Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 17, 2019

Ганна Новосад — про новації в освіті

Автор:

|

Жовтень 16, 2019

|

Рубрика:

Ганна Новосад — про новації в освіті
Ганна Новосад

Ганна Новосад — міністр освіти та науки України в уряді Олексія Гончарука. Вона розповіла, що незабаром очікує галузь. Так, Міністерство освіти та науки (МОН) розглядає можливість запуску 12-річної школи вже з 2024 року, пришвидшивши цю реформу на три роки. «В моєму ідеалістичному уявленні старша школа могла б стартувати з 2024 року, якби ми пришвидшили цикл базової школи — 7-9 класи — і підготували за чотири роки мережу шкіл, вчителів і простір, але це величезна робота. І ми розуміємо, що якщо залишимо це до 2027 року, то шанс, що воно доживе до того часу і буде реалізоване, суттєво зменшується», — зазначила міністерка.
За її словами, для пришвидшення запуску реформованої старшої школи необхідні академічні ліцеї, які матимуть відповідних учителів, змінити зміст освіти, створити належне освітнє середовище, яке відповідатиме академічним напрямкам цього ліцею.
При цьому вона уточнила, що наразі МОН займається прорахунком варіантів запуску цієї реформи й оцінкою їхньої вартості. «Крім цього, нам важливо, щоб у реформу вірили, а просто сказати тим, хто думав вчитися 11 класів, що від сьогодні вони будуть вчитися вже 12, і при цьому не показати перспективи, чим якісно відрізнятиметься нова школа, що таке академічний ліцей і в чому його перевага, не маючи підготовленої за всіма напрямками бази старшої школи, буде неправильно і некоректно», — додала п. Новосад.
Також вона повідомила, що вже з наступного навчального року російськомовні школи в Україні переведуть на викладання українською. А школи національних меншин, що відносяться до країн Європейського Союзу, — з 2023 року. «І тих, і тих маємо до цього переходу підготувати. Проте в цих школах, які переважно навчатимуться українською, все одно збережеться можливість вивчати свій предмет — рідну мову рідною мовою», — запевнила представниця уряду. Нагадаємо, що такі зміни передбачені раніше ухваленим законом про освіту. Також із 16 липня ц. р. почав діяти закон, який визначає українську єдиною державною мовою в Україні.
Кріс цього, МОН планує завершити підвищення кваліфікації вчителів початкової школи до кінця цього року. «Наразі триває підвищення кваліфікації вчителів початкової школи. Велика робота ще з підготовкою вихователів та з підвищенням їхньої кваліфікації, це напрямок, який ми окремо мусимо розробити», — зазначила п. Новосад і пояснила, що наразі заклади вищої освіти, які готують майбутніх педагогів, за окремими винятками, не синхронізують свої програми з тим, що закладено у Новій українській школі. Водночас, за її словами, під час опитування вчителів ті зізнаються, що новий стандарт освіти дає високі результати в усіх аспектах навчання.
Ганна Новосад також поінформувала, що за чотири роки роботи освітніх центрів (ОЦ) «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» кількість вступників із окупованих територій збільшилася майже вдвічі. Так, після старту роботи центрів 2016-го понад 850 абітурієнтів із Донбасу вступили в українські заклади вищої освіти (ЗВО) за спрощеною процедурою, тоді як цього року їхня кількість сягнула 1,6 тис. За цей же період кількість вступників серед кримці збільшилася від 153 до 265.
«Цього року освітні центри працювали з 3 червня до 27 вересня. Загалом ми спостерігаємо постійне збільшення кількості дітей, які вступають в українські ЗВО як через центри «Крим-Україна», так і через центри «Донбас-Україна». Зазначу, що вступ абітурієнтів із Криму та Донбасу — це завжди перепони з боку Російської Федерації, яка окупувала ці території. Усе це спричиняє те, що кількість дітей, які мають доступ до української освіти, все одно не є високою. Тому маємо низку заходів задля захисту потенційних вступників. До них, наприклад, належить шифрування особистих даних в наказах про зарахування», — розповіла міністерка.
Так, центри «Крим-Україна» цього року працювали на базі 35 закладів вищої освіти в різних реґіонах України — Києві, Львові, Одесі, Миколаєві, Харкові, Херсоні, Запоріжжі та Дніпрі. Кримці могли вступати до ЗВО, де створені такі центри, на місця державного замовлення в межах встановлених квот. Цього року їхній обсяг склав 2,6 тис. місць.
Перелік, куди вступили найбільше через ОЦ «Крим-Україна», виглядає так: Таврійський національний університет ім. В. Вернадського (110 осіб); Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана (51); Національний університет «Львівська політехніка» (24); Херсонський державний університет (22).
Центри «Донбас-Україна» діяли на базі майже 40 ЗВО, переміщених зі зони проведення операції Об’єднаних сил, або тих, що розташовані на підконтрольній Україні території Луганської та Донецької областей. Це, зокрема, міста Київ, Бахмут, Вінниця, Краматорськ, Костянтинівка, Сєверодонецьк, Старобільськ, Торецьк тощо.
Перелік, куди вступили найбільше через ОЦ «Донбас-Україна», виглядає таким чином: Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля (177); Горлівський інститут іноземних мов (133); Приазовський державний технічний університет (124).
Для того, щоб скористатися спрощеною процедурою, вступнику було треба звернутися до ОЦ, заповнити освітню декларацію та скласти три вступні іспити — з української мови, історії України та профільного предмету (або творчий конкурс). Важливо, що вони не повинні були надавати результати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), український паспорт або атестат. Водночас, якщо абітурієнт все ж мав результати ЗНО чи український атестат, він також міг вступити через ОЦ за спрощеною схемою.
За консультацією до фахівців ОЦ «Крим-Україна» звернулися 847 осіб, до центрів «Донбас-Україна» — 3 тис. 788. Крім консультативної підтримки, вступникам із окупованих територій надавали допомогу адміністрації ЗВО. «Цього року вступники, котрі зверталися до освітніх центрів, найчастіше мали проблеми з отриманням довідки внутрішньо переміщеної особи. Загалом же освітні центри сприяли у безоплатному наданні місця в гуртожитку — як дітям, так і їхнім батькам, котрі їх супроводжували. Вони також розповідали, як відбувається процедура отримання громадянства, інших документів тощо. Тож ми дуже вдячні працівникам центрів за їхню роботу», — наголосила Світлана Кретович, начальник головного управління вищої освіти МОН.
«Цього року під час вступної кампанії було прийнято рекордну кількість дзвінків зі Сходу. За півтора місяці на «гарячу лінію» прийняли 1,5 тис. дзвінків, що втричі більше ніж торік. Найчастіше вступники задавали запитання стосовно спрощеної процедури вступу — таких питань було 70 % від загальної кількості. Серед іншого цікавилися дистанційною освітою, поновленням дипломів та атестатів», — розповіла Ірина Жданова, керівниця громадської організації «Фонд «Відкрита політика».

Гоп-ля
У Міністерстві закордонних справ (МЗС) Російської Федерації (РФ) прокоментували інформацію про переведення з вересня 2020 російськомовних шкіл в Україні на державну мову навчання. «Змушені з прикрістю констатувати, що офіційний Київ продовжує взятий попередньою владою курс на тотальну та насильницьку українізацію країни. Більше того, російська мова досі потерпає від подвійної дискримінації, оскільки для шкіл із навчанням мовами національних меншин, які відносяться до мов Європейського Союзу, перехід на українську мову відкладається до 2023 року», — йдеться в повідомленні. У російському зовнішньополітичному відомстві нагадали, що Венеційська комісія Ради Європи висловила критичні зауваження щодо закону «Про освіту» і рекомендувала внести в нього суттєві правки. Також у РФ закликали українську владу на ділі захищати задекларовані європейські цінності і переглянути свою мовну політику. А міжнародні правозахисні структури російські дипломати закликали дати «чітку і принципову оцінку діям Києва».

About Author

Meest-Online

Loading...