Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 24, 2017

Верховна Рада ухвалила новий закон про освіту

Автор:

|

Вересень 14, 2017

|

Рубрика:

Верховна Рада ухвалила новий закон про освіту

Відтепер в Україні обов’язковими є початкова, базова та профільна середня освіти.

Парламент хоч щось зобов’язав
Верховна Рада України (ВРУ) ухвалила закон «Про освіту», яким запровадила 12-річну навчання в загальноосвітніх школах. Новий закон, зокрема, передбачає, що навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається: для початкової освіти — з 1 вересня 2018-го; для базової середньої освіти — з 1 вересня 2022-го; для профільної середньої освіти — з 1 вересня 2027-го. Відповідно до закону, посадовий оклад педагогічного працівника (найнижчої кваліфікаційної категорії) встановлюється в розмірі не менше чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ця норма вводиться в дію, починаючи з 1 січня 2018 року, а закон вступає в дію з наступного дня після його опублікування. Причому засновник приватних закладів освіти має право встановлювати інші розмір і умови оплати праці, винагороди та допомоги для педагогічних і науково-педагогічних працівників. Закон «Про освіту» передбачає також, що держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників.
За новим законом «Про освіту», мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова й що у закладах освіти, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома та більше мовами — державною, англійською, іншими офіційними мовами Європейського Союзу (ЄС). При цьому представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини.
Це право реалізується через створення класів (груп) з навчанням мовою цього народу поряд із державною мовою. Крім цього, встановлено, що представники корінних народів і національних меншин України, які розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018-го, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності цим законом із поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською.

Зі шести років
Новий закон також зобов’язує обов’язково охопити дошкільною освітою дітей старшого дошкільного віку. Відповідно до закону, повна загальна середня освіта в Україні складається з обов’язкової початкової освіти (4 роки); базової середньої освіти (5 років) і профільної середньої освіти (3 роки). При цьому початкова освіта здобувається, зазвичай, зі шести років, а діти, котрим на початок навчального року виповнилося сім років, повинні починати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.
Відповідно до закону, державні та комунальні заклади освіти відокремлені від Церкви і мають світський характер. Однак приватні заклади освіти, засновані релігійними організаціями, мають право визначати релігійне спрямування. У закладах освіти забороняється створення осередків політичних партій і функціонування будь-яких політичних об’єднань.
Закон «Про освіту» також передбачає атестацію педагогічних працівників. Чергова атестація проходитиме не рідше, ніж раз на п’ять років. Причому рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи.
Відповідно до закону, з метою здобуття освіти здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти можуть забезпечуватися фінансовою державною підтримкою, пільговим кредитуванням, гарантіями для отримання кредитів, частковою компенсацією відсоткових ставок за кредитами. Зокрема, закон передбачає надання їм пільгових довготермінових кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла або надання службового житла.
До того педагогам, котрі працюють у сільській місцевості, а також пенсіонерам, котрі раніше працювали педагогічними працівниками на селі і проживають там, передбачається безоплатне користування житлом із опаленням та освітленням у межах встановлених норм. Але ці пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Сусідам — не до шмиги
Ухвалення ВРУ нового закону про освіту в Україні викликало доволі різку критику з боку її країн-сусідів. Спочатку обурилися в Румунії й Угорщині — їм не сподобалася стаття 7 Закону про освіту, в якій сказано, що мовою освітнього процесу є українська. В Угорщині це назвали «ударом у спину» і «порушенням прав угорської меншини».
Петер Сіярто, міністр закордонних справ Угорщини, заявив, що зміни ставлять під загрозу функціонування більшості шкіл на Закарпатті та порушують права 150-тисячної угорської діаспори. Відтак, він пообіцяв, що «активізується на всіх можливих європейських форумах, щоб нові правила не набули чинності».
Богдан Яременко, голова правління фонду «Майдан закордонних справ», прокоментував цей демарш так: «Зараз проблема не стільки в законі України, скільки в самій Угорщині. Там популістський уряд, який не вперше грає на темах етнічної приналежності та нацменшин, роздуваючи націоналістичні почуття. Освітня реформа в Україні — лише привід».
А політолог Петро Олещук нагадав: «Угорці встигли перелаятися з аналогічних діаспорно-мовно-освітніх питань із усіма сусідами. Особливо — зі словаками та румунами».
Не вгаває й Ігор Додон, проросійський президент Молдови. Він заявив, що новий Закон про освіту призведе до скасування системи освіти рідною мовою для етнокультурних меншин в Україні. «Висловлюю стурбованість положенням великого співтовариства румунів і молдаван, котрі проживають на території України, громади, яка зараз ризикує піддатися денаціоналізації внаслідок несправедливого закону, прийнятого в Києві», — зазначив молдовський лідер.
Натомість Лілія Гриневич, міністр освіти України, пояснила: «В країні склалася ситуація, коли діти нацменшин, закінчуючи школу за бюджетні кошти, не володіють державною мовою. Такі діти не можуть нормально вступати до вищих навчальних закладів, бо здають зовнішнє незалежне оцінювання з дуже низькими результатами. У зв’язку з цим ми отримуємо такий анклав, де дитина виходить із повною середньою освітою, але вона не може спілкуватися українською, тому ніколи не потрапить на державну службу. Діти з інших мовних груп стають «ізольованими від решти України».
Але ці пояснення, звісно ж, як об стіну горохом російській владі, яка ніяк не зречеться спроб залишити Україну в сфері свого впливу. Тож не дивно, що й Міністерство закордонних справ Росії заявило, що основною метою української влади є встановлення в Україні «моноетнічного мовного режиму».
Російські дипломати торочать, що новий закон «Про освіту» нібито встановлює в Україні «жорсткі обмеження на використання мов національних меншин «із перспективою їхнього повного вимивання з освітньої системи до 2020 року». «Хоч у законі російську не згадують, очевидно, що головною метою українських законодавців є максимальні утиски мільйонів російськомовних мешканців України, насильницьке встановлення в багатонаціональній державі моноетнічного мовного режиму», — запевнили московські рупори. — Тому розглядаємо цей крок як спробу «майданної» влади здійснити повну українізацію освітнього простору країни, що прямо суперечить її Конституції, як і взятих Києвом на себе міжнародним зобов’язанням в гуманітарній сфері».
Однак п. Гриневич наполягає, що Конституцію України ніхто не порушував, адже там чітко зазначено, що державна мова в Україні — українська! Її підтримав В’ячеслав Кириленко, віце-прем’єр-міністр України. «Я все своє політичне життя борюся за права української мови як державної, не применшуючи при цьому ролі і значення жодної іншої мови, зокрема й російської. Але якщо мова йде про національні меншини й їхні права, то закон про освіту жодним чином не порушує ці права», заявив він.
До того ж, зауважив віце-прем’єр, новою редакцією закону про освіту передбачене викладання мовою національних меншин в початковій школі. Далі таке право зберігатиметься і в базовій школі, але поряд із викладанням українською. «Й угорські, і румунські діти, які навчаються в початковій школі іншою мовою, мають однак оволодівати масивом знань і українською. Адже, якщо вони вчаться в Україні, то прагнуть пов’язати своє майбутнє саме з цією країною. Якщо ж вони не володітимуть основними предметами українською, то мають обирати: або будувати своє життя в Україні поза вищою освітою, або здобувати цю освіту у сусідніх країнах», — пояснив урядовець.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...