Новини для українців всього свту

Saturday, Jun. 6, 2020

Маленька мрія про великі літаки

Автор:

|

Січень 29, 2020

|

Рубрика:

Маленька мрія про великі літаки
Тетяна Ковкіна

Тетяна Ковкіна — родом із села Онуфріївка, що на Кіровоградщині. Уже рік вона працює за штурвалом літака. Шлях до цього був непростий. Тетяна каже, що після отримання ліцензії стикнулася з гендерною дискримінацією: її не запрошували на співбесіди лише тому, що вона дівчина. Але Тетяна не здалася.
— Змалку мріяла стати пілотесою, — ділиться юнка. — Та для навчання потрібно було багато грошей. А моя сім’я не була заможною. Тому п’ять років вчилася на інженера з аеронавігаційного забезпечення у державній льотній академії в Кропивницькому, згодом працювала за фахом. І збирала гроші на здійснення мрії.
— Розкажіть більше про вартість навчання…
— Теоретичну освіту можна отримати недорого. А от набути практичних навичок коштує немало, навіть під час навчання за державним замовленням студент має за це платити сам. Для отримання ліцензії приватного пілота необхідно налітати 45 годин (за заняття заплатила 10 тис. USD), а задля ліцензії комерційного пілота — ще 110 годин (майже 30 тис. USD). Навчалася приблизно два роки, поєднуючи освіту з роботою. Свідоцтво комерційного пілота отримала 2014-го, а роботу — лише через чотири роки! Усе — через гендерну дискримінацію.
— Якими в ваші обов’язки тепер?
— Я — другий пілот. Праворуч за штурвал сідає той, хто керує літаком, а ліворуч — той, хто веде документацію, відповідає за зв’язок, моніторить політ. Другий пілот часто буває активним, а командир — спостерігачем. Під час тривалих рейсів міняємося — один летить за штурвалом в один бік, інший — у зворотному напрямку. Літаємо у різних напрямках — Анталія, Хургада, Аліканте, Барселона, Париж, бувають внутрішні рейси — до Харкова чи Львова. Нещодавно повернулася з десятиденного відрядження до Китаю.
— Як готуєтесь до польоту?
— Збираємося на брифінг із командиром, аби обговорити, на якому ешелоні (висота польоту) й за яким маршрутом (весь повітряний простір розбитий трасами) будемо летіти, аналізуємо погоду, обмеження маршруту (можуть бути закриті окремі висоти). Максимальний час за штурвалом за один переліт становить приблизно сім годин. Та за один день буває й більше перельотів, максимально дозволено бути в небі дев’ять годин. На тривалі рейси виходить посилений екіпаж — два командири та другий пілот, аби можна було чергуватися та відпочивати в салоні літака. Упродовж послідовних 28 днів максимальний наліт може становити 90 годин. Іноді цю норму можна збільшувати до 112 годин 30 хвилин (за згодою льотного лікаря), але при цьому за рік показник льотного часу не має перевищувати 900 годин.
— Ваша робота позначається на здоров’ї?
— Атож. Під загрозою передусім серцево-судинна система, адже робота дуже стресова. Крім цього, пілоти багато часу проводять на висоті, де підвищений рівень радіації, тож ідеться і про опромінення. До речі, цього року Україна приєдналася до світових стандартів, відповідно до яких змінять один норматив. Якщо раніше пілотесу «списували на землю» на 12-му тижні вагітності, тепер можна літати до 26-го тижня.
— Літаєте завжди з чоловіками-командирами?
— Авжеж, в Україні жінок-командирів немає. Дівчат на пілотес стали навчати лише з 2000-х рр., тепер у цій сфері працює до десятка. Чи мрію стати командиркою? Це серйозна відповідальність, потрібно набратися досвіду. Командир відповідає за все, навіть за підрахунки злітної ваги літака — з пасажирами, валізами, екіпажем і кухнею. Для прикладу, максимальна вага Boeing 737-900 має становити не більше 85 т 139 кг, аби той злетів.
— Чи є серед пілотів забобони чи ритуали?
— Перед польотом дехто вітається з літачками. До речі, ми називаємо їх за останньою літерою у реєстраційному номері. Наприклад, «А» — Альфочка (від «альфа»), «В» — Бравік (від «браво»). Під час лету не можна розмовляти про катастрофи. Хоча навчання пілотів, починаючи з першого практичного заняття на тренажері, складається з позаштатних ситуацій — таких, як пожежа або відмова двигуна. Під час роботи кожні пів року проходимо обов’язкові навчання на тренажері. Тож готові до всього.
Розмовляла Лариса Пецух, «Експрес»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply