Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 17, 2017

Над усіма празниками — Празник. Найбільш давнє, урочисте й радісне з-поміж усіх великих свят українського народу — це Великдень

Автор:

|

Квітень 12, 2012

|

Рубрика:

Над усіма празниками — Празник. Найбільш давнє, урочисте й радісне з-поміж усіх великих свят українського народу — це Великдень

Великодні свята особливим чином відрізняються традиціями та звичаями. Саме в цей час замість звичного «Добрий день» усюди чути: «Христос воскрес!», а у відповідь лунає: «Воістину воскрес!» До цього Великого дня віряни готуються протягом семи тижнів Великого посту — саме стільки провів у пустелі Ісус Христос до свого розп’яття.

Страсний тиждень

Останній перед Великоднем тиждень називається Страсним — на спомин святих страстей Господніх. Кожен його день наближує нас до врочистої події — Світлого Христового Воскресіння. Це тиждень найсуворішого посту. Не можна не те що вживати скоромного, а й навіть співати, танцювати. Щоправда, такі заборони стосуються будь-якого з постів, але найбільше їх потрібно дотримуватися саме перед Великоднем. Розгляньмо кожен із днів цього тижня. У понеділок треба до Великодня підготувати свою оселю — пофарбувати, помити, почистити. У вівторок слід підготувати одяг, випрасувати білизну. У середу вже завершуються всі господарські роботи. Потрібно прибрати хату, винести все сміття. Треба ще заготовити яйця для крашанок і писанок, а також усе необхідне для їх виготовлення знаряддя — віск, писачки, фарбу.

Особливо ж виділяють останні дні Страсного тижня: Великий четвер — як день духовного очищення, Страсну п’ятницю — як ще одне нагадування про страждання Ісуса Христа, Велику суботу — день печалі, і, нарешті, Світле Воскресіння Христове.

Чистий четвер

Найбільше обрядів, дійств і прикмет припадає на Великий четвер. Його ще називають Чистим, причому не тільки тому, що в цей день кожен християнин прагне очиститися духовно, причаститися, прийняти таїнство, установлене Христом. Адже четвер — день спогаду про Таємну вечерю, на якій Ісус Христос установив головне християнське таїнство — причастя, а також омив ноги своїм учням, подавши приклад братської любові й покори. А тому поширений звичай очищення водою — купання в ополонці, річці, озері або обливання в лазні. Треба підготувати до Великодня своє тіло, ретельно вимитись, особливо це стосується дітей і хворих, адже вода на Чистий четвер змиває всі хвороби й захищає від негараздів. А ще в Чистий четвер стригли дітей — «щоб волосся не лізло й голова не боліла».

Традиційно цього дня випікають паски. Паска — то не просто ритуальний хліб, вона символізує тіло Христове, і до її виготовлення треба ставитися з особливим натхненням і трепетом. Перед тим, як випікати, слід помолитись, аби очистити думки та помисли. Виготовлена в Чистий четвер страсна свічка захищає оселю від пожеж, а тих хто в ній мешкає — від хвороб. Саме ця свічка приносить живий вогонь, який цього дня запалюють у церквах. Потрібно будь-що, у жодному разі не загасивши, донести тепло великоднього вогника до свого будинку. Існує повір’я, що в Чистий четвер Бог відпускає на землю душі праведників, аби вони могли відсвяткувати «Мертвяцький Великдень». Отож, зайшовши пізно вночі до церкви, можна побачити, як покійники славлять Воскресіння Христове, а церковну службу правлять священики, що померли.

Страсна п’ятниця

Це — найсумніший, найскорботніший день у церковному календарі, бо саме в цей день Христос помер на хресті. Люди згадують страждання та смерть Ісуса Христа. У Велику п’ятницю Божественна літургія не правиться, натомість читається Євангеліє про Страсті Христові. Увечері треба йти до церкви, де виносять Плащаницю, що символізує тіло померлого Христа. Священнослужителі вдягають найтемніший одяг і правиться вечірня з винесенням Плащаниці. Плащаниця символізує полотно, у яке був загорнутий Ісус Христос після того, як Його зняли з хреста. Після Воскресіння Христового на тому полотні залишився відбиток Його тіла. Плащаницю, яку несуть за чотири кінці священики або старші парафіяни, тричі обносять довкола церкви. Після обходу Плащаницю кладуть на приготований стіл посередині церкви. Віруючі приступають до Плащаниці й побожно її цілують. Божий гріб прикрашають квітами й лампадками, за ним ставлять хрест без розп’яття з полотном.

Велика П’ятниця — день суворого посту. Віруючі люди в цей день нічого не їдять аж до виносу Плащаниці з вівтаря на середину церкви. Уже після цього можна дещо з’їсти: трохи хліба й городини. І взагалі, цього дня обіду не готували. Жінкам не можна в Страсну п’ятницю прибирати, шити, прати, а чоловікам — тесати, рубати, будь-що різати тощо. У цей день не можна й співати, слухати музику. Порушивши цю заборону, ви скоїте дуже великий гріх.

Останні приготування й Великий день

У Страсну суботу йдуть останні підготування до Великодньої святкової трапези. Для господарок це — найбільш клопітний день, адже потрібно все приготувати, спекти, зварити. Цього дня фарбують яйця та виготовляють писанки. Шкаралупу від яєць, які тріснули, не викидається, а несеться до річки й пускається на воду. За леґендою, через 25 днів вона припливе в щасливі рахманські краї та повідомить душам праведників, що там проживають, про Світле Христове Воскресіння. По обіді ж цього дня ми йдемо до церкви й повертаємося додому з великою Радістю, несучи кошик «свяченого».

І ось настає Великий день. Усі вітають одне одного словами: «Христос Воскрес!» — «Воістину воскрес!» Крім того, із давніх часів під час великоднього вітання використовується й цілування як символ примирення та любові. Родина врочисто сідає за стіл, починаються розговини, а з ними — і неодмінні Великодні обряди. Розговляються насамперед свяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок і писанок), серед свяченого є ковбаса, шинка, часник, хрін і сіль. Великодній стіл має бути пишним, смачним,багатим і дуже красивим. Колись у заможних господарів подавали 48 різних страв — за числом днів минулого посту. Увесь наступний — Світлий — тиждень тривало свято, усіх запрошували до столу, пригощали, шанували жебраків, убогих, хворих. У селах був звичай увечері, із настанням сутінків, грати на скрипці. На Великдень усі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме й весь рік.

 Соломія Даць

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...