Новини для українців всього свту

Thursday, Jul. 18, 2019

Останній призов до українського війська

Автор:

|

Вересень 19, 2013

|

Рубрика:

Останній призов до українського війська

Уряд призвав до війська ще 10,8 тис. українців. І хоч засоби масової інформації (ЗМІ) принагідно нагадали запевнення Міністерства оборони (МО), що надалі армія буде комплектуватися професійно, фахівці дуже щодо цього сумніваються.

«Але не факт»
Керівництво України не втомлюється роздавати обіцянки, які принаймні частина ЗМІ сприймає абсолютно всерйоз. Зокрема, переповівши 11 вересня розпорядження уряду призвати в жовтні й листопаді до армії 10,8 тис. осіб, мас-медіа принагідно нагадали твердження міністра оборони Павла Лебедєва, що це вже – фініш строкової військової служби.
Саме в цьому він запевняв українців, наприклад, 31 серпня ц. р. у сюжеті «Телевізійної служби новин» каналу «1+1». Однак у публікації з цього приводу хмельницьке інтернет-видання «Всім» 14 вересня цитує слова Василя Нікітчука, заступника начальника тамтешнього об’єднаного міського військового комісаріату: «Але не факт, що восени на строкову службу приймуть останніх хлопців. Адже потрібно внести зміни до закону».
Як бачимо, у міському військовому комісаріаті зауважили те, про що забув згадати міністр оборони: його запевнення, що цьорічний призов буде останнім, суперечать Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», у пункті четвертому статті другої якого читаємо: «Види військової служби: строкова військова служба…»
І хоча внести зміни до цього документа навряд чи становить проблему, цього не зроблено дотепер, незважаючи на те, що 31 серпня керівник військового відомства вже не вперше відмовлявся від строкової служби. Наприклад, ще 25 червня заявив: «2013 рік — останній, коли на строкову військову службу є призов. З 2014-го відбудеться повний перехід на контрактну армію, тобто весняного призову-2014 на строкову службу вже не буде».
А 1 червня ц. р. управління преси й інформації Міністерства оборони роз’яснило, що повідомлення про відкладення термінів переходу Збройних сил України (ЗСУ) на контрактну форму комплектування до 2017 року, поширене низкою ЗМІ, суперечить дійсності. Насправді, запевняло воно, восени 2013-го відбудеться таки останній призов на строкову службу до лав ЗСУ. Та й напередодні, 31 травня, київська газета «Сьогодні» цитувала заяву міністра оборони: «Осінній призов буде останнім. Це рішення прийнято, і назад дороги немає».
4 березня ц. р. його заступник Олександр Олійник теж обіцяв, що ЗСУ проведуть останній призов восени 2013 року, бо армію незабаром повністю буде переведено на контрактну основу. А 8 лютого й начальник Генерального штабу ЗСУ Володимир Замана стверджував: «Нинішній рік стане останнім, коли українських чоловіків віком від 18 до 25 років можуть призвати до армії. З 2014-го Збройні сили України будуть комплектуватися лише солдатами і сержантами на контрактній основі. Від «послуг» строковиків вирішили відмовитися тому, що за рік, який вони проводять в армії, неможливо навчити нормального сучасного військового фахівця. Тому гроші, які витрачаються на призов і утримання солдатів строкової служби, доцільніше витратити на підготовку професіоналів». Ось така хронологія у зворотному порядку.

Президент гарантував лише до виборів
ЗМІ повсякчас нагадують і про те, що коли 2010 року президент Віктор Янукович ще тільки балотувався на посаду глави держави, то в шостому пункті його передвиборної програми була обіцянка: «Гарантую перехід на контрактну армію з 2011 року». Але торік 3 жовтня президент висловився із цього приводу вже обережніше: він, мовляв, сподівається, що найближчим часом в Україні буде повністю контрактна армія. А також визнав, що «перехід на контрактну армію на 100 % залежить від фінансового забезпечення».
Натомість, 15 лютого ц. р. президент визнав в інтерв’ю журналу «Україна і світ. Глобальний порядок денний 2013», створеному в співпраці The New York Times News Service & Syndicate і газети «Сьогодні», що «для ефективної реалізації завдання переходу на контрактну армію необхідно здійснити ряд заходів з підвищення конкурентоспроможності військової служби». Зокрема, «запровадити механізми мотивації для залучення молодих людей на військову службу за контрактом і продовження ними контрактів на наступні періоди». А конкретніше — забезпечити військовослужбовців житлом, гідним грошовим утриманням, можливістю отримання вищої освіти під час проходження військової служби за рахунок держави й повноцінної бойової (спеціальної) підготовки. Щойно «вирішивши ці та низку інших завдань, ми створимо умови для стовідсоткового комплектування армії військовослужбовцями за контрактом», застерігав, відтак, президент. «Тому остаточне рішення про терміни переходу буде прийматися з урахуванням можливостей держави з виконання зазначених завдань», – констатував він.
4 квітня тепер уже івано-франківська газета «Репортер» переказала таке пояснення заступника військового комісара обласного військкомату Валерія Волинкова: «Наразі в нас немає чіткої вказівки, що осінній призов 2013 року буде останнім». А 26 серпня й електронне видання «Алнет: Олександрія в Інтернеті» переповіло слова військового комісара Знам’янсько-Олександрівського об’єднаного військового комісаріату С. Сидоренка: «Поки що немає документів, які би підтверджували, що осінній призов на строкову службу буде останнім, очікуємо жовтня-листопада, коли має вийти відповідний указ президента України».

Це — просто декларації?
А тим часом відповіді на запитання: «Коли ж він надійде?» — не дасть наразі ніхто. Бо, наприклад, керівник апарату МО Володимир Можаровський визнав: «Це питання є надзвичайно складне й може вирішуватися лише в комплексі з питаннями створення сприятливих умов служби та бойової підготовки, належного грошового забезпечення, вирішення проблеми житла та багатьох інших».
А Леонід Поляков, голова експертної ради Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, висловився із цього приводу так: «Теоретично держава здатна забезпечити перехід на контрактну армію. Проте відразу виникає кілька запитань, на які ніхто не відповів. Наприклад, чи перехід на контракт буде здійснюватися тільки щодо збройних сил або ж він торкнеться всіх військових формувань? Як боротися з корупцією, яка може виникнути під час роботи з компаніями, залученими за системою аутсорсингу? І, нарешті, чи будуть окремо стимулювати людей, які несуть службу у віддалених точках країни? Якщо економіка почне працювати краще, то чи слід підвищити цим фахівцям зарплату, щоби не виникло плинності кадрів? І навпаки, якщо ситуація в економіці погіршиться, хто взагалі буде пропонувати ці стимули?»
Своєю чергою, Олександр Кузьмук, колишній міністр оборони України, який тепер є членом профільного парламентського комітету, застеріг у коментарі «Радіо «Свобода»: «Підтвердженням серйозності намірів реформувати Збройні сили й перейти на службу за контрактом буде проект бюджету на 2014 рік, у якому повинно бути передбачене необхідне фінансування. В іншому разі, обіцянки залишаться лише словами».
А Сергій Згурець, експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, поінформувавши, що «зарплати контрактників стартують із 1 700 грн, зауважив: «На таку низьку зарплату мало хто піде, і якщо її не підняти хоча б удвічі, отримаємо недостатньо навчене військо, така реформа нікому не потрібна».
Валентин Бадрак, директор цього ж центру, упевнений, що «професійне контрактне військо можна створити не «механічним» скасуванням призову, а поступовим і послідовним реформуванням». Утім, один зі старших офіцерів центрального апарату Міністерства оборони, чийого прізвища газета «Сьогодні» не назвала, стверджував: «Реформа армії взагалі неможлива, доки скорочується її фінансування, адже на цей рік дали з бюджету на 1,1 млрд грн менше, ніж торік (15,3 млрд грн)».
Своєю чергою, Анатолій Кінах, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки й оборони, який представляє в парламенті Партію реґіонів, називає заяви про перехід на контрактну армію 2014 року суто декларативними. У коментарі інформагенції «Українські новини» він пояснив: «Для переходу на контрактну армію необхідно бачити чітку перспективу оптимізації чисельності армії, її переоснащення, вирішення серйозних проблем соціального характеру. Це все повинно бути виписане в держпрограмі (реформування та розвитку Збройних сил), узгоджене з бюджетним фінансуванням, плануванням, і тільки тоді можна вже чітко говорити про етапи переходу на контрактну форму. Інакше це – це просто декларації».
Тож усі запевнення щодо швидкого переходу армії на контрактну основу п. Кінах кваліфікував як безпідставні. Дослівно ж прокоментував їх так: «Заяви про те, що із цього року Збройні сили України переходять на контрактну форму, не мають під собою ані нормативного, ані фінансового ґрунту».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...