Новини для українців всього свту

Monday, Aug. 3, 2020

Українська влада звинувачує попередників у «торгівлі на крові», а сама діє ще гірше

Автор:

|

Червень 14, 2020

|

Рубрика:

Українська влада звинувачує попередників у «торгівлі на крові», а сама діє ще гірше
Обмін полоненими у квітні 2020-го

Володимир Зеленський намагається усіляко звинувачувати свого попередника на президентській посаді мало не в усіх смертних гріхах. Один із них — «торгівля з окупованими територіями та країною-аґресором». Але те, що вчиняє теперішнє керівництво української держави — просто жах.

Продаж місць у списках на звільнення
Володимир Бойко, відомий в Україні журналіст-криміналіст, повідомив у своїй програмі «СтопРеванш» про діяльність злочинної групи, яка продає місця в списках на обмін полоненими. «Починаючи з грудня 2019 року процес обміну утримуваних осіб українська влада перетворила на відвертий, примітивний бізнес, коли за те, щоб потрапити до списку на обмін осіб, котрих незаконно утримують на територіях, підконтрольних терористичним організаціям «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» вони змушені платити чималі гроші. Людина, котра організовує цей обмін — добре відома. Це — Геннадій Кузнецов, генерал-майор Служби безпеки України (СБУ), — стверджує журналіст.
Він каже, що за місце в списку представники української влади вимагають від 30 до 80 тис. USD. Цю інформацію розслідувачу підтвердили й інші джерела. «Це не люди умовного Медведчука, чи ще когось, котрий розказував, що він своїми каналами когось там міняв. Це люди, наближені до офіційної перемовної групи. Вони казали, що для того, щоб пришвидшити цей обмін і повернути ваших рідних, потрібна якась там певна сума», — розповів Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук.
У прес-службі СБУ коментувати цей скандал наразі не готові. «Зрозумійте, просто на кожну публічну заяву СБУ не реагує», — відповідають у відомстві. «Очевидно, що немає сенсу рекламувати цей процес обміну полонених, оскільки відбувається просто тупе заробляння грошей. Цей процес буде нескінченним. А бійців залучають для проформи, щоб це хоча б ззовні трішечки виглядало на реальне звільнення наших ув’язнених бійців», — пояснює п. Бойко. «Мені здається, що СБУ щонайменше має цим зацікавитися, провести якесь розслідування і з’ясувати, хто вимагає ці гроші, кому потім вони ідуть», — додає, своє чергою, п. Рейтерович.

Офіційно
Міністерство закордонних справ (МЗС) України поінформувало, що впродовж останнього року Україні вдалося провести три успішні етапи звільнення утримуваних осіб і повернути з російських в’язниць понад 130 громадян України. У відомстві запевнили, що питання звільнення незаконно утримуваних Російською Федерацією (РФ) із політичних міркувань громадян України і надалі залишається актуальним, насамперед у контексті триваючих репресивних практик на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і м. Севастополь, а також на території самої РФ.
Дипломати начебто хочуть надати нового імпульсу міжнародним зусиллям, спрямованим на звільнення незаконно утримуваних РФ із політичних мотивів громадян України. Вони обіцяють, що проблематика політв’язнів буде залишаться серед пріоритетних питань порядку денного у діалозі з іноземними партнерами, а міжнародний тиск на РФ із метою їхнього якнайшвидшого звільнення посилюватимуть.
З цією метою МЗС ініціювало запуск Платформи з координації міжнародних зусиль для звільнення незаконно утримуваних РФ із політичних мотивів громадян України. «Ми бачимо її учасниками представників органів державної влади, до компетенції яких входить діяльність із надання допомоги, захисту прав і звільнення незаконно утримуваних громадян України; неурядових правозахисних організацій та об’єднань родичів політв’язнів; Меджлісу кримськотатарського народу. Важливим елементом стане подальше залучення до спільної роботи колишніх бранців Кремля», — зазначили в українському зовнішньополітичному відомстві.
Там також нагадали, що раніше вже діяла Громадська платформа з питань звільнення незаконно утримуваних РФ громадян України. Вона начебто стала успішним прикладом взаємодії між державним і громадським сектором із пошуку шляхів розв’язання проблем, які виникали внаслідок політичного переслідування та незаконного утримання РФ громадян України.
Нова платформа не підмінятиме діяльність інших органів державної влади. Це майданчик для обговорення та погодження дій, результатом яких має стати посилення міжнародного тиску на РФ із метою звільнення усіх незаконно утримуваних громадян України.

Підозрілі махінації
Борислав Береза, колишній народний депутат України, заявив в етері телевізійного каналу «Еспресо», що останній обмін полоненими, який відбувся 16 квітня ц. р., — це чистої води піар для Андрія Єрмака, голови Офісу президента України (ОПУ) та лобіста Кремля.
А Максим Жорін, представник партії «Національний корпус», додав: «В ОПУ останні обміни коментують як демонстрацію «дієвості стратегії Президента та дотримання домовленостей, досягнутих під час саміту в «Нормандському форматі». Насправді жодна серйозна домовленість між Путіним і Зеленським не була виконана. В т. ч. щодо звільнення заручників. Адже крім Окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) є ще й Крим і Росія. Незважаючи на обіцянки президента, ці незаконно ув’язнені українці досі перебувають поза списками обміну. Ми нічого не знаємо про їхній стан та умови утримання. Особливо зараз, під час епідемії коронавірусу, коли існує загроза заразитися та не отримати медичної допомоги».
Політичний аналітик Олег Савичук вважає, що обмін полоненими українське суспільство сприймає неоднозначно, позаяк тих, чиї імена відомі й широко обговорюють, у списках не було. Їхні родини звернулися до президента Зеленського за поясненнями, але так і не отримали їх. «Принцип, за яким мали б здійснювати обмін, звучить, як усіх встановлених на усіх встановлених. Але, ми маємо різних суб’єктів: Україну, яка має військовополонених, з одного боку, й РФ із іншого, — пояснює експерт. — Але обмін ми здійснюємо з ОРДЛО. Відтак є запитання громадянського суспільства, громадянського контролю, кого саме обміняла Україна, і кого отримала у відповідь».
На територію ОРДЛО поїхало 14 людей, засуджених в Україні за державну зраду, дехто — за тероризм. А серед тих, хто повернувся з колоній Донеччини та Луганщини, — лише двоє військовополонених: 49-річний Віктор Шайдов із Дніпропетровської області, військовослужбовець 53-ї бригади Збройних сил України. Він — один із вісьмох армійців, котрі на КАМАЗі випадково заїхали на непідконтрольні території у травні 2019-го. Другий —22-річний Микола Гриненко з Миколаївщини, військовослужбовець 79 десантно-штурмової бригади, котрий потрапив у полон 23 січня 2019-го під час виконання бойового завдання. Серед інших звільнених є цивільні, котрі у списках на обмін з’явилися в останній момент. І це підозріло.
Як повідомляв «Міст», останній обмін полоненими між РФ та Україною відбувся у квітні ц. р.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply