Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 23, 2020

Кому потрібен великий герб України

Автор:

|

Вересень 06, 2020

|

Рубрика:

Кому потрібен великий герб України
Один із проєктів великого герба України від колективу авторів на чолі з Олександром Івахненком, 1996 р.

Минулого тижня Верховна Рада (ВРУ) на своєму позачерговому засіданні вирішила оголосити конкурс на найкращий ескіз великого Державного Герба України. Рішення підтримали 279 народних депутатів. У законопроєкті наголосили, що досі на законодавчому рівні не визначені ескіз, опис, порядок використання та правовий захист великого Державного Герба України. Конкурс доручили провести уряду. «Здійснити всебічне громадське обговорення ескізу великого Державного Герба України і подати на розгляд ВРУ пропозиції, встановлені за результатами конкурсу», — зазначили в пояснювальній записці. Через три місяці депутати планують проголосувати за проєкт, який переможе у конкурсі.

Результат компромісу
Як відомо, Державний Герб України складається з малого та великого гербів. Малим є Золотий тризуб на блакитному тлі. Його ВРУ затвердила 19 лютого 1992 року. З великим гербом не визначилися й досі.
Те, що в України повинен бути великий герб, згадано й у Конституції. У 20-й статті Основного закону йдеться про те, що тризуб, який зараз використовують як малий герб України, має бути головним елементом великого герба. Також, згідно з Конституцією, у ньому має бути врахований герб Війська Запорізького. При цьому за великий герб депутати мають проголосувати конституційною більшістю — двома третинами голосів.
«Тієї конституційної ночі комуністи «вперлися рогом» і не хотіли взагалі голосувати за текст Конституції, у якому було записано, що гербом України є тризуб князя Володимира. Бо, на їхнє переконання, це був петлюрівсько-бандерівський символ, який містив конотації «класових ворогів», вони хотіли його прибрати, — пригадує Олександр Зінченко, історик і член наглядової ради порталу «Історична правда». — Згадування тризуба лише як елементу великого герба стало компромісом, аби Конституцію ухвалили».
Конкурс ескізів великого герба оголошували тричі: 1991-го, 2001-го та 2007 року, однак щоразу без результату. 2009-го Кабінет Міністрів навіть затвердив проєкт великого герба. Він містив зображення малого герба у центрі, по боках — фігури лева та запорозького козака, внизу — синьо-жовту стрічку, а вгорі — княжу корону. Однак цей проєкт так і не винесли на розгляд Верховної Ради.
Андрій Гречило, історик і голова Українського геральдичного товариства, котрий був одним із авторів малого герба та наглядав за проведенням цих конкурсів, каже, що кожного разу їх організовували непрофесійно або на них надходили слабкі роботи, які не враховували геральдичних правил. «Там була низка порушень, які не відповідають нашій Конституцій. За геральдичним принципом, якщо над композицією використовують корону, то вона вказує на статус держави, зокрема, конституційну монархію. Для республіканських країн подібні символи використовувати не можна. У нас же на конкурсах чомусь постійно протягують цю ідею з короною, а це неприйнятно», — зазначає він.
«Не всі роботи, які надсилають на такий конкурс, відповідають його вимогам, — розповідає Богдан Завітій, автор книги «Наш герб». Два роки тому він зібрав ескізи, які в різні літа перемагали як найкращі пропозиції для великого герба. Дослідник каже, що хоча наша історія і має всі передумови для створення такого символу, але він притаманний державам із іншою формою правління.

Великий герб зайвий?
За словами д-ра Гречила, сама ідея великих гербів походить здебільшого від імперій, на них відображали захоплені країни та території. Історики зауважують, що з точки зору геральдики великий герб Україні як унітарній державі не властивий.
«Ми не монархія. Бо зазвичай зараз монархії мають великі герби. Або маленькі держави з великими амбіціями. На жаль, 30 років авантюр, інтриг і решта так цю справу знеславили, що її треба облишити. Не готові, не вміємо, незрілі», — зітхає п. Завітій і додає, що у країни вже є символ, який вдало функціонує вже майже три десятки років, і є об’єднуючим для всієї території. І для його ухвалення не потрібні нові конкурси. Натомість фахівець рекомендує чинній владі зробити лише одну справу з гербом: виправити ст. 20 Конституції та прибрати ярлик «малий» із теперішнього герба. Таке рішення, на думку дослідника, увійде в історію.
Володимир В’ятрович, колишній директор Українського інституту національної пам’яті (УІНП), а тепер — народний депутат від партії «Європейська солідарність», вважає, що великий герб Україні не потрібен, оскільки її національним символом уже є тризуб. «Тризуб Володимира Великого — це й є наш справжній державний герб, символ нашої тяглості від Київської Русі, нашої боротьби за українську державність у часи української революції й упродовж усього ХХ ст. З ідеї подомальовувати щось до тризуба не буде нічого путнього, це лише ще один зі способів розмивання нашої ідентичності та національної єдності», — вважає він.
Антон Дробович, теперішній голова УІНП, також не сумнівається, що Україні великий герб не потрібен. За його словами Дробовича, великі герби зазвичай виникають на території колишніх імперій або країн, до яких входять кілька територій із окремою історією та геральдикою. Тому великі герби створюють для об’єднання різних земель. «Для України цього не потрібно. Український тризуб — герб Княжої держави — сприймають і в Донецьку, й у Львові, і в Севастополі, і в Києві. Всі його розуміють, відчувають, — зазначає д-р Дробович і нагадує, що, за Конституцією, Малий Герб має бути обов’язковою частиною Великого Герба. — Тобто в будь-якому разі він там буде. В цьому немає великої проблеми. Але немає сенсу, якщо є прекрасний діючий герб, який усім зрозумілий, — один із найстильніших, найкрасивіших гербів взагалі у світі».

А «слуги» хочуть…
Натомість автори постанови про оголошення конкурсу ескізів великого герба України з парламентської фракції «Слуга народу» (СН) із ними не погоджуються. «Розмови про недоречність державних символів, про недоречність їхнього розгляду чи недоречність ухвалення законодавства про них, гадаю, це розмови про недоречність існування нашої держави», — заявив Олександр Корнієнко, голова партії СН, представляючи документ у парламенті.
Історики радять закріпити малий герб як великий і вбачають в ініціативі депутатів панівної партії бажання заробити собі політичний капітал. А в Українському геральдичному товаристві здивовані тим, у які стислі терміни народні депутати пропонують розробити і затвердити новий державний символ. У постанові сказано, що до 1 жовтня ц. р. має бути утворений організаційний комітет, розроблені та затверджені відповідні положення, а також вирішене питання щодо фінансування, організації та проведення конкурсу. До 1 листопада має бути проведене суспільне обговорення ескізу великого герба. А до 1 грудня конкурсна комісія вже має визначити переможця та подати ескіз на розгляд парламенту.
Андрій Гречило припускає, що панівна партія поспішає до місцевих виборів, однак насправді великого герба ніхто й не збирається затверджувати, позаяк усі розуміють, що в цьому немає нагальної потреби. «До виборів треба створювати позитивний імідж, треба прийти до місцевих виборів із якимось багажем, то вирішили запустити процес із гербом, який точно швидко не закінчиться, але можна звітувати, що ми здобули», — припускає він.
Історики також дивуються, чому в умовах обмежених бюджетних ресурсів саме затвердження великого герба стало таким нагальним питанням. «Якщо представники влади за щось беруться, вони переконані, що роблять це вперше. Попередні помилки не враховують, бо потрібні швидкі результати. Це дилетантське невігластво може призвести до протилежних результатів», — переконаний Олександр Зінченко.

Євген Клен

About Author

Meest-Online