Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, May. 21, 2018

Піррова перемога?

Автор:

|

Жовтень 04, 2012

|

Рубрика:

Піррова перемога?

Під тиском громадськості скандальний закон про наклеп був скасований, але не остаточно

Верховна Рада України (ВРУ) підтримала постанову «Про скасування рішення ВРУ про прийняття в першому читанні проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність і ділову репутацію людини».

Чергова провокація

ВРУ 2 жовтня ц. р. симулювала зречення свого чергового одіозного рішення. Цього разу — прийнятого 18 вересня «за основу» голосами 244 депутатів із парламентської більшості проекту Закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність і ділову репутацію людини». Обурення не лише української громадськості, а й світової спільноти він спровокував тому, що його автор депутат Віталій Журавський із парламентської фракції Партії реґіонів (ПР), яка керує зараз Україною, пропонує карати за наклеп, зокрема, обмеженням і позбавленням волі. Цікаво, що цей свій законопроект «реґіонал» зареєстрував через тиждень після того, як статтю про наклеп було повернуто до… Кримінального кодексу в Росії.

Але навіть лояльна щодо нинішньої влади Валерія Лутковська, Уповноважена ВРУ з прав людини, визнала: «Проект Закону «Про зміни до Кримінального та Кримінальнопроцесуального кодексів України» суперечить Конституції України (адже в ній статтею 34 «кожному ґарантується право на свободу думки й слова, на вільне висловлення своїх поглядів і переконань»), Європейській конвенції про права людини та міжнародним зобов’язанням України». Адже в українській державі, де зараз панує вибіркове правосуддя, Феміда цілком здатна кваліфікувати як наклеп не лише журналістське розслідування, а й некомпліментарне щодо влади висловлювання будь-якого громадянина.

А адвокат Валентина Теличенко слушно зауважила, що «законом Журавського» влада ще й здатна усувати опозиціонерів від участі в парламентських і президентських перегонах: «Навіть після сплати штрафу залишатиметься судимість… У такий спосіб легко усунути конкурента від участі у виборах. Іншими словами, якби стаття про наклеп уже діяла, не знадобилося би звинувачувати Юрія Луценка у святкуванні Дня міліції: його достатньо було б ув’язнити за наклеп на правлячих політиків. І так можна буде вчинити з кожним, хто заперечує «покращення вже сьогодні».

Єдиним фронтом

Ухвалення цього законопроекту в першому читанні засудив і уряд Європейського Союзу (ЄС) — Єврокомісія (ЄК), а також Рада Європи, Організація з безпеки й співробітництва в Європі, депутати Європарламенту (ЄП), Міжнародна та Європейська федерації журналістів, міжнародна організація «Репортери без кордонів», Національна спілка журналістів України (НСЖУ), Незалежна медіа-профспілка України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, рух «Стоп цензурі!», Міжвідомча робоча група з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів, Український ПЕН-центр.

Зокрема, «Репортери без кордонів» кваліфікували «закон Журавського» як репресивний і каральний. А також констатували: «Відсутність чіткості у визначенні наклепу, який законопроект описує як «поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її репутацію», викликає побоювання у виникненні зловживань унаслідок різних тлумачень. Проти журналістів зможуть порушувати карні справи за публікацію статей про діяльність політиків і впливових бізнесменів. Журналістам загрожуватиме тюремне ув’язнення за оприлюднення розслідувань, що ставить під загрозу саме функціонування незалежних засобів масової інформації. Ці положення також порушують статтю 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, підписантом якого є Україна».

Нагадавши, що закон про наклеп є також порушенням Європейської конвенції з прав людини, яку Україна теж ратифікувала, «Репортери без кордонів» звернулися до Штефана Фюле, єврокомісара з розширення та політики сусідства, із проханням роз’яснити Києву, що прийняття цього документа є несумісним із тіснішою асоціацією з ЄС. А Джим Бомбела, президент Міжнародної федерації журналістів, констатував: «Цей закон буде ще одним цвяхом у труну свободи слова в Україні».

Торбйорн Ягланд, генеральний секретар Ради Європи, також закликав ВРУ «відмовитися від цієї спроби задушити свободу засобів масової інформації (ЗМІ), що є необхідною умовою функціонування демократії», бо «без вільних ЗМІ немає жодного засобу проти некомпетентності та зловживання владою».

Утім, навіть Валерій Хорошковський, перший віце-прем’єр України, визнав: «На жаль, у нашій країні в силу того, що немає довіри до судів, ми не можемо ухвалювати таке жорстке законодавство».

Своєю чергою, Олег Наливайко, голова НСЖУ, застеріг: «Якщо цей закон, не дай Боже, у другому читанні буде прийнятий, то буде створена атмосфера страху й залякування в журналістському середовищі». А 25 вересня стартувала Всеукраїнська акція протесту «Захисти своє право знати. Скажи «ні» закону про наклеп» проти прийняття цього закону. Зокрема, 1 та 2 жовтня приблизно 400 журналістів, зібравшись біля стін ВРУ, вимагали скасувати законопроект Журавського. Протестували вони й вулицях інших міст України. А їхню акцію як у столиці, так і поза нею підтримали опозиційно налаштовані громадяни. Окрім того, десятки українських газет і журналів протестували проти спроби репресій щодо журналістів своїми чистими першими сторінками.

«Журналісти перемогли»?

Таким чином, уже 3 жовтня московська «Независимая газета» констатувала в заголовку своєї публікації, що «Українські журналісти перемогли в сутичці з владою». А в підзаголовку пояснила: «Верховна Рада скасувала закон про карну відповідальність за наклеп, але може до нього повернутися». Позаяк уже 2 жовтня 349 депутатів ВРУ, навпаки, проголосували за скасування ухваленого 18 вересня парламентом рішення щодо наклепу. Проти цього був лише депутат ПР Василь Кисельов. Натомість 174 його колеґи по фракції, проголосувавши проти того, що вони самі ж прийняли два тижні тому, засвідчили таким чином, що поводяться зі законотворчістю, як циган — із торбою.

Тож важко не погодитися з Арсенієм Яценюком, одним із лідерів опозиції та депутатом парламентської фракції «Наша Україна» — «Народна самооборона» (НУНС), який слушно зауважив: «Як коти: нашкодили й розбіглися — і показали, що бояться власного народу». Але тут же додав: «Вони, звичайно, будуть робити все, щоби повернутися до його прийняття після виборів!»

А Сергій Сас, заступник голови Реґламентного комітету Верховної Ради й депутат парламентської фракції «Блок Юлії Тимошенко-«Батьківщина», переконаний, що Володимир Литвин, голова ВРУ, сфальсифікував голосування за скасування скандального закону про наклеп. Нардеп пояснив, що позаяк парламент скасував своє рішення про прийняття законопроекту у першому читанні, але не відмінив постанови й пункту про доручення головному комітету підготувати законопроект до другого читання, то скандальний проект знову можуть повернути до порядку денного».

Володимир Ар’єв, депутат із фракції НУНС, теж дійшов власного висновку: «Цитую стенограму Верховної Ради. Литвин каже: «Ставлю на голосування пропозицію про скасування рішення погоджувальної ради про прийняття в першому читанні проекту закону…» Тобто скасовано рішення, а не саму постанову про схвалення закону в першому читанні. Тому законопроект Журавського залишився на порядку денному де-юре й може бути прийнятий у будьякий момент».

А колеґа п. Саса по фракції Віктор Уколов уточнює: «Литвин поставив на голосування не проект постанови Журавського про скасування його законопроекту, а РІШЕННЯ — неюридичне формулювання. Таким чином, стверджують юристи, законопроект Журавського не скасовано, він перебуває у базі даних і може бути проголосований ще на цій сесії».

Але депутати з парламентської фракції ПР і не приховують, що лише відклали закон про наклеп. Зокрема, її лідер Олександр Єфремов заявив: «Ніхто не може пообіцяти, що в наступному парламенті не буде внесений законопроект про наклеп». А його соратник по фракції Сергій Ківалов узагалі відкрито пообіцяв, що «новий склад парламенту в спокійному робочому режимі законотворчості повернеться до цього питання».

Тим часом депутат«реґіонал» Олена Бондаренко спробувала розставити крапки над «і»: «По суті, потрібно розуміти, що останнє рішення щодо скасування законопроекту про наклеп було прийняте виключно під впливом політичної ситуації. Тому потрібно шукати більш вигідний час для цього. Ми у будьякому разі повернемося до обговорення цієї теми. Проблеми ніхто не зняв. Проблема захисту ділової репутації, честі й достоїнства в країні стоїть дуже гостро. І це стосується не тільки політиків, тільки бізнесменів чи тільки журналістів, це стосується будь-кого».

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...