Новини для українців всього свту

Thursday, Jan. 28, 2021

Із Різдвом Христовим!

Автор:

|

Січень 01, 2014

|

Рубрика:

Із Різдвом Христовим!

У стародавні часи появу або зникнення зірок пов’язували з народженням чи смертю великої людини. В існування залежності життя людей від небесних тіл вірили греки, римляни, перси й інші народи. Однак може видатися дивним, що східні мудреці-звіздарі, побачивши незвичайну зірку, негайно вирушили на пошуки Царя саме в Єрусалим.
Річ у тому, що на всьому Сході було поширене переконання, що найближчим часом, причому саме в Юдеї, має народитися Спаситель світу, Якому будуть поклонятися всі народи. Про це очікування Царя Юдейського свідчать у своїх творах історики Корнелій Тацит (“Історії”), Светоній Транквилл (“Життя Веспасіана”) і Йосип Флавій (“Юдейська війна”). Вергілій у своїй поемі «Буколіки» за 40 років до народження Ісуса Христа писав: «Прийде новий час, буде подія, до якої давно прагне історія, – космічного, вселенського масштабу, що дасть часові новий відлік».
Євангеліє каже, що волхвів до Віфлеєма привела зірка. Що ж то була за зірка? Християнські письменники перших століть (Ігнатій-Богоносець, Оріген і Євсевій ) вважали, що це була особлива, спеціально створена для такого випадку зірка. Святий Йоанн Златоуст (IV ст.) і блаженний Феофілакт Болгарський (XI ст.) стверджували, що це – божественна розумна сила явилася в образі зірки. Ось що із цього приводу пише блаженний Феофілакт Болгарський у своєму тлумаченні 2-ї глави Євангелія від Матвія: “Чуючи про зірку, не думай, що вона була одна з видимих ??нами: ні, то була божественна та янгольська сила, що постала в образі зірки. Оскільки волхви займалися наукою про зірки, то Господь і привів їх цим для них знайомим знаком, подібно як Петра Рибаря, здивувавши безліччю риб, завів до Христа. А що зірка була сили янгольської, видно з того, що вона яскраво світила вдень, ішла, коли йшли волхви, сяяла, коли не йшли вони: особливо ж із того, що вона йшла з півночі, де Персія, на південь, де Єрусалим: але зірки ніколи не ходять від півночі до півдня”.
Знаменитий астроном Йоганн Кеплер запропонував природне пояснення незвичайного явища. Він доводив, що бачена волхвами зірка з’явилася внаслідок рідкісного збігу в одній точці найбільш яскравих планет: Юпітера, Сатурна й Марса. Спостерігаючи таке поєднання планет 1603 року, Кеплер вирахував, що подібне мало відбуватися й у 747-748 роках від часу заснування Риму. Цікаво, що в Лондонській обсерваторії в 1960-х роках відвідувачі могли бачити відтворену англійськими астрономами картину зоряного неба в рік народження Ісуса Христа з яскравою зіркою.
Яка би версія не була правильною (а Церква не заперечує можливості існування різних пояснень цього дивного факту ), не варто забувати, що Біблія – не підручник з астрономії, а євангельська історія Різдва не є описом атласу зоряного неба над Віфлеємом і Єрусалимом. Євангеліє аж ніяк не є хронологією подій, що відбувалися 2000 років тому. Євангеліє – це Блага Вість (саме так слово «євангеліє» перекладається з грецької) усьому людству про Спасіння його від вічної смерті Господом Ісусом Христом. Волхви, що йдуть за зіркою поклонитися народженому Ісусу Христу, символізують усі народи, що йдуть до Джерела Вічного Життя. А ми? Чи підемо ми за Віфлеємської зіркою?

Дарина Галицька

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply