Новини для українців всього свту

Thursday, Jul. 2, 2020

Українці знову підуть до війська з 18 років

Автор:

|

Січень 22, 2020

|

Рубрика:

Українці знову підуть до війська з 18 років
Складання військової присяги

Нещодавно Володимир Зеленський підписав указ про терміни проведення призовів на строкову військову службу 2020 року, а також про звільнення в запас тих, хто її вже відбув. На строкову службу цього року рекрутуватимуть у квітні-червні й у жовтні-грудні. «Призивати на строкову військову службу придатних за станом здоров’я до військової служби громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, і старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу», — йдеться в указі, який набере чинності з 1 березня ц. р. Термін служби в українській армії становить 18 місяців для призовників без вищої освіти і 12 місяців для призовників зі ступенем спеціаліста або магістра. Крім цього, президент доручив Кабінету Міністрів визначити чисельність громадян України, котрі підлягають призову на строкову військову службу, й обсяги видатків для проведення чергових призовів 2020-го.

Знову за старе
Нагадаємо, що в останні роки в Україні до війська набирали рекрутів із 20 років. А Андрій Загороднюк, міністр оборони України, заявляв про бажання скасувати військовий призов, але уточнив, що цей процес не буде швидким. Він також додав, що брати в армію з 18 років будуть лише тих, хто добровільно хоче вступити на службу в Збройні сили України, для інших вік призову залишиться колишнім — з 20 років. «Ми отримуємо багато звернень і побажань щодо можливості проходити строкову службу саме з 18 років. Арґументація — раціональне планування молодою людиною своїх подальших кроків у навчанні, працевлаштуванні й особистому житті, — зазначив міністр. — А перед проходженням служби в операції Об’єднаних сил бійці також повинні пройти спеціальну підготовку, яка передбачає бойове злагодження у складі бригад».
За часів президентства Порошенка існували певні розбіжності між законом «Про військовий обов’язок і військову службу» і президентськими указами про призов. Згідно зі законодавством України, призову на строкову службу підлягають громадяни, яким виповнилося 18 років і старші особи, які не досягли 27-літнього віку. Петро Порошенко щорічно до 2019-го включно підписував укази про призов на строкову військову службу осіб чоловічої статі, котрим до дня відправки у військові частини виповнилося 20 років, але вони не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову.
А у жовтні минулого року Управління персоналу штабу командування Сухопутних військ Збройних сил України (ЗСУ) ініціювало повернення призову на строкову службу з 18 років. Підписаний президентом Зеленським указ прибирає ці розбіжності.

Але є одне але
Питання призову з 18 років ще будуть обговорювати на засіданні оборонного комітету Верховної Ради у зв’язку з реформою освіти, яка передбачає 12-річну форму навчання. Після отримання повістки рекрути мають з’явитися до військового комісаріату в зазначений у ній термін. За ухилення від обов’язкової служби в армії передбачають: штраф за неявку у військкомат у призначений час; позбавлення волі на три роки за ухиляння від призову. Рекрутам дають десять днів із початку призову на те, щоб з’явитися до військкомату. При цьому відсутність повістки не вважається причиною для ігнорування призову. За останній призов, який провели восени 2019-го, лави строкової військової служби поповнили 15,2 тис. осіб. Більше 3 тис. із них уклали контракт на військову службу.
Однак президента України майже відразу ж попросили скасувати призов на військову службу з 18 років. Про це йдеться у петиції №22/082886-еп, розміщеній на сайті глави держави. Дмитро Снєгирьов, громадський активіст, воєнний експерт і співголова громадської ініціативи «Права справа», нагадав, що під час передвиборчої кампанії члени Зе-команди обіцяли скасувати обов’язковий призов строковиків і офіцерів запасу, сформувавши контрактну армію на добровільній основі. Він вважає, що мова йде про певні тенденції в процесі державотворення, які відбувалися та відбуваються на тлі підписання цього президентського указу. «Збільшення суми штрафів і посилення кримінальної відповідальності — це ті кроки, які, на думку представників Генерального штабу ЗСУ, наблизять нас до контрактної армії і стандартів НАТО. Але показовою у цій ситуації є відсутність єдиної командної стратегії реформування української армії», — зазначає експерт.
Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, вважає, що єдиної думки щодо того, як має виглядати українська армія через десять чи двадцять років зараз навіть серед військових відомств немає. «Генеральний штаб і Міністерство оборони, судячи з усього, по-різному бачать майбутнє ЗСУ, а органу, який виступив би агрегатором дискусій із цього приводу, у нас просто немає, — каже він. — Теоретично, таким майданчиком мала ю стати Рада з національної безпеки й оборони, але цього не відбувається. Генеральний штаб видав таку собі «Візію розвитку Збройних сил». Але на сторінках цього документа немає ні слова про створення в країні професійної армії».
Фахівець заявив, що своїм указом президент України продемонстрував, що йому не цікаві питання армії й її реформи. Адже якщо говорити про реформу, то логічнішим виглядає закріплення в законі практики президента Порошенка про призов із 20 років, ніж повторне зниження призовного віку.

Чого очікувати
Згідно з чинним законодавством України, існує кілька способів отримати відтермінування або звільнення від служби в армії. Однією з підстав є стан здоров’я. Повне звільнення від загальної військової повинності мають молоді люди з явними важкими патологіями, наприклад, відсутність кінцівки, сліпота, глухота, розумова відсталість, шизофренія тощо. У більшості інших випадків мова йде не про списання призовника через непридатність до служби, а про необхідність у лікуванні, на підставі якого дається тимчасове відтермінування (на півроку або один рік), потім проводять повторну медичну комісію.
Крім цього, віруючі громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою. Громадяни проходять альтернативну службу переважно в межах населеного пункту за місцем проживання або у місцевості, звідки вони мають можливість щоденно повертатися до місця проживання. Враховують фахову підготовку та рівень кваліфікації, підтверджені відповідними документами. Громадянин, спрямований на альтернативну службу, не має права відмовлятися від місця проходження альтернативної служби. Громадянин зобов’язаний з’явитися для проходження альтернативної служби у визначені в спрямуванні місце та терміни.
Інші ж мають відбути строкову військову службу. Призов строковиків в Україні проводять із метою підготовки призовників до захисту своєї держави та забезпечення особовим складом не лише ЗСУ, а й комплектування Національної гвардії, Прикордонної служби та Державної спецслужби транспорту, а також інших армійських формувань і правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями строкової служби.
Отже, цієї весни в Україні знову розпочнеться «полювання» рекрутів. У багатьох містах, як і раніше, працівники військкоматів стануть виловлювати молодих хлопців на вулицях і примусово доправляти до військових комісаріатів для проходження медичної комісії та служби. Причиною цього у попередні роки ставало масштабне ухилення призовниками від строкової служби, відтак у військкоматів були значні невиконання планових наборів. Як буде цього року — побачимо.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply