Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 18, 2018

В Україні остерігаються вторгнення з півночі

Автор:

|

Липень 05, 2018

|

Рубрика:

В Україні остерігаються вторгнення з півночі

Новітня російська зброя «Краснополь»

Торішні військові навчання «Захід» цілком могли бути репетицією інвазії.

«Ми — на фронті»
Вадим Скібіцький, представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (МОУ), заявив 27 червня, що воно «розглядає Білорусь як можливий плацдарм для вторгнення Російської Федерації (РФ)»: «Українська розвідка тримає на контролі всі заходи, які Москва проводить на території Білорусі. Впродовж 2016-2017 рр. на території Білорусі відбулося багато заходів бойової підготовки російських підрозділів, зокрема повітрянодесантних. Вивчалися аеродроми, вивчалася територія, були виходи до українського кордону. І ми вважаємо, що загроза з півночі існує».
Про цю загрозу особливо занепокоєно повідомляли засоби масової інформації торік, коли на території Білорусі й частково у РФ відбулися військові навчання «Захід». За офіційними даними, участь у них узяли 10,2 тис. військовослужбовців. Однак у Раді національної оборони й безпеки України (РНБО) стверджували, що реальна кількість учасників тих навчань — до чверті мільйона військовослужбовців. Країни-сусіди Білорусі непокоїлися тоді, що Кремль може використати навчання «Захід-2017» для аґресивної розбудови своєї військової присутності в реґіоні, на східному фланзі НАТО, і перетворити Білорусь на плацдарм для можливого наступу на Україну.
Натомість у Мінську та Москві запевняли про «оборонний» характер спільних російсько-білоруських навчань «Захід-2017» і запевняли, що після їхнього закінчення усі російські військовослужбовці, котрі брали в них участь, покинули територію Білорусі.
Однак заява Олександра Лукашенка, президента Білорусі, від 24 червня ц. р. не могла не насторожити. Він заявив, що в разі провалу економіки Білорусі їй може загрожувати входження до складу іншої країни. «Ми — на фронті. Не витримаємо ці роки, провалимося, тоді треба буде або до складу якоїсь держави йти, або об нас просто будуть витирати ноги. А не дай Боже — розв’яжуть у Білорусі війну, як в Україні», — сказав він.
І хоч білоруський лідер не уточнив, хто саме здатен нав’язати Білорусі війну й до складу якої держави вона може увійти, це — секрет Полішинеля. Адже Путін не лише нарікав, що найбільшою геополітичною катастрофою ХХ ст. був розпад СРСР, а й розпочав 2014-го анексією Криму «збирання земель», які вийшли 1991 року з-під влади Кремля.
Після панічної заяви п. Лукашенка журналісти нагадали й ту, яка пролунала 1 червня з уст Володимира Макея, міністра закордонних справ Білорусі. Адже він тоді попередив, що Білорусь може розмістити на своїй території війська РФ, якщо США на постійній основі розмістять свою військову базу в Польщі.
Головний білоруський дипломат також зазначив: «Немає нічого неможливого. Зараз ми не плануємо розгортання нових іноземних військових баз на території Білорусі, бо хочемо зробити внесок у безпеку в нашому реґіоні та не хочемо ставати джерелом проблем. Білорусь має брати до уваги майбутні кроки своїх сусідів».

«Класика жанру»
Натомість президент РФ заявив 28 червня на прийомі в Кремлі на честь випускників військових вищих навчальних закладів: «Упродовж останніх днів зі Сирії було виведено 1140 російських військових, 14 вертольотів і 13 літаків. Усі вони — люди, котрі мають досвід і пройшли випробування бойовими діями, і вам разом із ними доведеться використовувати цей досвід для бойової підготовки особового складу тут, на території РФ, для відпрацювання нестандартних завдань під час раптових перевірок, стратеґічних і тактичних навчань. Це виведення триває і зараз».
Правник-міжнародник Геннадій Друзенко коментував тривожні новини з Білорусі та Росії так: «Класика жанру ще від Гітлера, яка притаманна Росії, — проводимо олімпіаду чи чемпіонат, а потім розпочинаємо експансію на Донбасі. Російська економіка адаптувалася до санкцій. Це видно з наявних чисел. Для сільського господарства санкції навіть стали стимулом для підняття внутрішнього виробництва. Нових, потужніших санкцій Європейський Союз (ЄС) не вводитиме — а це головний торговельний партнер РФ. Аби вдалося втримати теперішні. Тому переконливих арґументів для того, щоби Путін змінив свою аґресивну політику, немає».
Василь Богдан, експерт із питань безпеки, також зауважив, що «Путін начебто почав почуватися оптимістичніше з огляду на розкол у ЄС, тріщину в трансатлантичному партнерстві. Він, вочевидь, подумав, що може й надалі реалізовувати свою аґресивну експансіоністську політику та тиснути на Україну», відтак висловив припущення: «Якщо Захід буде консолідованим та організованим — а все ж ця консолідація, попри проблеми й інколи екстравагантні заяви президента Трампа, проглядається і в НАТО, і в ЄС, і в США, — то політика стримування та примушування Путіна до миру зіграє свою роль».
Своєю чергою, Ігор Романенко, екс-заступник начальника Генерального штабу (ГШ) Збройних сил України (ЗСУ), вважає: «Ескалація, звісно, можлива, але після закінчення чемпіонату вступає в дію підготовка зустрічі Путіна з Трампом (яка призначена на 16 липня. — Ред.). Не думаю, що Путін захоче розіграти цю карту до того, як зустрінеться з американським президентом».

«Фортеця» на Чернігівщині
У Чернігівській області України в червні ц. р. явно у відповідь на загрозливі повідомлення з Білорусі та РФ провели експериментальні тактичні навчання з територіальної оборони «Північна фортеця-2018», у ході яких Олександр Турчинов, секретар РНБО, пояснив: «В Україні створюється багатоешелонна система територіальної оборони на випадок масштабного воєнного протистояння, у результаті Україна отримає півмільйонну армію. Розвиток системи територіальної оборони має забезпечити в умовах особливого періоду перетворення кожного району, кожного міста на неприступну фортецю».
«У кожній області за проектом ГШ створюються бриґади територіальної оборони й окремі резервні підрозділи Національної гвардії України (НГУ) та прикордонників. Розвиток системи територіальної оборони дозволяє підготувати багатотисячний додатковий резерв для ЗСУ, НГУ та прикордонних військ. У результаті ми повинні отримати додаткову потужну півмільйонну армію, здатну надійно захистити Україну від будь-якого аґресора. У системі територіальної оборони можуть себе реалізувати як ветерани антитерористичної операції, так і молоді люди призовного віку, що є важливою складовою патріотичного виховання», — запевнив він.
Секретар РНБО також зазначив, що МОУ та ГШ готують проект закону «Про територіальну оборону України». Після схвалення його на засіданні РНБО він буде внесений до парламенту.
Своєю чергою, Степан Полторак, міністр оборони України, констатував: «Створення бригад територіальної оборони підвищить боєздатність країни вдвічі. Така форма організації та військової підготовки патріотично налаштованого населення дозволить сформувати пояс безпеки в Україні й ґарантувати мирне життя та захист мирного населення».
А от Вадим Лільчицький, заступник Чернігівського обласного військового комісара, розповів: «Ми закликали 3700 резервістів оперативного резерву другої черги на навчальні збори в 119-ту окрему бриґаду територіальної оборони. За результатами навчань, використовуючи наш досвід, подібні бриґади будуть створені в кожній області України».
Першу бриґаду територіальної оборони сформували на Чернігівщині тому, що вона розташована всього за 30 км від російського кордону. Такі бриґади будуть створюватися в найнебезпечніших для територіального захисту областях, а потім — і по всій Україні.
«Навчання допомагають зрозуміти те, скільки часу піде на збори резервістів і налагодження поставок їжі, палива та боєприпасів. Завдання бриґад тероборони — охорона мостів, шляхопроводів, газогонів, електростанцій, лікарень, органів державної влади та місцевого самоврядування, допомога на кордоні щодо пропуску. Також на полігоні пройшли традиційні маневри з важкою технікою», — повідомив підполковник Лільчицький.

Ігор Голод

До слова
Як розповідають українські морські піхотинці, котрі тримають оборону під Водяним на Маріупольському фронті, за час війни на Донбасі тихо там не було практично ніколи, але останній тиждень окупанти посилено гатять зі зброї великих калібрів. Ствольна артилерія бойовиків, як стверджують українські бійці, б’є не звичними снарядами, а новою розробкою РФ — снарядами «Краснопіль». Це — керовані снаряди калібру 152 мм із лазерним самонаведенням, призначенні для знищення цілі одним пострілом. Вартість одного такого снаряда — 70 тис. USD. Так Росія випробовує на українському Донбасі свою нову зброю. Відтак Олексій Петров, відомий військовий блоґер і ветеран бойових дій на Донбасі, повідомив, що солдати ЗСУ отримали наказ відкривати вогонь по бойовиках при обстрілі. «Ба більше — спробуй тільки не відповісти», — написав він у Facebook. Крім цього, українські бійці продовжують реґулярно відповідати на вогневі нальоти бойовиків. «Орки Залісся, оговтавшись від вечірньої «залізної колискової» у виконанні «ансамблю пісні і танцю ЗСУ», вирішили трохи «поборзеть», — із гумором додав блоґер.

Гоп-ля
Президент Російської Федерації (РФ) підписав укази про присвоєння почесних найменувань цілому ряду частин російської армії. В указах зазначається, що почесні найменування присвоєні різним частинам «з метою збереження славетних військових історичних традицій, виховання військовослужбовців у дусі відданості батьківщині та вірності військовому обов’язку».
Укази Путін підписав 30 червня ц. р., вони вже вступили в силу. Таким чином, 6-й танковий полк російської армії відтепер носить почесне найменування «гвардійський Львівський», 68-й танковий полк — «гвардійський Житомирсько-Берлінський», а 163-й танковий полк — «гвардійський Ніжинський». Назви українських міст додані до почесних назв полків у пам’ять про участь частин у звільненні цих міст у роки Другої світової війни.
Водночас ряду частин російської армії були присвоєні почесні назви міст Білорусі — Вітебська (90-а гвардійська танкова Вітебсько-Новгородська дивізія), Кобрина (856-й гвардійський самохідний артилерійський Кобринський полк), Слоніма (102-й механізований Слонімсько-Померанський полк), а також назва столиці Польщі (381-й гвардійський артилерійський Варшавський полк). Крім цього, 400-й самохідний артилерійський полк отримав почесне найменування «Трансільванський», 144-й мотострілецька дивізія стала гвардійською Ельнинською, 150-я мотострілецька дивізія — Ідрицько-Берлінською, а 933-й зенітний ракетний полк — Верхньодніпровським.
Укази прокоментував Віктор Муженко, начальник Генерального штабу Збройних сил України. «Щодо присвоєння так званих почесних найменувань частинам російської армії: 1. Українське військо має власні військово-історичні традиції і дії Росії жодним чином на нас не впливають. 2. Своїми рішеннями росіяни продовжують свою давню традицію — красти чужу історію та славу. 3. Це маркування території й озвучування претензій на землі інших народів, до яких Росія немає жодного стосунку», — заявив він і зазначив, що це є чітким сигналом від РФ, що вона не збирається зупинятися на анексії Криму й окупації Донбасу. За словами генерала, традиції сучасної російської армії — це суміш імперських і радянських міфів.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...