Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 20, 2018

Сім міфів про реформу шкільної освіти в Україні

Автор:

|

Квітень 26, 2018

|

Рубрика:

Сім міфів про реформу шкільної освіти в Україні

Лілія Гриневич, міністр освіти та науки України

Реформа освіти є, ймовірно, найбільш довготерміновим, а за своїм впливом — найбільш фундаментальним кроком влади за останні роки. Спершу її наслідки відчують учні й їхні батьки, а за кількадесят років, коли теперішні школярі прийдуть в бізнес та владу, й усі інші. Не дивно, що про таку масштабну реформу побутує чимало чуток і міфів.

Міф 1: Укрупнення шкіл потрібне для знищення українського села
«Стоїть завдання зробити так, аби витіснити людей із села, щоб можна було за безцінь забрати землю. Це і є головною причиною закриття малокомплектних шкіл», — вважає Станіслав Ніколаєнко, колишній міністр освіти України.
Правда: укрупнення шкіл є добровільним і спрямоване на покращення якості освіти. Закриття малокомплектних шкіл пов’язане, насамперед, із низькою якістю освіти у таких школах та оптимізацією навчальної мережі.
Станом на 2016 рік більше половини шкіл в Україні були розташовані у сільській місцевості, у 613-х школах навчалось до 25 учнів, що означало, що у школі один вчитель веде кілька предметів та є низька інфраструктурна база.
Згідно з дослідженням CEDOS, 15 % сільських учителів читають більше, ніж три предмети, малих містах — 8 %, у середніх і великих — 5 %; у сільських школах у середньому 3,8 гуртків на школу, у cередніх містах — шість, у великих — дев’ять; майже 30 % сільських шкіл не мають жодного комп’ютера, під’єднаного до Інтернету, тоді як у великих містах практично всі.
Натомість реформа пропонує в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) створити опорні школи й їхні філії. Відповідно до реформи децентралізації, школи передаються в розпорядження ОТГ, що тягне за собою фінансування з бюджету громади. Саме тому громада відтепер має право засновувати школи і визначати, які стануть опорними, а які — філіями. Відповідно, рішення про ліквідацію чи реорганізацію навчального закладу громада приймає самостійно.

Міф 2: Профільність школи звужує світогляд учнів
«Фракція не підтримує пропозиції влади щодо ранньої профілізації учнів, зменшення кількості обов’язкових предметів, зокрема природознавчих наук, які розвивають логічне мислення дітей», — заявляла Юлія Тимошенко, народний депутат України.
Правда: профільність розвиває учня та допомагає глибше зануритись у цікаву учню тему. Початкова школа є однаковою для всіх і надає однакову базу для кожного учня. Натомість починаючи з 5-го класу учні матимуть змогу обрати предмети для поглибленого вивчення, а решта будуть навчатися з меншим навантаження. Крім цього, у 9-му класі завершиться загальний цикл предметів і близько 50 % предметів можна буде обирати, відповідно до профілю.
Коли учень може обирати предмети — навчання стає персоналізованим. Це дозволяє вибудувати власну освітню траєкторію. Такий підхід відповідає глобальним освітнім трендам сучасності. Як показує практика британських шкіл, коли учні обирають предмети до вивчення, вони свідоміше ставляться до свого навчання та несуть більшу відповідальність, що згодом трансформується у кращу академічну успішність учнів.

Міф 3: Природничі спеціальності скасують
«В українських школах зникне «біологія», «фізика» та «хімія», — лякають у соціальних мережах.
Правда: учні, не зацікавлені у професіях, пов’язаних із природничими спеціальностями, зможуть проходити скорочений інтегрований природничий курс. Предмети не «викидаються», а інтегруються задля цілісного розуміння світу учнями. Курс поєднає фізику, хімію, біологію, географію, астрономію й екологію. Він рекомендуватиметься до проходження учням 10-11-их класів, суспільно-гуманітарного, спортивного та художньо-естетичного профілів, тобто тим, котрі не планують здавати зовнішнє незалежне оцінювання з цих предметів. У такий спосіб школи зменшать академічне навантаження на учнів і дадуть змогу заглибитися в обрану спеціалізацію.
Цілісне навчання, а відтак, інтеграція навчальних предметів — одна з передумов переходу до розвитку навичок і здібностей учнів. Це підтвердили дослідження науковців — Сюзен Дрейк, професора Університету Сент-Катеринсу (провінція Онтаріо), та Ребекки Барнс, професора Університету Аппалачів (штат Західна Вірджинія), котрі вважають, що інтеграція предметів у межах навчального плану дозволяє підняти успішність, мотивацію учнів і розвинути їхні компетенції.

Міф 4: Ключова причина занепаду українських шкіл — низькі зарплати
«Основна проблема — підвищення зарплат», — репетував Олег Ляшко, народний депутат України.
Правда: Ключова проблема — неефективний розподіл коштів, реформа допоможе суттєво збільшити зарплати вчителів. Так, зарплати у педагогів — невеликі, проте складно це назвати «основною проблемою». Новий закон «Про освіту» передбачає мінімальну ставку вчителів на рівні трьох мінімальних зарплат — 9,6 тис. грн, проте зарплати зростатимуть поступово. 2018-го зростання відбудеться на 25 %. Також підвищення кваліфікації вчителів чи підвищення категорії збільшуватиме їхню зарплату на 10 %. Відповідно до прийнятого бюджету на 2018 рік, освітня субвенція, з якої виділяються кошти на зарплату вчителів, зросла на 16 %.
Також, цього року змінився принцип розподілу цих коштів. Якщо раніше формула враховувала лише кількість учнів у школі та тип населеного пункту, то зараз формула також враховує також наповнюваність класів і кількість годин на тиждень.

Міф 5: Реформа призведе до масових звільнень вчителів
«Третину вчителів можуть скоротити», — зазначав політолог Михайло Павлів.
Правда: Реформа не передбачає звільнень. По-перше, закон розширює управлінську автономію директорів навчальних закладів: директор має право оголошувати конкурси на вакантні посади педагогічних та інших працівників, а також — призначати та звільняти їх із посад. Але звільнення не може відбуватись безпідставно.
Друге побоювання стосується сертифікації вчителів. Вона є добровільною й ініціюється самим вчителем. Результати сертифікації не передбачають звільнення вчителів із посад. Навпаки, ті хто пройдуть сертифікацію добровільно, отримають 20 % надбавки до зарплати.

Міф 6: Реформа забороняє батьківські комітети
«Міністерство освіти та науки заборонило батьківські комітети у школах», — писала українська преса.
Правда: Створювати батьківські комітети зможуть заклади освіти. Рішення про створення, реорганізацію чи ліквідацію батьківського комітету приймає навчальний заклад самостійно, рішенням загальних зборів чи засідання трудового колективу. Новий закон «Про загальну середню освіту» деталізуватиме порядок створення органу батьківського самоврядування та його взаємодії зі школою та її засновником (місцевими органами самоврядування).

Міф 7: № школах не залишиться місця для мов національних меншин
«Ту мову, яка для дітей є рідною, практично буде заборонена для випускників середніх шкіл, бо в старших класах її просто не будуть вивчати», — запевняє Олександр Вілкул, представник «Опозиційного блоку», що складається з колишніх соратників утікача Януковича.
Правда: Частину предметів і надалі зможуть викладатися мовами національних меншин. Закон не забороняє російської в школах, а лише стверджу, що мовою навчання у загальній середній школі є державна мова. Навчання у середній школі буде не винятково українською, а міститиме предмети, які викладатимуться мовами національних меншин. Будуть розроблені словники мовою меншини для паралельного вивчення термінології двома мовами.

Лілія Боровець, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...