Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Apr. 21, 2019

Скандальне звільнення голови правління Суспільного мовлення

Автор:

|

Лютий 06, 2019

|

Рубрика:

Скандальне звільнення голови правління Суспільного мовлення

Зураб Аласанія буде оскаржувати своє рішення в суді

Коли в травні 2017-го запрацювала Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ, або Суспільне мовлення), яка замінила колишнього державного монстра УТ-1, радощам медіа-експертів, представників громадянського суспільства та західних союзників України не було меж. Уперше в країні з’явився державний теле- та радіомовник, повністю незалежний від Президента та Верховної Ради. Щоправда, вже тоді лунали попередження, що незабаром терпець у влади лусне: хто ж захоче, щоб її критикували та ще й за державні гроші. Терпець луснув 1 лютого ц. р., коли Наглядова рада НСТУ прийняла рішення звільнити Зураба Аласанію, голову правління Суспільного мовлення, хоча контракт із ним був підписаний до травня 2021-го.

Реформа в дії
Здавалося б, за що? За майже півтора року роботи НСТУ є чим похвалитись. 28 колись розрізнених державних мовників національного та реґіонального рівня були об’єднані в публічне акціонерне товариство НСТУ з незалежною програмною політикою. Із понад 7 тис. осіб, котрі раніше працювали в обласних телерадіокомпаніях (ОДТРК), залишилося 4,5 тис. Мовлення у новому форматі ведуть три загальноукраїнські телеканали: «UA:Перший», «UA:Культура» та «UA:Крим», а також 25 реґіональних телеканалів. Змінився контент і у радіомовлення, яке ведуть трьома каналами: «UA:українське радіо», «UA:Промінь» та «UA:Культура».
«У ганебному списку засобів масової інформації (ЗМІ), які видають в ефір «джинсу» (замовні політичні матеріали, не позначені як реклама, що вводить в оману телеглядачів. — Ред.), каналів Суспільного мовника зараз немає. Схема багаторівневого контролю за діяльністю НСТУ працює. Хоча 2013 року УТ-1 був серед лідерів замовних матеріалів», — заявляла свого часу Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації (ІМІ), який щоденно моніторить програми українських телеканалів щодо замовних матеріалів.
Схема контролю й управління детально прописана в законі «Про суспільне телебачення та радіомовлення України»: всі кадрові призначення в НСТУ проходять на відкритих конкурсах. До реформи місцеві політики, зокрема, голови облрад та облдержадміністрацій фактично на власний розсуд призначали керівників ОДТРК, тому в подальшому місцеві ТБ та радіо, фактично, обслуговували інтереси лояльних чинній на той момент владі реґіональних політиків і депутатів облрад. «Але тепер правління НСТУ ні уряду, ні Президенту, ні парламенту нічого не зобов’язане. Воно відділене від політиків багатьма рівнями, тому вплив політиків неможливий через колегіальність прийняття рішень. Політик не може тепер прийти до менеджера в реґіоні, дати хабара, щоб його «показали в телевізорі», бо про це відразу дізнаються в Києві», — зауважує Вадим Міський, секретар Наглядової ради НСТУ та програмний директор громадської організації «Детектор медіа».

Скандальне рішення
Зрозуміло, що це добряче дратувало українську політичну еліту. Й ось 1 лютого ц. р. Наглядова рада НСТУ несподівано для всіх вирішила звільнити п. Аласанію. «Це не перша спроба усунути мене з посади. Тому що вже давно їх дратує і схема, і неконтрольованість новин, узагалі неконтрольованих ніким. Навіть я не втручаюсь як голова правління. А вони наполягають: «Або ти втручайся, або ми будемо втручатися». Хоча вони не мають на це права», — розповів сам звільнений керівник.
Засідання Наглядової ради стало скандальним. Питання щодо звільнення керівника НСТУ не стояло на порядку денному, його усно запропонував В’ячеслав Козак, член ради за квотою Радикальної партії Ляшка. Водночас, як розповів «Радіо Свобода» Олександр Павліченко, член ради від правозахисної сфери, по-перше, не для всіх його колег це виявилося несподіванкою (тобто, когось попередили завчасно), по-друге, п. Козак прийшов на засідання підготовленим: зі скринькою для голосування та бюлетенями, що вказує на ретельно прорахований крок.
Голосування було таємним: дев’ять голосів — за звільнення, три — проти. Після цього почалася цікава арифметика: як тільки ситуація набула широкого розголосу, вже більше, ніж троє членів ради заявили, що голосували проти. Причому перевірити це не вдасться навіть після оприлюднення рішення через таємну процедуру голосування.
Крім цього, текст рішення пообіцяли офіційно оприлюднити лише за тиждень. Водночас сам п. Аласанія опублікував у Facebook частину документу, в якому йдеться про те, що «голова правління НСТУ неправильно зрозумів принцип «відсторонення від влади», що призвело до повної деполітизації новин, що прямо суперечить місії надавати достовірну та збалансовану інформацію про Україну і світ».
«Унаслідок цього канал не висвітлив оперативно або не висвітлив взагалі (крім коротких згадок у новинах) такі важливі події, як національна Хресна хода за Єдину помісну церкву 28 липня 2018 року (за участю щонайменше 65 тис. громадян), засідання Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй 26 вересня 2018 року з вкрай важливих для України питань (включно з виступом Президента України), роботу ІХ міжнародного економічного форуму «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи» (за участю глави держави)», — йдеться в документі. Під викладеною частиною документу опальний керівник написав свій коментар: «Хоч би не палилися так відкрито».
Представники громадськості, журналісти та політики впевнені, що рішення Наглядової ради пов’язане з редакційною політикою Суспільного мовлення. Зокрема, з тим, що п. Аласанія погодив ще на рік вихід на каналі «UА:Перший» програм журналістських розслідувань «Схеми» та «Наші гроші», які викривають корупцію й представників чинної влади.
У відповідь деякі члени Наглядової ради почали заявляти про якісь фінансові зловживання з боку керівника НСТУ, не розголошуючи повного змісту прийнятого ними рішення. Нібито на засіданні були представлені результати аудиторського звіту щодо благодійного фонду при НСТУ, який працював із донорськими коштами. При цьому, як пояснив п. Павліченко, не йшлося про те, що це махінації власне п. Аласанії, і він якусь конкретну суму собі привласнив. «Це було подано в такому ключі, що це зловживання і, відповідно, НСТУ не може працювати з такими варіантами фінансування. Тож, це і була підстава, щоб не продовжувати контракт із Зурабом Аласанією», — зазначив він. Підтвердила цю інформацію й Світлана Остапа, заступник голови Наглядової ради та заступник шеф-редактора порталу «Детектор медіа». «Козак весь час підганяв присутніх голосувати, кілька разів повторивши, що, мовляв, давайте швидше вже завершимо з цим питанням», — повідомила вона.

Реакція журналістів і влади
Незалежні журналісти різних українських ЗМІ заявили, що вважають проявом цензури розірвання контракту з головою правління НСТУ й оголосили про створення неформальної спільноти під назвою «Ініціатива 34» (стаття 34 Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. — Ред.). У відкритому листі вони наголосили, що вважають рішення щодо звільнення п. Аласанії неприйнятним, бо воно було здійснене «непрозорим, таємним голосуванням з очевидним порушенням процедури, духу закону про Суспільне мовлення, функцій незалежної Наглядової ради та здорового глузду». А саме голосування назвали «огидним проявом боягузтва та підлабузництва».
Також зрозуміло, що настільки благодатна тема розворушила всіх кандидатів у Президенти, тож різноманітні заяви посипалися з усіх боків. Ми згадаємо лише дві, зроблені представниками чинної влади. У прес-службі Адміністрації Президента заявили: «Створення незалежного Суспільного мовлення було і залишається величезною цінністю для України. Суспільне є спільним досягненням влади та громадянського суспільства й завжди підтримувалось і буде підтримуватися Президентом».
Своєю чергою, Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ, вважає дочасне звільнення Зураба Аласанії провокацією. «Не думаю, що хороша ідея в цей час обкатувати технології й обмежувати пресу. Не думаю, що хороша ідея усунути за два місяці до виборів голову Суспільного телебачення в незрозумілий спосіб. Ми зараз уважно за цим спостерігаємо. Гадаю, що там є з чим розібратися. Скажу більше: я бачу факт дуже серйозної провокації та нападу на свободу преси за два місяці до виборів».
Й нарешті сам Зураб Аласанія заявив, що має намір звернутися до суду, «який заблокує саме рішення і зупинить його виконання». Він не відкинув, що можливе нове засідання Наглядової ради НСТУ, на якому буде чітко названо причину його відсторонення. Після цього, на думку п. Аласанії, може відбутися нове голосування, цього разу — публічне. Ситуація перебуває в процесі розвитку.

Ігор Берчак

До теми
У Латвії 2 лютого набула чинності тримісячна заборона на ретрансляцію телеканалу «Росія-РТР». Таке рішення ухвалила місцева Національна рада з електронних ЗМІ у зв’язку з розпалюванням ворожнечі до України й українців і підбурюванням до війни у телепрограмах «Вечір із Володимиром Соловйовим» і «60 хвилин». У заяві Нацради вказано, що «22 травня 2018 року в програмі «Вечір із Володимиром Соловйовим» її ведучий неодноразово і недвозначно вороже висловлювався про українців, називав їх «бандерівцями», «нацистами», «антисемітами» та «бандитами». Своєю чергою, в передачі «60 хвилин» від 11 січня 2018 року політик Володимир Жириновський неодноразово закликав розпочати воєнні дії на території України, а також образливо висловлювався про українців». Латвійська Нацрада особливо звернула увагу на дуже важливу обставину — планомірну образу російськими пропагандистами не просто держави, не політичних партій або громадських об’єднань, а цілого народу — за етнічною та політичною ознакою.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...