Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 23, 2020

Новий мовний омбудсмен не бачить проблем, які можуть виникнути

Автор:

|

Липень 18, 2020

|

Рубрика:

Новий мовний омбудсмен не бачить проблем, які можуть виникнути
Тарас Кремінь

Уповноваженому зі захисту державної мови напророкували, що він «піде пригнічений».

Із другої спроби
Кабінет Міністрів України (КМУ) призначив уповноваженим (омбудсменом) зі захисту державної мови Тараса Креміня, 42-річного професора двох Миколаївських вищих навчальних закладів (національного університету імені Василя Сухомлинського й обласного інституту післядипломної педагогічної освіти). Науковцем та педагогом був і його батько Дмитро Кремінь, поет і лавреат Шевченківської премії.
Тарас Кремінь працював 2014 року головою Миколаївської обласної ради. А в 2014-2019 рр. — депутатом Верховної Ради (ВРУ) від «Народного фронту» та головою її підкомітету з питань науки та освіти. Він — автор і співавтор 180 законопроєктів. 44 із них стали законами, зокрема, законів «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про повну загальну середню освіту» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Посада уповноваженого зі захисту державної мови передбачена в останньому з них, ухваленому торік. Він доручив мовному омбудсмену «моніторити виконання законодавства про державну мову та державних цільових програм, розглядати скарги фізичних і юридичних осіб на дії та бездіяльність органів влади щодо дотримання вимог законодавства про державну мову, скеровувати до низки органів подання про проведення службових розслідувань і притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства про державну мову, складати протоколи та застосовувати стягнення» — штрафувати суб’єкти господарювання за порушення вимог закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.
Тож Тарас Шамайда, співкоординатор громадського руху «Простір свободи», вважає: «Без такого інструменту, як уповноважений, закон про мову можна просто покласти в шухляду. Виконувати його не будуть».
У конкурсі претендентів на посаду уповноваженого зі захисту мови переміг торік Кремінь. Але став омбудсменом лише 2020-го. Бо 27 листопада 2019 року КМУ призначив замість нього Тетяну Монахову, його колишню студентку та завідувачку кафедрою журналістики миколаївського Чорноморського національного університету ім. Петра Могили.
Журналісти української служби Deutsche Welle зауважили: «Проти її призначення напередодні виступила низка громадських діячів, пояснюючи, що вона не відзначилася жодними публічними діями з підтримки закону чи захисту мовних прав українців».
А п. Шамайда констатував: «Побоювання, які були висловлені в листопаді, справдилися. Ми просто втратили п’ять місяців. Навіщо була призначена ця кандидатура, для мене досі загадка. Політичної волі розв’язувати організаційні питання не вистачило насамперед у самої Монахової».

Намальовані на стіні двері
Як повідомляв «Міст», 24 квітня ц. р. вона заявила, що написала заяву про звільнення за власним бажанням. Найголовнішою причиною назвала те, що їй так і не вдалося домогтися створення секретаріату уповноваженого зі захисту державної мови. Хоч у прикінцевих і перехідних положеннях закону про мову визначено, що уряд впродовж місяця зобов’язується внести на розгляд ВРУ проєкт закону про внесення змін до державного бюджету на відповідний рік у частині фінансування забезпечення діяльності Національної комісії та уповноваженого зі захисту державної мови.
«В законі не прописано, що секретаріат є юридичною особою. «Створюється секретаріат». Ким створюється? Чому творці закону про мову не зробили такої елементарної речі щодо мого секретаріату — загадка. Двері, які просто намальовані на цегляній стіні, не відчиняються. Тільки після створення секретаріату казначейство виділяє фінансування й тільки обравши керівника секретаріату, можна створити штатний розпис і почати отримувати заробітну платню», — пояснила п. Монахова.
Вона також розповіла: «Майже пів року я лише витрачала власні кошти на поїздки з Миколаєва до Києва, винайм там житла тощо. За цей період витратила близько 30 тис. грн зі сімейного бюджету на свою роботу. Вважаю, що відтепер маю повне право святкувати День волонтера. Просила надати службове житло в Києві, але мені відмовили, мовляв, тільки депутатам ВРУ це можна».
«Писала проєкти постанов для КМУ про створення секретаріату. Зверталася з листами до депутатів, доповідаючи про труднощі, просила допомоги. Здійснювала спроби зареєструвати секретаріат у Центрі надання адміністративних послуг Печерського району, але марно. Зверталася до представників Офісу президента, але мої звернення були тотально проігноровані. Яка причина — чи то тому, що я не з їхньої політичної сили, не з команди Зеленського, то чи просто вони не збиралися займатися мовною політикою — не знаю. До Зеленського я так і не потрапила», — запевнила Монахова.
І підсумувала: «Я мала довге терпіння, поки була ілюзія, що повільно, але впевнено йду до мети. Однак, коли все було нарешті готово, коли після стількох моїх зусиль питання про створення секретаріату нарешті було винесене на голосування уряду, а потім раптово в день голосування викреслили з порядку денного, я остаточно переконалася, що йдеться про відсутність політичної волі. Зрозуміла, що всі мої дії заблоковані. Продовжувати брати на себе відповідальність за те, на що ніяк не можеш вплинути, просто безглуздо».

Саботаж
25 червня активісти громадянської спільноти «Мова об’єднує» заявили, що уряд не лише місяцями не ухвалює постанову, яка має запустити роботу секретаріату уповноваженого, а й штучно затягує процес його призначення, не виконуючи прямих вимог закону. Адже той передбачає, що в разі дочасного припинення повноважень уповноваженого кандидатури наступного подаються впродовж 30 днів із дня дочасного припинення.
Активісти наголосили: «30-денний термін сплив 5 червня. Передбачені законом посадовці вчасно подали кандидатури. Уряду залишається лише призначити одного з цих кандидатів на посаду. Замість цього уряд з подачі новопризначеного міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка саботує цю просту та прозору процедуру».
Того ж дня уряд ухвалив постанову про створення секретаріату уповноваженого зі захисту державної мови як юридичної особи публічного права. А 6 травня звільнив п. Монахову.
Людмила Денисова, Уповноважена ВРУ з прав людини, запропонувала призначити новим мовним омбудсменом Тараса Креміня, разом із яким входила до складу парламентської фракції «Народного фронту». Своєю чергою, Міністерство культури та інформаційної політики рекомендувало професора-філолога Світлану Бронікову.
А Міністерство юстиції — Святослава Літинського, доцента Львівського національного університету ім. І. Франка, сина чемпіонки Європи зі шахів Марти Літинської, відомого 125 позовами до суду щодо захисту державної мови. Саме він першим серед громадянин України домігся паспорта без російського тексту у ньому.

На пів року?
Більшість урядовців висловилися шляхом рейтинґового голосування за п. Креміня. Журналістка Світлана Крюкова спрогнозувала, що він пропрацює пів року й «піде пригнічений, розчарований, і після цього на порядок денний постане питання про ліквідацію цієї посади або про її трансформацію».
Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, вважає: «Посада мовного уповноваженого найближчим часом не має великих шансів стати ефективним механізмом захисту мови. Визначені законом функції та повноваження омбудсмена виглядають сумнівними».
«На мій погляд, цей закон — найкращий з усіх мовних законів, які були в Україні. Але в ньому є певні недоліки, які варто було б виправити, які також підважують роботу мовного омбудсмана», — пояснив він. Правозахисник вважає цю посаду «значною мірою декоративною». На його думку, без покращення закону до будь-кого на посаді уповноваженого суспільство весь час матиме обґрунтовані претензії.
Олександр Павліченко, виконавчий директор Української гельсінської спілки з прав людини, дійшла такого висновку: «Для успішної роботи такого наглядового органу, як інститут мовного уповноваженого, необхідні ресурси та системна підтримка, яких поки що не було достатньо. Наскільки потрібен цей інститут, не беруся казати».
«Концепція державної мовної політики має бути чітко артикульована та підтримана різними інструментами. Для забезпечення виконання закону є й інші неспеціалізовані органи, приміром, різні міністерства, роботи яких могло б бути достатньо для захисту державної мови. Посада ж уповноваженого лише допоміжний засіб, який мав би сприяти ефективнішому втіленню закону», — наголосив правозахисник.

Ігор Голод

Пряма мова
Тарас Кремінь, Уповноважений зі захисту державної мови:
— В Україні масово впроваджуватимуть безкоштовні курси державної мови. Гадаю, що тут якраз ініціатива могла б лежати як на навчальних закладах, так і на органах місцевого самоврядування. Вони повинні бути зацікавлені в тому, щоб створити всі необхідні сприятливі умови для своїх громадян. Зараз безкоштовні курси української мови в країні існують на рівні волонтерства, але саме з волонтерства ми починали створювати Збройні сили України 2014-го фактично з нуля. А тепер ми маємо фактично одну з найсильніших армій у Європі. 2014 рік ми починали в т. ч. з безкоштовних курсів на Майдані з вивчення української мови.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply