Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 15, 2018

Лінґвістичні виверти

Автор:

|

Жовтень 04, 2012

|

Рубрика:

Лінґвістичні виверти

Застосування закону про мови часом доводять до абсурду

Наступ на українську мову триває. У селі Білій Церкві Рахівського району Закарпаття статус реґіональної отримала румунська мова. Про це повідомив Ґеорґе Берінде, голова сільської ради Білої Церкви. «Згідно з положеннями Закону України «Про засади державної мовної політики», який передбачає надання статусу реґіональних мовам національних меншин, кількість яких у реґіоні складає 10 % від загальної кількості населення, на 12-й сесії сільської ради Білої Церкви від 14 серпня 2012 року було прийняте рішення застосовувати румунську мову в офіційних і адміністративних документах», — сказав війт.

А от у Верховній Раді Криму 26 вересня деякі депутати вперше на сесії виступили кримськотатарською мовою, поінформував Рефат Чубаров, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу та депутат Верховної Ради автономії. «Сьогодні вперше на сесії Верховної Ради Криму відбулися виступи з трибуни та з місця кримськотатарською мовою з перекладом російською. Деякі були шоковані, але в цілому колеґи поставилися до цього нормально», — написав п. Чубаров на своїй сторінці у Facebook.

Проте насамперед у Криму підтримується не кримськотатарська, а російська мова. Обсяг фінансування Програми підтримки реґіональної російської мови й російської культури в Севастополі 2012 року склав 1,5 млн грн, повідомила Тетяна Ульянова, депутат Севастопольської міської ради. «Раніше фінансування програми становило 1 млн грн, цього року його збільшено на 500 тис. грн», — уточнила п.Ульянова.

Однак дехто вважає, що українцям треба вивчати не російську мову, сфера застосування якої обмежується Співдружністю Незалежних Держав, а світову — англійську. У Верховній Раді вже зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про засади державної мовної політики» щодо всебічного розвитку англійської мови». Цей законопроект запропонував народний депутат Геннадій Москаль. «Відсутність у переліку реґіональних мов англійської обмежує права її носіїв, які компактно проживають, зокрема, у столиці й інших великих містах України. Серед іншого такі громадяни позбавлені права збирати підписи про визнання англійської реґіональною», — заявив він.

Доходить і до абсурду. Нещодавно сайт UaReview, відомий тим, що публікує вигадані новини, написав про те, що у Львові на розгляді міськради перебуває питання про надання статусу реґіональної мові програмування Java. Як завжди, деякі видання повірили повідомленню й передрукували його. Але й цим не закінчилося. Програміст Олексій Хилкевич зареєстрував петицію Львівської міськради з вимогою: «Надати мові Java статус реґіональної у Львові!» Документ підписало майже 150 осіб. «Висококваліфіковані Javaпрограмісти складають абсолютну меншість населення й, відчуваючи тиск із боку суспільства, позбавлені права в спілкуванні рідною мовою, через що змушені користуватися однією або кількома іншими мовами», — зазначено в петиції.

Мовний закон уже спричинив чималі проблеми, зокрема фінансові. Державна судова адміністрація попросила уряд надати додаткове фінансування для перекладачів. За даними відомства, звернення обумовлене потребою реалізації основних положень закону про мови, адже в межах території, на якій поширюється реґіональна мова, сторони можуть здійснювати виробництво й подавати письмові процесуальні документи реґіональною мовою (мовами) без додаткових витрат для сторін процесу. «Отже, для реалізації відповідних положень Закону «Про засади державної мовної політики» виникає необхідність передбачити в структурі судів посади перекладача, що, своєю чергою, вимагає додаткового фінансування з держбюджету на суму близько 16 млн грн», — ідеться в повідомленні Державної судової адміністрації.

Поки політики сперечаються про статус державної мови, понад половину жителів України розмовляють і пишуть із помилками, не володіючи як слід ні російською, ні українською. Фахівці Київського міжнародного інституту соціології стверджують, що суржиком спілкуються та пишуть від 11 до 18 % українців, або від 5 млн до 8 млн осіб. Більшість любителів змішувати дві мови живе в східних і центральних областях (21,7 %), а найменше їх — у Західній Україні (2,5 %).

Проте насправді українців, що постійно перекручують мову, — істотно більше, але експерти не беруться підрахувати їх. Багато респондентів не визнають своєї недорікуватості, відповідаючи соціологам, що досконало володіють двома мовами. За спостереженнями Ярини Скуратівської, ведучої радіо «Промінь», грамотною мовою можуть похвалитися від сили 20 % населення країни. Головні носії змішаної мови — вихідці зі сіл. Переїжджаючи в мегаполіси та пристосовуючись до російськомовних городян, вони починають уживати російські слова, хоча їхня фонетика залишається українською. У нескладному тексті диктанту на півтори сторінки студенти-першокурсники роблять кількадесят граматичних помилок, розповів Микола Зубков, доцент кафедри мовознавства Харківського університету імені Василя Каразіна, а рекорд — 140 граматичних і більш ніж 50 пунктуаційних помилок в одному тексті.

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...