кому дозволяв, зокрема, розправлятися з опонентами. Однак чинна влада змушена була погодитися на нововведення, бо їх суворо вимагала Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ). Тим більше, що в неї — безліч претензій до України. А найбільші — щодо ув’язнення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко й екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

Та позаяк звільнити їх українська влада боїться, то хоч якось відмахнутися від ПАРЄ вона спробувала новим КПК. Олександр Михельсон, оглядач київського журналу «Український тиждень», цілком слушно пов’язав прийняття цього документа з певними подіями: «23 квітня відкривається сесія ПАРЄ, де знову може спливти тема карних переслідувань опозиції в Україні та загального сумного становища з правами українських громадян. До того ж, 17 квітня Страсбурзький суд перейшов до стадії судових дебатів у справі Юрія Луценка. Відтак пропрезидентська більшість ВРУ отримала однозначний наказ від імені ґаранта: Кодекс потрібно ухвалити до п’ятниці. Влада й особисто Віктор Янукович покладали на новий КПК великі піар-надії».

Але, як констатував автор наведених вище рядків, прагнення гарно виступити перед Заходом «недобре пожартувало з офіційним Києвом»: «Розгляд нового КПК вилився в триденний марафон. Депутати вже з першого дня перестали розуміти, за що вони, власне, голосують під час розгляду».

Голосували бездумно

Спостерігаючи за цим процесом із балкона ложі для преси в сесійній залі ВРУ, оглядач київської газети «Україна молода» Іван Леонов переповідав: «Ще опівночі з четверга на п’ятницю парламент ухвалив ледь половину статей КПК (300 із 614). Володимир Литвин, спікер ВРУ, почав ставити на голосування по чотири-п’ять статей без поправок, просто перераховуючи їх. Тож якщо першу половину КПК обранці розглядали протягом трьох днів, то з другою впоралися за кілька годин».

Однак коли депутати від влади запевняють, що поспіхом зуміли виробити якісний продукт, то передусім обманюють самих себе. Натомість виборці швидше повірять парламентській фракції «Блок Юлії Тимошенко-«Батьківщина», яка заявила: «Під час розгляду КПК близько тисячі поправок парламент розглядав три дні. Коли ж наді­йшла команда з Банкової, більшість за дві години, поспіхом, серед ночі, примудрилася розглянути приблизно 2,5 тис. поправок і бездумно натиснути кнопки за новий КПК».

Кажуть, у кожному жарті є частка істини. Однак стовідсотково не згрішила проти неї «Україна молода», сумно глузуючи: «Чи можна вважати якісним закон, ухвалений близько 4-ї ранку в Страсну п’ятницю 13-го?»

Цілком справедливими є нарікання «Українського тижня»: «Ще гіршим було те, що всі голосування відбувалися, строго кажучи, незаконно. Кількадесят «кнопкодавів» справно видавали на-гора по 250—260 голосів «за», іґноруючи багатостраждальну вимогу Конституції про особисте голосування депутата. Відповідні фото- й відеокадри широко розійшлися в засобах масової інформації (ЗМІ) і соціальних мережах, і про надто вільне поводження українських законодавців із законом, поза сумнівом, сьогодні вже знають ті політики та чиновники в Європейському Союзі (ЄС), для яких, власне, і влаштували цей спринтерський забіг».

Ольга Каретникова, оглядач інформаґенції «ГолосUA», яка бачила цю метушню «з висоти балкона, де зазвичай за перебігом подій спостерігають представники ЗМІ», ділилася враженнями: «Депутати від фракції Партії реґіонів (ПР), які бігають із картками своїх колеґ, нагадували якийсь марафон «устигни проголосувати за друга»

Сусіди п. Каретникової по балкону в залі ВРУ — оглядачі інтернет-видання «Українська правда» Мустафа Найєм і Сергій Лещенко — свідчили про те ж: «Для тих, хто споглядав за процесом голосування з балкона ВРУ або з екранів телевізорів, нова редакція КПК стане також символом парламентської вакханалії та зухвалої зневаги до основ парламентаризму. Були години, коли статті історичного документа приймали пальцями рук 20—30 депутатів більшості».

Сергій Одарченко, депутат парламентської фракції «БЮТ-«Бать­ків­щина», який уже вніс до ВРУ проект постанови про скасування прийняття КПУ, запевняє: «У нас є відзняте відео, на якому чітко зафіксовано, що в залі перебуває 30 осіб, які вночі під керівництвом спікера Литвина голосували чужими картками». Причому — іґноруючи заклик «Не забажай картки сусіда свого. Голосуй чесно», вивішений із балкона ложі для преси, а в тому числі — карткою депутата від ПР Інни Богословської, яка тієї ночі була у Брюсселі.

Своєю чергою, радіо­станція «Німецька хвиля» звертає увагу й на такий, за її визначенням, «маразм»: «Сергій Ківалов (теж депутат парламентської фракції ПР), сам у залі відсутній, вніс поправки, але фракція ПР дружно голосує проти його поправок, а разом із ними — і картка пана Ківалова!»

Як приймали — так і…

Вердикт «Українського тижня» із цього приводу: «Символічно, що документ, після прийняття якого (якщо вірити Вікторові Януковичу) Україна стане ледь не абсолютно правовою державою, ухвалювався в абсолютно неправовий спосіб». А Євген Магда, оглядач інформаґенції УНІАН, констатував: «Ця процедура помножила на нуль численні заяви про те, що новий КПК стане зведенням досягнень гуманного судочинства, додавши боротьбі за найгуманніший у світі український суд виразного відтінку фарсу».

Але, як виявилося, тільки чесна людина не буде сперечатися з очевидним висновком газети «Україна молода»: «Близько півсотні народних депутатів, фізично присутніх під куполом ВРУ, недостатньо для ухвалення КПК». Бо, приміром, лідер парламентської фракції ПР Олександр Єфремов заявив: «Ми не порушили жодної букви реґламенту й жодного закону нашої держави». Як бачимо, цей законодавець нахабно намагається суперечити частині третій статті 84-ї Конституції України, у якій читаємо: «Голосування на засіданнях ВРУ здійснюється народним депутатом України особисто».

Коли торік 12 травня провладна більшість відмовилася включити до порядку денного засідання парламенту проект Закону «Про внесення змін до Реґламенту Верховної Ради України», котрий зобов’язує депутатів голосувати особисто, Олена Шустік, заступник голови фракції «БЮТ-«Батьківщина», слушно зауважила: «Владні нардепи займаються шахрайством у державному масштабі й порушують складену ними перед вступом на посаду депутатську присягу, яка зобов’язує їх «додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників».

Але Святослав Олійник, депутат парламентської фракції ПР, у відповідь на нагадування про Конституцію й присягу доводить, що, голосування чужими картками — це вже… традиція. На що адвокат Ігор Головань зреаґував відповідно: «Святослав Олійник тут усім пояснив, що «право есть не только писанное, есть еще и традиция, по которой живет народ, общество». У тім і проблема, що депутати наші керуються не Конституцією, а зручнішими для них «традиціями». А приклад депутатів наслідують прокурори та міліціонери, які давно замінили чинні норми закону на власні традиції. Тому не варто було вночі мучитися, приймаючи новий КПК. Прокурорсько-міліцейські традиції від того навряд чи зміняться. Депутати наші, прийнявши новий КПК у той спосіб, який зараз так гаряче обговорюється, одночасно показали, як тим кодексом слід керуватися, — відкрито й нахабно порушувати».

…зрадили народ

Утім, Віктор Янукович запевняє, що підпише КПК щойно після його перевірки міжнародними експертами стосовно відповідності демократичним нормам. Бо Майліс Репс і Марієтта Пурбе-Лундін, співдоповідачі Моніторинґового комітету ПАРЄ щодо України, просили українського президента завізувати цей документ тільки після висновків Ради Європи, що він ні в чому не суперечить європейським стандартам.

Однак спікер ВРУ Володимир Литвин, своєю чергою, уже засвідчив, що не сумнівається в неґативній оцінці міжнародних експертів. І навіть одразу закликав депутатів готуватися до доопрацювання КПК.

Тож чи є сенс обговорювати положення документа, які цілком можуть бути переглянуті? Адже прецедент уже маємо: Податковий кодекс, теж аврально схвалений парламентом, зазнав після цього неабияких змін.

І все ж наведемо хоча б ту оцінку КПК, яку дано в листі Синоду єпископів Української греко-католицької церкви до президента України: «Новий Кримінально-процесуальний кодекс узаконює головні механізми ювенальної юстиції, електронні засоби контролю, домашні арешти й інші механізми, проти яких неодноразово виступала з протестами громадськість. Багато з пунктів нового КПК взагалі супе­речать Конституції, про що свідчать і висновки Головного юридичного управління.

Прийнятий КПК суттєво звужує право батьків на захист своєї дитини. Усупереч статті 22 Конституції, у КПК передбачено усунення батьків від участі в слідчому, судовому процесі за наявності якихось «виняткових випадків», значення та перелік яких узагалі не визначено. Також повідомляємо Вас, що спосіб прийняття та голосування за КПК у ніч з 12 на 13 квітня 2012 року відбувалося з грубими порушеннями. 50 депутатів не можуть вирішувати долю всього українського народу. Вражає те, що в ту ніч, тієї ж години, коли Юда зрадив Ісуса Христа, депутати зрадили український народ, прийнявши такий КПК».

 Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...