Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 21, 2020

Кум Путіна намагається заборонити правду про поета

Автор:

|

Липень 17, 2020

|

Рубрика:

Кум Путіна намагається заборонити правду про поета
Вахтанг Кіпіані

Віктор Медведчук судиться з автором книги «Справа Василя Стуса».

Фейковий адвокат
У Дарницькому районному суді Києва розглядають позов Віктора Медведчука, депутата проросійської фракції Верховної Ради України (ВРУ) «Опозиційна платформа — За життя» та кума Путіна. Цей колаборант інкримінує історику й публіцисту Вахтангу Кіпіані, автору книги «Справа Василя Стуса», та видавництву Vivat образу того, чого позивач сам себе позбавив ще 30 років тому — честі, гідності та ділової репутації.
Попри це, шанувальник Путіна вимагає заборонити видання й розповсюдження книги п. Кіпіані та поширення будь-якої інформації про його дослідження в засобах масової інформації та в Інтернеті. Бо історик начебто образив політика за його участь у розправі над поетом і дисидентом Стусом.
1980-го його адвокатом призначили Медведчука, але той замість допомогти підзахисному, звинуватив його. Відтак порушив вимоги статті 23 «Основ кримінального судочинства СРСР», яка зобов’язала його «використовувати всі зазначені в законі засоби та способи захисту з метою з’ясування обставин, що виправдовують обвинуваченого або пом’якшують його відповідальність, і надавати обвинуваченому необхідну юридичну допомогу».
Відтак суд визнав Стуса «особливо небезпечним рецидивістом» за «поширення антирадянської пропаґанди» й відправив на десять років до виправно-трудової колонії особливого режиму. У ній поет загинув 1985 року. За словами політв’язня Василя Овсієнка, від удару карцерними нарами, підлаштованого наглядачами.
Проведений 2016-го адвокатами Романом Титикалом та Іллею Костіним правничий аналіз справи засвідчив: «Навіть за радянським законодавством Медведчук мав для захисту підсудного необхідні важелі, але ними не скористався, навпаки — порушив адвокатську етику, визнавши провину свого підзахисного за нього самого».
Тому запитання у назві розділу книги Кіпіані «Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?» — риторичне. Але адвокат позивача вимагає прибрати дев’ять, за його словами, «недостовірних» фрагментів тексту з книги: «Один із тих, хто розпинав поета — призначений державою адвокат Медведчук»; «Виховувався у родині політзасланця, кажуть шуцман (працівник охоронної поліції Третього рейху. — Ред.)»; «Чи була можливість у Стуса обрати «менше зло». Проте є фактом, що наданого, підтримуваного державною безпекою адвоката звали Віктор Медведчук»; «Адвокати відверто «відбували номер», не забуваючи, правда, здирати гонорари з убитих горем родин»; «Шістка комуністичної системи Медведчук»; «Син поліцая»; «Медведчук на суді визнав, що всі «злочини», нібито вчинені його підзахисним, «заслуговують на покарання»; «Він фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?»; «Злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи. Боявся КДБ чи просто завжди був циніком і аморальним типом?».

Нікчемна постать
Автор книги вважає, що написане у ній «виривають із контексту — кажуть, що розпинав — це вбивав, прибивав цвяхами». Але, за його словами, «очевидно, що йдеться про моральний осуд і йдеться про моральну категорію, оціночну». «Його вважали сином поліцая. Я так не вважаю. Він син політичного засланця, а інші кажуть — син поліцая — я цитую. Притягують за вуха, — пояснив п. Кіпіані. — Коли я називаю Медведчука шісткою комуністичної системи, а адвокат каже, що він не був членом Комуністичної партії, то я кажу про зелене, а він — про квадратне. Щоб бути шісткою комуністичної системи, не обов’язково бути членом КПРС. Шістка означає, що ти виконуєш призначену тобі роль. Андропов і Щербицький, наприклад, шістками системи не були, бо вони були керівниками цієї системи, «тузами», грубо кажучи, а іншим була надана певна роль — свідкам, адвокатам, суддям».
Автор книги назвав приклад абсурдності звинувачень йому: «У книзі я запитую: «Може, він боявся КДБ?». Адвокат Медведчука каже, що це запитання ображає його клієнта, що Медведчук насправді не боявся КДБ. Ну, хай довідку принесе з КДБ, що він його не боявся».
До слова, за словами дисидента Євгена Сверстюка, Стус назвав Медведчука «людиною комсомольського аґресивного типу». «Всі клієнти Медведчука кажуть, що він нікчемна постать. І я, власне, лише повторюю за Стусом, Литвином, Кунцевичем, що він був нікчемною фігурою», — наголосив п. Кіпіані.
Історик дійшов висновку, що мета позову Медведчука — дискредитація поета та дисидента. Бо адвокат позивача, за словами автора книги, «хоче показати, що Василя Стуса засудили справедливо, бо він був людиною, яка не могла працювати в рамках закону й бути радянським письменником та славити КДБ і КПРС.
«Це був не перший вирок, який супроводжував адвокат Медведчук. Перед тим він захищав поета Юрія Литвина, також члена Української Гельсінської групи (його знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму. — Авт.). Він також отримав максимальне покарання десять років в’язниці. Він, як і Стус, залишив неґативну оцінку своєму адвокатові. Стус сказав, що другий прокурор у цій справі не потрібен, а Литвин сказав, що профанство адвоката пов’язане не з його професійною непідготовленістю, а з тими оцінками згори, які отримав», — розповів Вахтанг Кіпіані.
Він резюмував: «Від адвоката реально мало або майже нічого не залежало, залежало бути людиною. Й якщо Медведчук ні першому, ні другому клієнту (в нього було ще двоє дисидентів після Стуса. — Ред.) не здався людиною авторитетною та надійною, і ми маємо ситуацію чотири кримінальних справ, клієнти в яких залишились неґативної думки про адвоката Медведчука».

«Московія наступає»
Своєю чергою, Юрій Артюх, представник видавництва Vivat у суді, наголосив, що Медведчук «не знайомився з матеріалами справи ні до початку судового процесу, ні впродовж нього, тож його поведінка впродовж судового процесу дає підстави казати, що він у деяких речах виконував функції, притаманні стороні обвинувачення».
А Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва Vivat, заявила: «Вимоги Медведчука — це неприхована спроба прямого тиску на свободу слова і друку в Україні, яскравий прояв боротьби з інакомисленням. Взагалі цей процес виглядає, як другий суд над Стусом. Медведчук свого часу цей процес програв. Ми маємо намір відстояти свою позицію до кінця і готові в разі потреби дійти до Європейського суду з прав людини». У видавництві Vivat наголосили: «Книга «Справа Василя Стуса» на 90 % складається з архівних документів, а думки автора побудовані на фактах, які містяться, в т. ч., в фактологічній частині книги».
Кум Путіна не вперше намагається заборонити книгу через суд. 2001 року після виходу дослідження Дмитра Чобота «Нарцис. Штрихи до політичного портрета Віктора Медведчука» він через суд вимагав визнати 99 фактів, опублікованих у книзі, такими, що не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність і ділову репутацію. Тоді Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, що в книзі опублікована недостовірна інформація, зобов’язав видавців спростувати її та виплатити позивачу грошову компенсацію. Але та справа дійшла до Верховного суду України, який 4 липня 2007-го всі вимоги Медведчука відхилив.
Попри це, депутат ВРУ Микола Княжицький зауважив: «Спроба заборонити книгу «Справа Василя Стуса» виглядає абсурдно і дико. Фактично, це таке друге символічне ув’язнення Стуса, адже книжка присвячена йому, і намагання заборонити її розповсюдження — це як намагання зробити йому довічне ув’язнення і після земних років. Звісно, все це виглядає цинічно жахливо, але знаючи вплив Медведчука на українські суди, ми переживаємо за результат, і бачимо те, як довго це тягнеться».
Тому перед будівлею Дарницького суду протестували проти домагань Медведчука близько ста активістів «Руху опору капітуляції». Вони скандували: «Реванш не пройде!». Один із учасників тієї акції зауважив: «Медведчук в очах українців хоче бути правильним і порядним. І коли спливає минуле, його це дратує. Це грає проти нього, бо Стус — помітна постать, адвокат його фактично втопив у цій справі й убив, бо мав захищати, а не захистив».
У Львові протестували проти домагань Медведчука на центральній площі міста кількадесят патріотів. Тарас Лисак, учасник цієї акції, заявив: «Московія наступає на Україну різними способами. Й один із них — розправа над книгою Вахтанга Кіпіані».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply