Новини для українців всього свту

Tuesday, Mar. 31, 2020

Венеційська комісія рекомендує Україні змінити закон про державну мову

Автор:

|

Грудень 12, 2019

|

Рубрика:

Венеційська комісія рекомендує Україні змінити закон про державну мову
Під час акції біля ВРУ на підтримку закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Київ, 25 квітня 2019 р.

Напередодні «Нормандського саміту» президент Російської Федерації (РФ) несподівано отримав серйозний козир, причому звідтіля, звідки ніхто й не чекав. 6 грудня Комісія за демократію через право Ради Європи (або Венеційська комісія, ВК) оприлюднила свої рекомендації щодо Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Претензій насправді багато і виконання всіх значно знівелює закон, який вважається одним із головних здобутків президента Порошенка. Водночас Путін не раз заявляв, що нібито власне «утиски російськомовного населення» й стали однією з причин війни на Донбасі. Також втішені і прихильники «русского міра» з партії кума Путіна Віктора Медведчука, котрі одразу ж після приходу до влади Володимира Зеленського закликали його повністю скасувати мовний закон.

Єдина державна
Закон Верховна Рада України (ВРУ) прийняла 25 квітня ц. р., а 15 травня — за чотири дні до завершення президентських повноважень — його підписав Петро Порошенко. Документ закріплює за українською статус єдиної державної мови та передбачає гарантії її використання в публічному просторі. Окремо наголошується, що дія закону не поширюється на приватне спілкування та мову релігійних обрядів.
За дискримінацію української мови запроваджується адміністративна відповідальність — порушникам може загрожувати штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз це від 3,4 тис. грн до 5,1 тис. грн). А за публічну образу української вводиться карна відповідальність — позбавлення волі до трьох років, як за публічну наругу над прапором, гербом або гімном України. Однак набуття чинності цієї норми відтерміноване на три роки.
Водночас істеричні заяви Кремля та його політичних маріонеток в Україні про буцімто «заборону» російської мови є відвертою брехнею. Закон передбачає, що російську, так само, як і мови інших національних меншин, можна використовувати у книговидавництві, засобах масової інформації, освіті та в сфері обслуговування. Але українській у цих галузях надається перевага як мові міжнаціонального спілкування в публічному просторі.
Немає заборони на теле- та радіомовлення або друк газет російською. Але кожне видання повинне видавати наклад українською (газеті, що буде друкуватися винятково російською, або іншою мовою нацменшини встановлений штраф від 6,8 тис. грн до 8,5 тис. грн), інтернет-сайти — мати україномовні версії, які повинні відкриватися першими за замовчуванням. Для загальнонаціональних і реґіональних теле- та радіокомпаній квота української мови збільшується з теперішніх 75 % до 90 %, для місцевих — із 60 % до 80 %. Причому для більшості положень передбачений перехідний період, і вони реально набудуть чинності лише за кілька років.

Претензії Венеції
Тим не менш мовний закон одразу ж викликав шалену критику з боку РФ та, на жаль, Угорщини, яка вважає його дискримінаційним щодо угорської меншості в Україні (приблизно 150 тис. осіб). Тепер критика зазвучала і з Венеції.
Одні з головних претензій ВК до України — який захист отримають мови нацменшин і брак ясності у тому, як будуть застосовувати норми закону на практиці. «Закон не зміг встановити необхідний у суспільстві баланс між популяризацією української мови та належним рівним захисту мовних прав національних меншин», — йдеться у висновку ВК. Експерти радять Києву призупинити імплементацію тих положень мовного закону, які вже набули чинності, доти, доки до ВРУ не подадуть законопроєкт про національні меншини, який ще попередня влада зобов’язалася ухвалити не пізніше початку 2020 року.
Один із прикладів браку ясності, який подає ВК, стосується норми про те, що «кожен громадянин України повинен володіти державною мовою». Це загалом правильна норма, зауважують у ВК: «Однак не зовсім зрозуміло, які наслідки чекають на громадян, котрі не виконують цю вимогу». Водночас експерти ВК наголошують, що за публічну образу української мови вводиться карна відповідальність. «Карні положення закону повинні бути максимально чіткими, однозначними та передбачуваними в їхньому застосуванні. Чинний закон містить положення, які не відповідають цим стандартам», — йдеться у висновку ВК. Там наголосили, що покарані за порушення мовного закону громадяни матимуть підстави звернутися до Європейського суду з прав людини й отримати від України грошову компенсацію.
Ще одна претензія — на думку ВК, поширення матеріалів виборчих кампаній мовами нацменшин не повинно обмежуватися територіями їхнього компактного проживання. Це, фактично, означає дозвіл на агітацію російською на всій території України. Щоправда, тут є певна двозначність. З одного доку, досі все так і відбувалося, й автори закону, можна припустити, якраз і намірялися обмежити використання мови держави-аґресора в ході передвиборчих баталій. З іншого, через відсутність закону про нацменшини неможливо визначити райони «компактного проживання» російськомовного населення.
Також у ВК вважають, що повинні бути замінені вимоги одночасної публікації накладу друкованих засобів масової інформації мовою меншин і українською в один і той же день і переглянуті вимоги про написання всіх географічних назв і топонімів винятково українською.

Перспективи реваншу цілком реальні
Хоча ВК у своїх рішеннях прописує рекомендації, а не зобов’язання, немає сумніву, що просто так ігнорувати їх Україна не зможе. Тим більше, що ворогів у мовного закону не бракує. Після другого туру виборів Володимир Зеленський пообіцяв, що вступивши на посаду президента України, проаналізує мовний закон, і відреагує за підсумками цього аналізу — «відповідно до конституційних повноважень президента України i в інтересах громадян». «Моя принципова позиція — держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань», — написав він у Facebook. Щоправда, новому главі держави вистачило розуму «забути» про цю грізну обіцянку.
Зате заворушилися друзі Путіна. У червні до Конституційного суду України (КСУ) надійшло подання 51 народного депутата попередньої ВРУ VIII скликання, які просять суд визнати мовний закон таким, що не відповідає Конституції. Серед ініціаторів — одіозні депутати від тодішньої фракції «Опозиційний блок»: Олександр Вілкул, Євген Мураєв, Вадим Новинський, Нестор Шуфрич, Михайло Добкін, Сергій Ківалов, Вадим Рабинович і Тетяна Бахтєєва.
Тепер до цієї компанії долучилися й венеційські експерти. Маючи за спиною озвучені ВК претензії, КСУ цілком може зважитися на визнання, принаймні, частини положень мовного закону (або навіть документу в цілому) неконституційними, а президент Зеленський сумно розведе руками: «А я тут до чого? Це ж ціла Комісія за демократію Ради Європи так вирішила». На жаль, перспективи реваншу прихильників «русского міра», принаймні, в мовній царині, цілком реальні.

Ігор Берчак

До слова
У Бахмуті (колишній Артемівськ, підконтрольна Україні частина Донецької обл. — Ред.) після нападу загинув місцевий український активіст Артем Мірошниченко. 29 листопада 35-річного чоловіка жорстокого побили серед білого дня просто на вулиці, внаслідок чого він упав у кому, а 5 грудня помер. Поліціянти затримали нападників упродовж доби після нападу. Ними виявилися два місцевих жителі. 16-річний Микола Барабаш, студент педагогічного коледжу та майстер спорту з боксу, напав на активіста, а його 17-річний приятель стояв збоку і спостерігав, а потім допоміг убивці відтягнути тіло з хідника.
Причиною нападу стало те, що Артем Мірошниченко розмовляв… українською. Про це з посиланням на місцевих журналістів повідомляє активіст Павло Островський, інформує Цензор.НЕТ: «Артема жорстоко побив 16-річний відморозок Микола Барабаш — студент педагогічного коледжу. Місцеві журналісти з’ясували, що
приводом для нападу стало те, що Артем розмовляв українською».
Ще більше обурення викликало те, що місцевий суд не заарештував убивцю, а відправив його під домашній арешт. Більше того, під час судового засідання злочинець вимагав перекладача з української на російську. «Покидьок, котрий убивав людину, в суді зажадав перекладача з української на російську, а державний адвокат заявила, що вона не розуміє української, і лепетала перед суддею про необхідність закритого засідання з обрання запобіжного заходу, позаяк у покидька «ранімая душа». Тому і громадськість витурили зі зали суду, а далі, мабуть, уже разом «гаварілі на понятном язике», бо обрали запобіжний захід — домашній арешт», — повідомила Марія Чашка, членкиня Донецької обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply