Новини для українців всього свту

Thursday, Aug. 6, 2020

В Україні запланували «угорський» район

Автор:

|

Червень 20, 2020

|

Рубрика:

В Україні запланували «угорський» район
Петер Сіярто та Дмитро Кулеба під час пресконференції в Києві. 7 лютого 2020 р.

Затверджений українським урядом проєкт постанови про районування областей спричинив скандал.

Загроза?
Кабінет Міністрів України (КМУ) погодив 12 червня доволі неоднозначний проєкт постанови про нове районування областей. Його автори запланували ліквідувати 490 теперішніх районів і створити 129 нових, але ще одразу ж після того, як він був 1 червня оприлюднений, виник неабиякий скандал.
Наступного дня у виданні «Закарпаття он-лайн» з’явилися запитання «Будапешт таки домігся від Києва створення Берегівського анклаву?» й нагадування: «На Закарпатті замість теперішніх 13 планували створити чотири райони. І Берегівського серед них не було. Створення цієї адміністративної одиниці, до якої б увійшли більшість заселених угорцями населених пунктів, від Києва ультимативно вимагав офіційний Будапешт. У цьому контексті Угорщина системно домагається створення на Закарпатті національно-культурної, а за низкою ознак — і політичної автономії для закарпатських угорців».
А лідери обласних товариства борців за незалежність України, національно-патріотичного об’єднання «Україна соборна» та громадських організацій «Аґенція досліджень реґіонального соціуму «Карпатія» та «Молодь Закарпаття» заявили 9 червня, що територія Берегівського району «збігається з межами компактного проживання етнічних угорців, а відтак вимога про створення фактично адміністративно-територіального етнічно-угорського національного району, який раніше з політичних міркувань просувався угорцями в Закарпатті під назвою «Притисянський», стає реальністю».
«Розглядаємо такі дії як ігнорування національних інтересів українців, котрі тут проживають споконвічно, а також як загрозу територіальній цілісності України, міжнаціональною провокацією, що неминуче загострить ситуацію не тільки в найзахіднішому реґіоні України, а й спровокує нестабільність в інших реґіонах, де проживають представники національних меншин», — наголосили активісти та зажадали від президента, КМУ та парламенту «не допустити створення штучного і малочисельного адміністративно-територіального угорського району з центром у місті Берегово на Закарпатті (під назвою Берегівський район), що може призвести до виникнення поетапного роздмухування антиукраїнської політики щодо розколу та поділу Української держави у майбутньому».
Того ж дня з’явилася й заява Товариства угорської культури Закарпаття щодо зміни адміністративного поділу області, яка, можливо, пояснила мету створення Берегівського району: «Проєкт поділу на райони матиме неґативний вплив на інтереси угорців Закарпаття, оскільки їхній відсоток у новостворених районах значно зменшиться. Так, наприклад, у Берегівському районі з нинішніх 75 % частка угорців зменшиться до 43 %, в Ужгородському — з 33 % до 13%, а в Мукачівському — з 12 % до 4 %».
Тобто в уряді приєднанням Виноградівського району до Берегівського зменшують питому вагу угорців на Закарпатті. Та й Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, заспокоїв 10 червня, що межі Берегівського району змінять не для догоди Угорщині.

«Не перейдемо»
Урядовець запевнив: «Шукаємо компроміси в українсько-угорських відносинах, проте ніколи не зрадимо наші інтереси, не перейдемо «червоні лінії», які би шкодили суверенітету та територіальній цілісності України».
А 11 червня пообіцяв: «Україна не вноситиме жодні додаткові зміни до закону про освіту, крім тих, які були зумовлені рішенням Венеційської комісії, для того, щоб піти на якісь компроміси з Угорщиною».
До слова, змін вимагають не лише в Угорщині та Болгарії, а й у Федерації єврейських громад України. Вона пропонує «передбачити формування малокомплектних класів для здобуття профільної середньої освіти, враховуючи особливості національних меншин в Україні» і «вдосконалити процедуру запровадження автономії навчальних освітніх закладів національних меншин».
Та чи вірити запевненням міністра про «червоні лінії»? Судіть самі: 10 червня п. Кулеба суперечив собі, бо, водночас, запевняв, що «жодна іноземна держава не має права диктувати Україні те, в який спосіб організовувати громади, райони чи області», й що Болградський район Одеської області, в якому проживають болгари, «буде існувати».
А друге запевнення з’явилося після ухвалення 20 травня урядом Болгарії Декларації про адміністративно-територіальної реформи в Україні та захист прав і цілісності болгарської громади, в якому зажадали переглянути рішення про розділення Болградського району. Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій, констатував: «Можна скільки завгодно кричати «не втручайтеся», проте ми бачимо результат — те, що вимагав парламент Болгарії, зараз пропонує уряд».
А Петер Сіярто, міністр закордонних справ Угорщини, заявив: «Я проконсультувався телефоном із міністром закордонних справ Болгарії, позаяк болгари також мають значну національну громаду в Україні, на яку так само впливає реорганізація, яку проводить українська адміністрація. І болгари, і ми прагнемо зберегти райони з болгарською й угорською більшістю навіть після реформи». Того ж дня п. Кулеба заявив: «Настав час перегорнути всі сторінки, які нас роз’єднують».
Золтан Ковач, речник угорського уряду з міжнародних питань, запевнив: «У червні почнуть діяти всі три двосторонні робочі групи, в т. ч. спільний комітет із економіки, комітет захисту меншин та комітет освіти. Саме ці групи повинні вирішити суперечки, які задовольнять як угорців Закарпаття, так і український уряд».
Тому колишній дипломат Ярослав Бєлов вважає: «На жаль, рішення про створення цих районів, якщо воно й справді ухвалювалося внаслідок дипломатичного тиску Угорщини та Болгарії демонструє відверту слабкість України в міжнародній політиці». «Берегівський і Болградський райони стануть сигналом для інших, що вони не гірші. І ми можемо побачити в майбутньому румунські райони в Чернівецькій області. Є загроза отримати на виході республіки всередині держави», — застерігає він.

Ігор Голод

Коментарі експертів
Сергій Парпуланський, радник голови Одеської обласної ради:
— У процес об’єднання районів на Одещині активно втручаються проросійські сили, які планували 2014 року створити на території області так звану Бессарабську народну республіку. Вимагаючи приєднання Арцизького і Тарутинського районів до Болграду, вони створюють анклав, який у майбутньому може загрожувати національній безпеці України.

Віктор Каспрук, політолог:
— Складається враження, що чинна в Україні влада починає діяти ніби за планом Кремля, і хоче фрагментувати Україну. На таке не наважився жоден попередній президент, навіть Янукович, але за Зеленського сьогодні виявляється можливим усе. Оскільки не можна виключати, що після цього «угорський район» попросить автономію, а потім усе може бути, як із українським Кримом. Для початку район, потім автономія, потім незалежність, а далі приєднання до Угорщини на правах повноцінної адміністративної одиниці цієї країни. Утворення «угорського району» провокує етнічний розкол населення цього реґіону України. Адже можлива подальша автономія Берегівського району підштовхуватиме до автономії всього Закарпаття.

Дмитро Тужанський, політичний експерт:
— Створення цього району не є поступкою Будапешту. Жест із українського боку — можливо, але не поступка, хоча б тому, що створення цього району Будапешт не вимагає. Він хотів угорський район на Закарпатті, але зовсім в інших межах. Аби новий Берегівський район став справді «угорським», тобто, щоб у ньому угорці складали більшість, то до нього варто було б додати, крім Виноградівського, ще бодай чималий шмат південної частини Ужгородського району, де компактно проживають угорці. З огляду на це, говорити про якісь поступки Будапешту в питанні створення Берегівського району на Закарпатті просто нелогічно.

Олександр Палій, політолог:
— Ніякого угорського реґіону не буде. Лише угорський осередок у рамках однієї об’єднаної територіальної громади. Окремого виділення там не буде. Рішення ухвалили, щоб заспокоїти угорців, що нацменшину не будуть розділяти по різних об’єднаних територіальних громадах, аби вони заспокоїлися. Ризики ж у тому, що українські угорці в рамках однієї об’єднаної територіальної громади будуть становити більшість, і Будапешт у майбутньому може ними маніпулювати. Наразі там ситуація така, що населення зменшується, дуже багато угорців виїжджає до Угорщини.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply