Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 23, 2019

«Свекруха зраділа, що я пішла в армію»

Автор:

|

Вересень 11, 2019

|

Рубрика:

«Свекруха зраділа, що я пішла в армію»
Ельзара Ібрагімова

Ельзара Ібрагімова підписала контракт на три роки зі Збройними силами України (ЗСУ). «Служити мріяла ще підлітком. Брат також хотів стати військовим. Але через проблеми зі зором його навіть на строкову службу не взяли. Тепер я втілила братову мрію в життя, — розповідає 20-річна кримська татарка. Тепер служить кулеметницею у військовій частині, що дислокується у Вінниці.
Ельзара раніше мешкала у Криму. Виїхала звідти 2013-го, за рік до анексії півострова Росією. Оселилася у батьків матері в с. Радівка Калинівського району на Вінниччині. «Після школи вивчилася на перукаря-візажиста, та це було не моє, — розповідає юнка. — Стригла на дому, робила макіяж і манікюр. Постійно тупцювала на одному місці, бачила лише голови і нігті. Кожна людина приходила в дім зі своєю енергетикою. Не завжди позитивною. Траплялися енергетичні вампіри, вони стомлювали. Згодом влаштувалася офіціантом-барменом у кафе в сусідньому селі. Потім працювала у ресторанах «Львівська цукерня», «Ренесанс», «Мафія».
Жінка півтора року живе у цивільному шлюбі з 28-річним вінничанином Віталієм Григоренком. Він — приватний підприємець. «Його мама служить у ЗСУ кухарем. Якось вона між іншим сказала: «Давай і ти спробуєш». Я ніби була не проти, але свекрусі вмовити мене не вдалося — від батька маю впертий характер. Лякала стрільба. Та й не хотіла, щоб люди казали, що то свекруха всунула мене в армію. Вона тоді змирилася, що невістка не стане військовою».
Наприкінці 2018 року Ельзара звільнилася з ресторану, в якому працювала менеджером. «Тоді на якомусь сайті прочитала оголошення, що одна з військових частин запрошує на роботу. Наступного дня пішла у відділ кадрів. Була вбрана у червоний кашеміровий плащ і чобітки на підборах. Підполковник Сергій Протопіш і капітан Влад Богданов поглянули на мене і сказали: «Буде важко». Пояснили, що у вбиральні не зможу зачинитися, не буду користуватися парфумами, фарбувати губи і робити манікюр. Дали поміряти 14-кілограмовий бронежилет. Хотіли, щоб відчула, як доведеться з ним бігати.
Почала збирати документи. Нікому з рідних не розповідала, що планує підписати контракт. «Чоловік питав, чим займаюсь. Відказувала: роботу шукаю, — ділиться юнка. — Лише подрузі зізналася. Вона їздила зі мною на медичну комісію. Коли пройшла, вирішила, що настав час розповісти про все чоловікові. Тоді саме святкували річницю нашого знайомства. Коли Віталік мив посуд, я видала: «Йду в армію». Запала тиша. Вираз його обличчя пам’ятаю досі.
«Мама засмутилася. Відговорювала від служби. Казала: «Для чого воно тобі?» — продовжує жінка. — А свекруха зраділа, що піду в армію. На присязі всім мене показувала: «То — моя невістка». Місяць звикала до військового порядку. Завдяки армії вчасно навчилася лягати спати. Відмовилася від гулянок. Співати в караоке й танцювати з дівчатами вже не поїду, бо знаю — вранці, як штик, маю бути на роботі».
Зараз Ельзара Ібрагімова готується до весілля. Запросять лише найрідніших. «Весільну сукню куплю обов’язково, але гучного святкування не влаштовуватимемо. Краще витратити 30-40 тис. грн на відпочинок, ніж більше 100 тис. грн на весілля. Поїдемо десь на море. Але не в Крим. Туди мені зараз дорога зачинена».
Курс молодого бійця тривав 45 днів. «Жила в казармі з дівчатами. Вставали о п’ятій ранку, — розповідає п. Ібрагімова. — Перша думка: нащо я сюди прийшла? Разів десять думала кинути все і повернутися додому. То берці натерли ноги, то доводилося марширувати у формі під палючим сонцем. Один раз нафарбувалася та пошкодувала — з мене все текло. Врешті, хотілося з’їсти якийсь салатик чи цукерочку».
Командири кричали, бо хтось в ногу не марширував. Тоді здавалося, що нерви здають. Усе перетерпілося. «Перші два тижні дратували хлопці, котрі не сприймали мене всерйоз, — згадує юнка. — Потім із ними потоваришували. Ще радилися зі мною, що робити, коли дівчина не відповідає на дзвінки».

Тетяна Сарахан, «Газета по-українськи»

About Author

Meest-Online

Loading...