Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, May. 26, 2019

Україна опинилася перед загрозою скасування безвізового режиму з ЄС

Автор:

|

Березень 06, 2019

|

Рубрика:

Україна опинилася перед загрозою скасування безвізового режиму з ЄС

Країни «Великої сімки» та Світовий банк (СБ) вважають рішення Конституційного суду (КС) України щодо скасування відповідальності за незаконне збагачення великою поразкою у боротьбі з корупцією. «Це послабило вплив всієї антикорупційної архітектури, в т. ч. Вищий антикорупційний суд, який незабаром має бути створений і, як очікувалося, мав винести рішення у значній кількості справ про незаконне збагачення, а також вплинуло на здатність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) розслідувати корупцію у вищих ешелонах влади», — йдеться в спільній заяві країн G7 і СБ.
Своєю чергою, міжнародна організація з боротьби з корупцією Transparency International заявила, що рішення КС є порушенням міжнародних зобов’язань України і може призвести до скасування безвізового режиму з Європейським Союзом (ЄС). Нагадаємо, що карна відповідальність за незаконне збагачення була однією з вимог ЄС на виконання Плану дій задля введення безвізового режиму. Це також було одним із зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) щодо виділення багатомільярдних кредитів. «Справи чиновників, звинувачених у корупції, необхідно розслідувати, а верховенство права має бути відновлене. Якщо рішення не буде знайдене, то є всі шанси, що безвізовий режим із ЄС та фінансова допомога МВФ будуть заморожені, а це, своєю чергою, загрожує економічному розвитку країни», — заявила Делія Рубіо, голова правління Transparency International.

«Вразлива законодавча конструкція»
Нагадаємо, що 26 лютого ц. р. КС, розглянувши подання 59 народних депутатів Верховної Ради України (ВРУ) визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу України (ККУ), що передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Серед авторів подання: 23 нардепи з фракції «Народний фронт», по 11 — із «Блоку Петра Порошенка» та депутатської групи «Відродження», десятеро з «Опозиційного блоку», троє з групи «Воля народу», один із Радикальної партії. Показово, що серед підписантів є особи, котрі фігурують у справах про незаконне збагачення.
КС вирішив, що стаття ККУ про покарання за незаконне збагачення «не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого у статті 8-й Конституції України». Унікальна цитата з рішення КС: «Вразлива законодавча конструкція статті 368-2 ККУ уможливлює притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення особи, яка на законних підставах набула активи у власність, але не має підтвердження законності підстав такого набуття». Це як: чиновник за півроку збагатів на 10 млн USD на «законних підставах», але документально підтвердити появу 10 млн USD при зарплаті в 20 тис. грн не здатен? За логікою КС: не винен.
«Твердження про те, що звинувачення у незаконному збагаченні начебто змушує особу доводити свою невинуватість, не відповідає дійсності. Тягар доведення такого злочину й зараз лежить на стороні обвинувачення. Більше того, всі сумніви щодо доведеності стороною обвинуваченням провини особи мають тлумачитися на користь особи», — йдеться у спільній заяві ключових українських антикорупційних організацій, серед яких Transparency International Україна, Центр політико-правових реформ, Центр протидії корупції, Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE й інші.

Мінус п’ять років
Рішення КС стало справжнім шоком, адже фактично ставить жирний хрест на всіх антикорупційних зусиллях України після перемоги Революції гідності 2014 року. Як заявив Артем Ситник, керівник НАБУ, тепер доведеться закрити 65 карних справ за цією статтею, які розслідує його відомство. «Повернути це рішення не можна. Рішення КС не оскаржують. І тому можна ствердно сказати, що п’ять років втрачено. Зараз маємо легалізацію капіталів, здобутих незаконним шляхом. І виправити цю ситуацію неможливо, тому що це діяння декриміналізоване», — заявив п. Ситник. «Ці справи мертві. Більше того, через це рішення КС, майно, яке було набуте посадовцями у незаконний спосіб після Майдану та війни, не зможе стати предметом цього злочину. Іншими словами: всім все прощено», — додає Віталій Шабунін, голова громадської організації «Центр протидії корупції».
Назар Холодницький, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), розповів аґенції «Укрінформ», що тепер можуть бути закриті карні справи проти першого заступника голови Служби безпеки України Павла Демчини, голови Державної аудиторської служби Лідії Гаврилової, голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка, колишнього військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика, екс-керівника Державної фіскальної служби (ДФС) Мирослава Продана, міністра інфраструктури Володимира Омеляна, низки нардепів та інших. «Рішення КС — це удар по реформах. Та на місці посадовців я б не поспішав радіти: контора не закривається, — заявив керівник САП. — Робота НАБУ і САП триває. Крім «незаконного збагачення», є ще «привласнення», «недекларування», «хабарі».
Приголомшені й міжнародні партнери, які роками надавали Україні фінансову та технічну допомогу за головної умови — держава мала демонструвати поступ у боротьбі з корупцією. «Мушу визнати, у нас є причини непокоїтися через рішення КС про незаконне збагачення та доказову базу щодо цього. Звісно, треба ще детально проаналізувати це рішення. Людина, котра володіє певним статком, має бути спроможна довести його походження. Це загальноприйнята міжнародна практика», — заявив Валдіс Домбровскіс, віце-президент Єврокомісії.
«Незаконне збагачення — не новий злочин. Ще 2010 року більш як 40 країн криміналізували незаконне збагачення, і з того часу багато інших юрисдикцій включили цей злочин у своє кримінальне законодавство. Суди в усьому світі визнали, що покарання за незаконне збагачення — потужний інструмент у боротьбі з корупцією, який одночасно зберігає повагу до основних прав людини і конституційних принципів, таких, як презумпція невинуватості, гарантія проти примусу до самозвинувачення і правова визначеність», — йдеться у вже згадуваній спільній заяві G7 і СБ.

Відсутність «плану Б»
Постає питання: що далі? 28 лютого Президент України заявив, що підписав і доручив зареєструвати у ВРУ як невідкладний новий законопроект про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. За його словами, тепер стаття ККУ про незаконне збагачення буде виписана так, що «комар носа не підточить». Не дрімала й Юлія Тимошенко, яка внесла на розгляд ВРУ власний законопроект.
Але тут виникає дві важливих проблеми. По-перше, невідомо, коли в заклопотаних виборами нардепів дійдуть руки до голосування. Другий момент — наскільки досконалими є запропоновані законопроекти. «У президентській редакції містяться слова «про набуття активів без законних на те підстав». Це дуже складне питання, адже формально «підстави для набуття активів» можуть бути законними. Як приклад, на підставі договору, який підписали дві сторони, припустімо, Янукович отримав наперед гонорар за написання книги. Але не написав, бо сталися певні життєві обставини. Це законно? Ну так, договір є. А в запропонованій редакцій написано «без законних на те підстав». Відтак цей викрутас практично не дає можливості доведення незаконності набуття активів», — пояснив аґенції «Укрінформ» Микола Хавронюк, експерт Центру політико-правових реформ. Також він прокоментував і варіант Юлії Тимошенко: «Там є такі слова: «активів у значному розмірі, незаконність підстав набуття яких визнано у судовому порядку». Знову моделюємо ситуацію з умовним Януковичем. Адвокати та прокурори з двох сторін починають доводити, що активи набуті незаконно. Прокуратура звертається до цивільного суду, який через півроку виносить свій вердикт, припустімо, що підстави є законними. Потім незадоволена сторона звертається до Апеляційного суду. Він також приймає якесь рішення, але його знову оскаржують і справа йде до Касаційного суду. Але то ще не кінець. В іншої сторони щось «зачухалося», і вона вирішує звернутися до Європейського суду з прав людини… Надіюся, що головну думку вловили — справа розтягується на роки! Ба більше, ставити кримінальне провадження в залежність від цивільного — це юридична нісенітниця, що на голову не налазить».
Коротше кажучи, виглядає на те, що наразі «плану Б» з порятунку від ймовірного скасування безвізу та припинення співпраці з МВФ у Києва немає.

Ігор Берчак

До теми
Шевченківський районний суд Києва зменшив розмір застави екс-голові ДФС Роману Насірову зі 100 млн грн до 36 млн грн. Нагадаємо, що 10 листопада 2017 року прокурори САП направили до суду обвинувальний акт проти тодішнього голови ДФС Насірова і його підлеглого — керівника Департаменту погашення боргу ДФС Новикова. Обом інкримінують зловживання владою або службовим становищем та службове підроблення. За версією слідства, Насіров у 2015-2016 рр., діючи в інтересах народного депутата Олександра Онищенка, ініціював необґрунтовані рішення про розтермінування податкового боргу трьом компаніям, що завдало державі збитків на суму майже 2 млрд грн. Кабмін 3 березня 2017-го відсторонив Романа Насірова від виконання обов’язків голови ДФС на час проведення розслідування, а 31 січня 2018 року звільнив із цієї посади. Але напередодні п. Насіров встиг офіційно зареєструватися кандидатом на посаду Президента України (доки немає остаточного рішення суду, особа вважається невинуватою і користується всіма правами громадянина України, в т. ч. правом балотуватися на виборах будь-якого рівня. — Ред.), пообіцявши створити конкурентні умови не лише для іноземних інвесторів, але і для розвитку внутрішнього інвестиційного ресурсу. «Першим кроком нам треба зробити «нульове декларування». Всі знають і розуміють, що люди заробляли гроші як могли. Сьогодні це питання держави — дати можливість громадянам легалізувати свої кошти, сплатити встановлені податки й інвестувати надалі в розвиток своїх підприємств, а фактично — в розвиток своїх родин, у своє майбутнє», — заявив п. Насіров.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...