Новини для українців всього свту

Saturday, Jun. 6, 2020

Зе-команда зупинила реформу системи охорони здоров’я Уляни Супрун

Автор:

|

Травень 15, 2020

|

Рубрика:

Зе-команда зупинила реформу системи охорони здоров’я Уляни Супрун
Уляна Супрун

Володимир Зеленський ішов на президентські вибори, нещадно критикуючи все, що було зроблено за часів його попередника Петра Порошенка. Одним із об’єктів критики була започаткована у квітні 2018 року Уляною Супрун, тодішньою керівницею Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) медична реформа. Другий її етап мав стартувати 1 липня 2019-го, але новий президент переніс його запуск на 1 квітня ц. р. Тепер, скориставшись пандемією коронавірусу, його реалізацію взагалі зупинили. На думку президента, через новий механізм фінансування галузі без роботи можуть залишитися приблизно 50 тис. медиків, 332 клініки закриють. Набравшись за рік президентства політичного досвіду, п. Зеленський не каже прямо про скасування реформи, натомість звучать заяви про «роботу над помилками та розроблянням механізмів їхнього виправлення».

«Гроші ходять за пацієнтом»
Головна ідея реформи Уляни Супрун — «гроші ходять за пацієнтом». Тобто, фінансування медичних закладів має відбуватися не за так званим історичним принципом (скільки дали грошей торік, стільки ж з поправкою на інфляцію і цього), а за реально надану кількість тих чи інших медичних послуг.
На першому етапі українці обирали собі сімейних лікарів, чия зарплата тепер залежить від кількості тих, хто підписав із ними декларацію. У межах другого етапу заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану і високоспеціалізовану медичну допомогу (пологові будинки, туберкульозні й онкодиспансери тощо), мали б отримувати кошти не безпосередньо від МОЗ, а згідно з підписаними договорами з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Станом на 22 квітня ц. р. НСЗУ уклала угоди з понад 1,6 тис. установами, причому не лише державними, а й приватними. Але залишилося й багато тих, хто договорів із різних причин не підписали.
Саме зміна системи фінансування викликала шалений опір багатьох чільних діячів сфери охорони здоров’я, адже вона ламає багатомільярдні тіньові схеми, на яких роками наживали статки і керівники МОЗ, і чиновники місцевого рівня, і головні лікарі медичних закладів.

«Отримати фінансування на рівні 2019-го»
Публічно критики реформи апелюють до таких популістських тез, як «закриються маленькі сільські амбулаторії», «хворим доведеться їздити за десятки кілометрів», «тисячі медиків втратять роботу» тощо. «Наше завдання — поєднати потреби пацієнтів, лікарів та ефективне витрачання коштів. І МОЗ над цим зараз активно працює. У мене вистачить сили та політичної волі довести медичну реформу до кінця, уникнувши при цьому масових звільнень і закриття медичних закладів», — зазначив Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України, під час зустрічі з Ларисою Галадзою, послинею Канади в Україні.
«Перша помилка, яку ми негайно починаємо виправляти, — це недостатнє фінансування. В умовах дефіциту фінансування жодна реформа не матиме успіху! Тому Комітет здоров’я нації наполягає на необхідності збільшення фінансування системи охорони здоров’я наступного року вдвічі — до 6 % валового внутрішнього продукту. Що ж стосується цього року, то в умовах кризи в економіці та пандемії найбільш пріоритетним є питання збереження медичних кадрів і медичних установ. Тому ми вносимо зміни до закону, що дозволить усім медичним закладам отримати фінансування на рівні не меншому, ніж 2019-го», — заявив інформаційній аґенції «Укрінформ» Михайло Радуцький, голова комітету Верховної Ради України (ВРУ) з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

«Просто роздати гроші всім»
Водночас його колега з профільного комітету ВРУ вважає інакше. «Систему фінансування хочуть повернути на таку, яка в Україні була 30 років. Це руйнівна система і вона просто доб’є вітчизняну медицину. Дофінансовувати галузь, звісно, потрібно, але зупиняти для цього реформу не можна. Слова Степанова «реформа не згортається, але потребує суттєвих змін» — блеф. Бо це не просто зміни, МОЗ пропонує повернутися до старої системи фінансування. А це — вбивство реформи», — заявила Ольга Стефанишина, народна депутатка від партії «Голос».
Заява міністра Степанова означає фактичну відмову від реформи, стверджує й Павло Ковтонюк, колишній заступник міністра охорон здоров’я України. «Вони залишають НСЗУ, але фактично перетворюють її на передавача субвенції, повертаються до фінансування за принципом «просто роздати гроші всім». Це не поліпшить ситуацію в медицині і лише призведе до скорочення фінансування клінік, які завдяки кращій підготовці та докладеним зусиллям змогли збільшити своє фінансування. Ті клініки, які намагалися щось робити, готувалися, старалися добре працювати і отримали більше фінансування, тепер отримають менше. У нас завжди ті, хто працює краще, платять за популізм, за те, щоб заплатити тим, хто не готувався і не старався», — зазначив він.
Ці слова під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі на тему «Чому не можна згортати реформу охорони здоров’я» підтвердив і Володимир Красьоха, головний лікар Вознесенської багатопрофільної лікарні (Миколаївська область). «Сьогодні пробують зробити відкат назад, щоб фінансувати заклади за старою радянською системою. Неуспішні заклади з неефективними управлінцями знали, що вони можуть зачинитися або їх потрібно оптимізувати. Ми казали їм про це — перетворюйтесь на лікарні планового лікування, діагностичні центри, а не тримайте порожні будівлі без пацієнтів, котрі роками туди не приїздять. Ми шукали ґранти, проєкти й усі можливі заходи для збільшення фінансування, щоб купити обладнання та збільшити зарплати лікарям. Ми хочемо працювати чесно і в правовому полі, а не повертатися до радянської системи, де пишуть списки і беруть доброчинні внески. Це не медицина. Ми не заради такої медицини готувалися».
Категорично проти повернення старої схеми фінансування виступає і НСЗУ, наполягаючи, що треба зберегти зв’язок між оплатою та результатом лікування. «Медична послуга — специфічний «товар», попит на який не чутливий до зміни ціни. Якщо вам потрібна послуга, ви платите, не торгуючись. При цьому непрозоре ціноутворення ставить пацієнта у невигідну позицію. Комусь назвали одну ціну за операцію, комусь іншу, причому її результат списували на «волю Божу». З «волею Божою» НСЗУ не сперечається, проте наполягає на збереженні взаємозв’язку між витраченим ресурсом (оплатою) та результатом (лікуванням)», — написала у Facebook Оксана Мовчан, керівниця НСЗУ. Вона додала, що над реформою, зокрема, над зміною системи фінансування медичних послуг, два роки працювали економісти з Всесвітньої організації охорони здоров’я, Національного банку України, Світового банку, «Великої четвірки» (чотири найбільших у світі компаній, які надають аудиторські і консалтингові послуги. — Ред.), Гарвардської школи охорони здоров’я.
Сама Уляна Супрун відреагувала так: «Сьогодні маємо велику хвилю невдоволення — коли кількість випадків Covid-19 продовжує зростати, хоча українці ніби «зробили все правильно». Залишилися вдома, втратили дохід чи взагалі роботу. І тепер президент шукає, кого б у чомусь звинуватити. Він обрав реформу охорони здоров’я. Нині і Зеленський, і Радуцький, і Степанов захищають тільки власні політичні інтереси та статус-кво давно діючих у реґіонах медичних еліт та фармацевтичної мафії».

Ігор Берчак

До теми
Широкі можливості для зловживань у сфері фінансування охорони здоров’я наочно демонструє такий приклад. Ще на початку квітня ц. р. президент Зеленський дав доручення МОЗ здійснити доплату медикам, котрі працюють із пацієнтами з коронавірусною інфекцією, в розмірі 300 % зарплати за березень (три оклади). Доплату мали отримати 5 435 медичних працівників. На це знадобилося 181 млн грн, які в середині квітня переказали в області. 5 травня міністр Степанов визнав, що до лікарів кошти не дійшли. Практично в усіх реґіонах місцева влада зробила нарахування медпрацівникам на підставі давнього наказу Міністерства соціальної політики України від 2003 року, де є фраза «за фактично відпрацьований час». «І почали рахувати: кому — два дні, кому — три, кому — п’ять годин», — сказав урядовець. Він пояснив ситуацію на прикладі Харківської області, де гроші отримали аж 17 медичних працівників, котрим загалом виплатили 14,9 тис. грн або 870 грн кожному. «Якісь цікаві три оклади в Харківській області. Така ж ситуація відбувається в інших областях», — дивувався п. Степанов. Він поставив ультиматум — всі доплати необхідно виплатити до 8 травня. На брифінгу 9 травня міністр був змушений визнати — три області (Дніпропетровська, Київська та Херсонська) його наказ просто проігнорували, решта — виплатили лікарям фактично копійки. За словами п. Степанова, зараз «відбувається якийсь квест, коли ми шукаємо, чому саме не виплатили кошти медичним працівникам».

About Author

Meest-Online