Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 24, 2019

Кримські татари мріють про власну армію

Автор:

|

Травень 05, 2016

|

Рубрика:

Кримські татари мріють про власну армію
Ленур Іслямов

Ленур Іслямов

Ленур Іслямов, кримський бізнесмен і політик, котрий володів конфіскованою російськими окупантами кримськотатарською телекомпанією «АТР» та очолював координаційний штаб із блокади анексованого Путіним півострова, заявив нещодавно в інтерв’ю «Радіо Свобода», що «у складі Збройних сил України (ЗСУ) необхідно створити кримськотатарську армію».

«Уже представлено концепцію»
Підприємець таким чином відреаґував на репресії окупантів проти його співвітчизників, зокрема — на заборону 26 квітня ц. р. «Верховним судом» півострова діяльності представницького органу кримськотатарського народу — Меджлісу, а також на листівку, яку йому переслали з батьківщини й про яку він розповів: «Зі села Мітяєво у Сакському районі привезли листівку-пам’ятку — правила евакуації і що зі собою брати. З’ясовуємо, чи це — провокація, чи нас до чогось готують. Депортацію євреїв колись також називали евакуацією. А кримські татари представляють у Криму Україну. Обстоюють не просто проукраїнські позиції, а українські. Тому їх виселять кількома способами: добровільно — коли їхньому бізнесу та роботі «перекриють кисень», примусово чи їх почнуть саджати по в’язницях».
Раніше Рефат Чубаров, депутат Верховної Ради й очільник Меджлісу, вже повідомляв у інтерв’ю інтернет-виданню «Апостроф», що Президенту й міністру внутрішніх справ України представили концепцію одного з підрозділів майбутньої кримськотатарської армії, за його словами, «батальйону «Крим», або батальйону імені Номана Челебіджихана (кримськотатарський політичний діяч початку XX ст., про котрого нещодавно писав «Міст». — Ред.), як його ще називають, де служили б громадяни України — вихідці з Криму». «Із цього питання звертаються як кримські татари, так і інші мусульмани. Я як політик виходжу також із того, що в момент деокупації Криму цей підрозділ буде незамінний для забезпечення громадського порядку в Криму в перші місяці його звільнення, охорони громадських будівель та органів влади, які будуть відновлені, інших стратегічних об’єктів», — запевнив він.
«Це буде не мононаціональний і не монорелігійний підрозділ, але при цьому там мають бути створені умови для віруючих людей, там має бути халяльна їжа, там разом із капеланом має бути й імам. Ми продовжуємо консультації з Президентом, дуже сподіваюся, що найближчим часом такий батальйон буде створено», — переконаний лідер Меджлісу.

«Треба грати в шахи»
Ленур Іслямов детальніше розповів про цей батальйон у коментарі київському часопису «Сьогодні»: «Крим» буде виконувати завдання, які перед ним поставить Генеральний штаб (ЗСУ. — Ред.), але основним його завданням стане саме охорона кордону Криму. Чисельність формування становитиме 560 осіб, а активісти вже сьогодні отримують волонтерську допомогу, призначену для батальйону. Створення цього підрозділу підтримало також Міністерство оборони (МО) Туреччини».
Раніше він говорив, що турецьке МО передало кримським татарам 250 комплектів військової форми. Однак Танжу Бильґич, представник Міністерства закордонних справ Туреччини, заявив, що інформація про підтримку його країною створених у Херсонській області добровольчих формувань із назвами «Кримськотатарський батальйон» і «Батальйон імені Номана Челебіджихана» — не відповідає дійсності.
До слова, влітку 2015-го на сході України вже брали участь у боях проти російських окупантів два добровольчі підрозділи з назвою «Крим». Зокрема — рота у складі міліційного батальйону «Дніпро-1», якою командував військовий, котрий узяв собі псевдонім Іса Акаєв (загинув смертю хоробрих. — Ред.), а також однойменний підрозділ у складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Та й до складу ЗСУ мобілізували переселенців із анексованого росіянами півострова.
Мустафа Джемілєв, колишній очільник Меджлісу й також народний депутат України, котрого вважають національним лідером кримськотатарського народу, запевняв ще в листопаді 2014 року, що станом на тоді Україну захищали зі зброєю в руках 450 вихідців із Криму. Щоправда, п. Чубаров зауважив із цього приводу: «Я належу до тих людей, котрі виключають звільнення Криму за допомогою воєнних дій. Це має бути поєднання кількох дуже істотних чинників — політичного, економічного, дипломатичного та військового. Але виключно воєнний сценарій звільнення Криму — неможливий. Спроба вирішити питання силовим шляхом принесла би багато нещастя тим, хто там живе».
Петро Порошенко також заявляв, що «воєнного вирішення деокупації Донбасу та Криму не існує» і «для ефективного забезпечення скоординованих дій і тих, хто нас підтримує у світі, потрібні зусилля українських дипломатів». Та й Вадим Черниш, міністр із питань тимчасово окупованих територій, стверджував у інтерв’ю «Громадському ТВ», що про повернення Криму та Донбасу воєнним шляхом «не може йтися».
«Із такою військовою машиною, другою у світі, дуже важко змагатися. Крим фактично перетворений на дуже потужну військову базу. На мою думку, як із Донбасом, так і з Кримом треба грати в шахи, не треба думати про «кавалерійський наскок». Це дуже примітивно — на складні речі знати тільки одну відповідь: атака в лоб», — пояснив він.

Підрозділ «смертників»
Однак у той час, коли українські Президент і міністр заявляють таке, кримські татари таки гуртуються в збройні формування. Зокрема, п. Джемілєв повідомив: «Зараз на кордоні Херсонської області та Криму формуємо свій збройний підрозділ — батальйон. Основне його завдання, звісно, — не збройний опір. Бійці батальйону будуть охороняти кордон і посилювати українську присутність у Херсонському реґіоні. Але не виключено, що якщо там (у Криму — Ред.) почнуться якісь криваві речі, етнічні чистки, то цей підрозділ, мабуть, прийде на допомогу своїм співвітчизникам, чого б це їм не вартувало. Тому вони називають себе «батальйоном смертників».
Мустафа Джемілєв стверджує, що «вже 250 осіб є у списку батальйону». «Й якщо його сформують, будуть прибувати нові люди. Особливо кримські татари, котрих примусово хочуть мобілізувати в російську армію. Батальйон буде діяти в системі Національної гвардії України (НГУ). А його мета — де окупація Криму», — повідомив він.
Своєю чергою, Ленур Іслямов поінформував: «Спільні патрулі громадського формування «Аскер» зі співробітниками поліції планують організовувати безпеку на Херсонщині в травні». А Андрій Лещенко, начальник Генічеської поліції, підтвердив, що таке патрулювання справді планується.
Рефат Чубаров же розказав про активістів «Аскера»: «Вони всі — призовного віку, добре екіпіровані, у них є уніформа, зараз вони разом із прикордонною та митною службами несуть чергування на трьох контрольно-пропускних пунктах».
А те, що окупанти сприймають «Аскер» усерйоз, засвідчила Наталія Поклонська, призначена російськими окупантами «прокурором Криму», котра вже розпочала слідство щодо створення кримськотатарського «батальйону смертників». Вочевидь, її кураторів із Москви не могли не насторожити такі запевнення п. Іслямова, як: «Окупант має знати, що саме кримські татари — корінний народ Криму». «Ми повернемося в Крим. Ми чекатимемо, коли це стане можливим. Але якщо буде продовжуватися тиск на кримських татар, цей тиск зростатиме, і ми побачимо, що в Криму буде проливатися кримськотатарська кров, ми зайдемо в Крим і раніше. Ми не для того народжені нашими батьками, щоби прислужувати окупантам», — пообіцяв він.
«Загалом до батальйону «Крим» планують набрати до 580 осіб, — інформував підприємець. — Ми збираємо НАТОвський формат батальйону, це — 560-580 вояків. Далі — як вирішуватиме керівництво НГУ. Гадаю, що будуть коригування. Але поки що ми взяли такий формат, і в нас уже більше ніж половина людей є, близько 250 добровольців. Не хочемо відсиджуватися, хочемо якнайшвидше сформувати свій батальйон, аби продемонструвати Україні, як ми можемо за цю державу битися, якими можемо бути корисними в загальній битві за визволення України. Ми ж зараз — не українці, а татаро-бандерівці».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...