Новини для українців всього свту

Friday, Jan. 22, 2021

Громадяни країн ЄС підтримують членство України

Автор:

|

Листопад 29, 2020

|

Рубрика:

Громадяни країн ЄС підтримують членство України

Віктор Ющенко грюкав у двері Європи, але йому не відчинили. Янукович повернувся до неї спиною, відмовившись підписувати угоду про асоціацію, і заплатив за це втратою своєї посади. Документ підписав Петро Порошенко. Він заявив, що Україна буде готова подати заявку на вступ у Європейський Союз (ЄС) і НАТО до 2023 року. Своєю чергою, Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)». А Володимир Зеленський вважає, що Україна має стати членом ЄС і рівноправним учасником об’єднання європейських держав, але її туди мають запросити. А що думають про це самі європейці?

Більше половини — «за»
Вступ України до ЄС підтримують 55 % громадян країн ЄС, а за приєднання країни до НАТО виступають 38 %. Про це свідчать результати опитування «Як сприймають Україну в країнах ЄС», проведеного у Франції, Німеччині, Італії та Польщі соціологічною аґенцією Kantar Profiles Division на замовлення центру «Нова Європа». «Більшість респондентів підтримують членство України в ЄС. Підтримка членства України в НАТО також значна (38 %), але ця відповідь не знайшла підтримки більшості», — йдеться у звіті. А 21,5 % респондентів підтримують приєднання України і до ЄС, і до НАТО.
При цьому головною завадою для вступу України до ЄС респонденти вважають корупцію — 43,1 % опитаних заявили, що боротьба з корупцією є головним пріоритетом для України. Для порівняння, 2015 року цей показник становив 37,5 %.
Основною асоціацією з Україною опитані, як і 2015-го, називають війну. При цьому кількість респондентів, котрі асоціюють Україну з військовим конфліктом, скоротилася з 49 % 2015 року до 12 % 2020-го. Також Україна асоціюється з бідністю (10,8 %) та імміґрантами (10,3 %).
«На жаль, більшість респондентів пов’язують із українською державою неґативні асоціації. Більшість із десяти найпопулярніших згадок — неґативні, і цей тренд простежується в усіх країнах опитування. Винятком можна вважати Італію, яка має більше позитивних і нейтральних згадок у першій десятці асоціацій із Україною, ніж будь-яка інша країна опитування», — зазначають дослідники. Водночас 23,6 % респондентів заявили, що в них немає жодних асоціацій із Україною.
Російські наративи про Україну в досліджуваних країнах виявилися неефективними. Лише 0,8 % респондентів вважають, що українці ведуть громадянську війну, а кількість тих, хто вважає Україну екстремістською чи фашистською країною, становить менше 0,2 %.
«2020 року кількість респондентів, які асоціюють Україну з Російською Федерацією (РФ), становить 9,1 %, тоді як усього п’ять літ тому ця категорія була вдвічі більшою (18 %). Це свідчить про чітке відмежування України від Росії, отже, і про сприйняття Української держави, незалежної від РФ», — наголошують дослідники.
Найпопулярнішою відповіддю на запитання про те, яку підтримку варто надати Україні в боротьбі проти російської аґресії (21,5 %), є продовження санкцій ЄС щодо РФ. Найменш популярною — надання зброї.
Загалом опитали 4 тис. респондентів у віці від 18 до 65+ років, відібраних таким чином, щоб пропорційно представляти різні групи за статтю, віком і реґіонами проживання.
Коментуючи результати цього опитування, Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ України, зазначила, що українське зовнішньополітичне відомство врахує їх у подальшій роботі та в Стратегії публічної дипломатії. Вона також повідомила, що Міністерство закордонних справ України разом із Українським інститутом розпочало дослідження в семи країнах (Франція, Німеччина, Угорщина, Польща, США, Туреччина й Японія) про ставлення й очікування іноземної аудиторії щодо культури України та можливостей співпраці у сфері культури.

Об’єднана Європа
Європейський Союз зараз об’єднує 27 незалежних держав-членів, розташованих у Європі. Він веде свій початок від утворення 1957 року Європейської спільноти з вугілля та сталі й Європейської економічної спільноти, які складалися зі шести країн — Бельгія, Італії, Люксембурґу, Нідерландів, Німеччини та Франції. 1973-го до них приєдналися Велика Британія, Данія й Ірландія, 1981-го — Греція, а 1986-го — Іспанія та Португалія. У сучасному вигляді унія існує на основі Маастрихтського договору, підписаного 7 лютого 1992 року, який став чинним із 1 листопада 1993-го. Новими членами об’єднання 1995 року стали Австрія, Фінляндія та Швеція. Велике розширення сталося 2004-го (Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина та Чехія), 2007-го приєдналися Болгарія та Румунія, 2013 року — Хорватія. Натомість 31 січня ц. р. о 23.00 за місцевим часом Велика Британія покинула Євросоюз.
ЄС діє через систему незалежних наднаціональних інституцій і спільно узгоджених рішень держав-членів. Найважливішими інституціями ЄС є: Європейська комісія, Рада Європейського Союзу, Європейська рада, Суд Європейського Союзу, Європейський центральний банк та Європейський парламент, який обирають кожні п’ять років громадяни Євросоюзу.
В ЄС діє єдиний ринок через стандартизовану систему законів, що діють у всіх державах-членах. У Шенґенській зоні, до складу якої входять 22 держави-члени та чотири держави, що не є членами ЄС, паспортний контроль скасували. Політика ЄС спрямована на забезпечення вільного руху людей, товарів, послуг та капіталу, законодавчих актів про спільні питання справедливості та підтримки спільної торгової політики, сільського господарства, рибальства та реґіонального розвитку.
Єврозона (валютний союз), була заснована 1999-го і вступила в повну силу 2002 року, коли в обіг були введені монети та банкноти нової спільної валюти — Євро. Зараз до єврозони входять 19 держав-членів, що використовують євро як свою національну валюту. ЄС відіграє важливу роль у спільній зовнішній і безпековій політиці. Євросоюз має постійні дипломатичні місії по всьому світу, в т. ч. в Україні, та офіційно представлений в Організації Об’єднаних Націй, Світовій організації торгівлі, «Великій сімці» та «Великій двадцятці».

Хто ще прагне інтеграції?
Членом Європейського Союзу може стати будь-яка країна, географічно розташована у Європі, що відповідає критеріям, викладеним у Маастрихтському договорі. Серед них — демократичні (верховенство права, дотримання прав людини тощо) й економічні (стабільна ринкова економіка).
Зараз офіційними кандидатами на вступ до ЄС є Албанія, Північна Македонія, Сербія, Чорногорія та Туреччина. Однак вступ до унії Північної Македонії спершу блокувала Греція, вимагаючи від країни зміни назви, суголосної з грецькою провінцією Македонія. Коли Скоп’є пристала на зміну, свої претензії висунула Болгарія — через національну ідентичність. Софія вимагає визнання того, що історично Північна Македонія є болгарською.
Найдовше триває інтеграція до ЄС Турецької Республіки (ТР). Перемовини про це офіційно розпочали 4 жовтня 2005 року. І хоча всі держави-члени Євросоюзу погодилися з етапами процесу вступу, значна частина громадян ЄС і певна частина громадян ТР відкидають його. Тож 10 листопада 2015-го Європейська комісія опублікувала критичний річний звіт про цю країну, а 24 листопада 2016 року Європарламент ухвалив рішення «заморозити» перемовини про вступ до унії Туреччини. Але 22 листопада ц. р. Реджеп Таїп Ердоган, президент ТР, знову вирішив наполягати, що його держава має стати членом ЄС. За його словами, Туреччина бачить себе невід’ємною частиною Європи. Крім цього, глава держави наголосив, що в ролі важливих партнерів для співпраці Туреччина розглядає як Європу, так й Азію. «Виконайте обіцянки, дані Анкарі, починаючи з повноправного членства в Євросоюзі й до теми міґрантів. Це дозволить спільно й максимально ефективно просувати нашу співпрацю», — наголосив турецький лідер.
15 лютого 2016 року заявку на членство подала Боснія та Герцеговина. Потенційним кандидатом, який ще не подав заявку на членство, є Косово. Курс на зближення з ЄС провадять такі країни, як Україна та Грузія. Вони підписали Угоду про асоціацію з Європейським Союзом та мають намір у майбутньому подавати заявку на членство. Ймовірно, на зближення з ЄС піде й Молдова, після обрання там 15 листопада ц. р. про європейської президентки Майя Санду.
Азербайджан наразі не поспішає розвивати інтеграцію з ЄС, а Вірменія вирішила вступити до Євразійського Союз, членами якого, крім неї, є Білорусь, Казахстан, Киргизія та РФ.
Швейцарія, Ісландія, та Норвегія офіційного подання заявки на членство в ЄС не планують, але вони й без цього достатньо тісно інтегровані в Євросоюзом, зокрема, в рамках Європейської асоціації вільної торгівлі та Шенґенської угоди.
Як повідомляв «Міст», стратегічний курс України на членство в НАТО залишається незмінним.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply